Розвиток «здатності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області» під час вивчення дисциплін професійної підготовки

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Галузь знань: _01 Освіта / Педагогіка___
Спеціальність: ___012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта__ 

У Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка на факультеті педагогіки, психології та мистецтв освітній процес спрямований на стимуляцію естетичного розвитку особистості і характеризується наявністю наступних взаємопов’язаних складових: формування естетичної свідомості, розвиток потреби та вміння в здобувачів будувати своє життя за законами краси, утвердження ідеалів краси у всіх сферах діяльності.

Важливим завдання естетичного виховання на факультеті є формування естетично-художніх смаків, гідного естетичного ідеалу та культури почуттів, а також підготовка майбутніх фахівців до здійснення естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

У навчальних планах спеціальностей 012 Дошкільна освіта та 013 Початкова освіта враховано необхідність формування культурної компетентності та системи знань студентів з сутності, психолого-педагогічних засад, принципів, правил, методів, прийомів і форм естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Розглянемо детальніше естетичні можливості освітніх компонентів професійної підготовки зазначених спеціальностей. Зазначимо, що всі навчальні дисципліни впливають на формування культурної компетентності – здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовності використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями.

Безпосередньо естетичному вихованню приділяється увага на освітніх компонентах «Образотворче мистецтво з методикою керівництва в д/з», «Теорія і методика музичного виховання в дошкільних закладах», «Художня праця та основи дизайну», «Музичне виховання та основи хореографії з методикою навчання». В процесі їх опанування художньо-творча діяльність студентів сприяє набуттю емоційно-чуттєвого досвіду через різні види мистецтва. Здобувачі навчаються розрізняти засоби виразності та елементи художньої мови характерні для музичного, образотворчого, театрального і хореографічного мистецтва. Цікавим видом діяльності з дисципліни «Художня праця та основи дизайну» (к.  пед. н. Котелянець Ю. С.) є створення естетично привабливих розвивальних іграшок для дошкільників.

Студенти ІІІ–ІV курсів починають застосовувати методику естетичного виховання в роботі з дітьми на практиці. Вони вчаться самі, а потім навчають і своїх вихованців експериментувати з відомими техніками художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами та поєднувати їхні елементи для втілення ідеї в художньому образі. Важливим аспектом є підготовка майбутніх фахівців до розпізнавання дітьми власних емоції від сприйняття мистецьких творів, вибору малечою творів і видів художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою.

Дисципліна «Музичне виховання та основи хореографії з методикою навчання» спрямована на ознайомлення з основами теорії та методики музичного виховання, методикою вивчення хореографічних фігур, з’єднань та композицій, формування уявлень про сучасну систему музичного виховання й освіти. Опановуючи методику музичного виховання дітей, студенти формують навички та творчі уміння організації процесу музичної освіти та розвитку дітей, розвивають координацію прийомів задля досягнення музикальності й виразності виконання.

У процесі вивчення дисципліни студенти готують відеоматеріали, на яких презентують власні творчі доробки: самостійно створені танцювальні композиції, записи фрагментів уроків для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, постановочні роботи.

Дисципліни мовно-літературної галузі «Дошкільна лінгводидактика» (доцент Горська О. О.), «Дитяча література» та «Культура мовлення та виразне читання» (доцент Кіндей Л. Г.) впливають на розвиток естетичному смаку майбутніх фахівців. Естетична насолода при сприйнятті художніх творів створює «ефект причетності» до творчості митців. Так, під час вивчення курсу «Дитяча література» (доцент Федотова С. О.) проводяться тренінги з виразного читання віршованих творів і казок. Студенти засвоюють «творче бачення», «творче ставлення», «підтекст: емоційний, смисловий», вчаться передавати різноманітні почуття. Тренувальні вправи сприяють усвідомленню студентами властивостей власного голосу і розвивають його силу, висоту, діапазон; темп, політ, звучність, рухливість. Під час читання поетичних творів українських авторів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Дмитра Павличка) студенти навчаються робити психологічні та граматичні паузи (короткі, довгі), логічні наголоси, підвищувати або знижувати тон голосу з урахуванням розділових знаків.

Ознайомлення здобувачів з культурно-історичною, культурною і педагогічною спадщиною Кіровоградщини та, зокрема, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка відбувається в ході вивчення курсу «Вступ до спеціальності» (доцент Прибора Т. О.). На І–ІІ році навчання студенти знайомляться з історією краю, його найвідомішими природними та архітектурними пам’ятками. Крім цього значна увага приділяється також особливостям місцевого фольклору, поетичної та прозової творчості, традиціям і звичаям Кіровоградщини, творам народного мистецтва, скарбам пісенного, танцювального, декоративно-прикладного мистецтв.

Під час вивчення дисциплін «Вступ до спеціальності», «Історія педагогіки (загальної та дошкільної), «Педагогіка дошкільна», «Педагогічна творчість», «Теорія та методика співпраці з родинами», «Основи педагогіки та дидактика», «Теорія та методика виховання», «Основи педагогічної майстерності», «Педагогічні технології в початковій школі» відбувається формування творчоактивної особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті та в мистецтві, жити та діяти «за законами краси». У студентів формується потреба в естетичному самовихованні й самоосвіті, розширюється їхній естетичний світогляд, удосконалюється здатність адекватно оцінювати предмети мистецтва, уміння здійснювати естетичне виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Ефективним у формуванні культурної компетентності та підготовці до здійснення естетичного виховання вихованців є предмет «Теорія та методика виховання», що спрямовується на оволодіння майбутніх фахівців способами організації естетичної діяльності, їх ознайомлення з різними формами та методами виховної роботи з дітьми, спрямованими на вирішення завдань естетичного виховання. З метою формування системи професійних компетенцій, що стосуються організації естетичного виховання, в умовах дистанційної освіти професор Ткаченко О. М. та доцент Андросова Н. М. практикують націлений перегляд кінофільмів та мультфільмів, відеозаписів занять і уроків, мікровикладання, створення студентами відео з різних видів педагогічної діяльності. Це дає студентам можливість поглиблювати знання щодо виразності природи, естетичності поведінки, удосконалювати спроможність розрізняти естетичне в різних об’єктах навколишньої дійсності, створювати естетично привабливі для дітей різного віку сюжети, монтувати навчальні відео та критично їх оцінювати, привчає майбутніх фахівців у галузі освіти бачити естетичне в узгоджених діях, отримувати задоволення від різних видів художньо-творчої діяльності тощо.

«Відточити» уміння з педагогічної техніки допомагає дисципліна «Основи педагогічної майстерності» (професор Ткаченко О. М.). Студенти навчаються знаходити оптимальні рішення у складних педагогічних ситуаціях, зберігаючи при цьому витримку і самовладання, ідентифікувати емоції та керувати емоційними реакціями, ефективно впливати і вміти коректно висловлювати власні думки.

Професор Ткаченко О. М. наголошує на важливості формування краси педагогічної дії, оскільки це допомагає ефективніше впливати на учнів і батьків, взаємодіяти з педагогічним колективом. Викладач, спираючись на досвід видатних педагогів, навчає майбутніх фахівців прийомам, які б викликали у вихованців естетичне задоволення від процесу взаємодії.

Одним із цікавих напрямків роботи з курсу «Основи педагогіки та дидактика» (доцент Баранюк І. Г.) є вивчення досвіду передових педагогів Кіровоградщини ХХ ст., зокрема В. О. Сухомлинського. Студентам пропонується ознайомитися з його творами, вибрати найцікавіші методи та форми роботи, спрямовані на естетичне виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

З «Історія педагогіки (загальної та дошкільної)» (професор Радул О. С, викладач Андросова Н. М.) важливим видом роботи є опрацювання першоджерел зарубіжних і вітчизняних педагогів присвячених проблемам естетичного виховання, наприклад педагога-гуманіста епохи Відродження Ф. Рабле, французького соціаліста-утопіста Ш. Фур’є, українського просвітителя-гуманіста, педагога XVI ст. Г. Сковороди, українського педагога першої половини ХХ ст. С. Русової.

Крім того, в процесі ознайомлення з педагогічним досвідом майбутні фахівці створюють відео сюжети, електронні журнали та презентації з історії педагогіки, в яких дотичного розкриваються проблеми естетичного виховання. При їх розробці робиться акцент на естетичність графічного дизайну (символіку, шрифти, орнамент, фото), музичний супровід (знаковий звук та фонову музику), підібраний відповідно до епохи та країни, й манеру подачі інформації. Викладачі, крім змісту роботи, звертають увагу і на якість графічного дизайну в межах оцінювання співвідношення тексту й зображення (композиційна площина, морфологія візуального об’єкту, текстура, фактура, об’єм, рельєф, простір і якість) та відповідність музичного супроводу (зміна настрою музики залежно від інформації та для підкреслення сенсу написаного). Фактично, студенти не тільки ознайомлюються з досвідом естетичного виховання найвидатніших педагогів, а й як дизайнери розв’язують весь комплекс завдань від створення й розвитку ідеї і концепції продукту до кінцевої візуалізації.

Предмети математичного циклу, зокрема «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень» (доцент Нікітіна О. О.) розвивають мисленнєві операції, навчаючи майбутніх педагогів коротко і точно висловлювати свої думки та достовірно описувати предмети. Важливою особливістю математики є наявність великої кількості творчих завдань, які презентуються через віртуальну інтерактивну дошку Padlet.

З дисципліни «Основи природознавства з методикою викладання в закладах дошкільної освіти» (доцент Мартін А. М.) студенти створюють цікаві, естетично привабливі електронні проекти, в яких розкривають актуальні проблеми природничо–екологічного спрямування актуальні для сучасного суспільства та особливо для майбутнього підростаючого покоління.

У межах викладання зазначених дисциплін відбуваються покази з педагогічної майстерності, зустрічі з письменниками, відвідування художніх галерей, виставок, краєзнавчих, меморіальних, художніх музеїв, історичних пам’яток, театральних вистав, концертів тощо.

Щорічно з предмету «Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою навчання» (викладач – Шарапова Т. А.) студенти четвертого курсу беруть участь у заході, що організовується Кіровоградською обласною бібліотекою для юнацтва імені Євгена Маланюка на тему «Театральне мистецтво Кіровоградщини та історія створення театру ім. М. Л. Кропивницького», та відвідують щорічне Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» у с. Хутір Надія Кіровоградської області. Цього року здобувачі для виконання одного з завдань самостійної роботи мали можливість обрати за своїм уподобанням одну з 25 вистав від театрів з усієї України, серед яких шість прем’єрних.

Зазначимо, що відбувається поступове ускладнення видів діяльності в процесі викладання дисциплін. На першому курсі студенти беруть участь в колективній творчій діяльності, навчаються дотримуватись правил творчої співпраці та ділитися з іншими враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності. На другому – починають залучатися до індивідуальних і колективних творчих проектів. Прикладом є дисципліна «Дошкільна педагогіка» (доцент Прибора Т. О.), на якій практикується такий вид діяльності як «Живі картини». Студенти індивідуально, у групах чи фронтально «оживлюють» картини відомих іноземних та вітчизняних художників відповідно до тематики курсу.

Трирічний досвід діяльності Прибори Т. О. за даною методикою дозволив виділити п’ять видів робіт:

1) просте статичне «оживлення» картини – точне відтворення студентами композиції картини на фотографії;

2) ускладнене статичне «оживлення» – відтворення студентами композиції картини на фотографії. Контекст пов’язується з сучасною реаліями сучасного життя;

3) просте динамічне «оживлення» – точне відтворення студентами композиції картини на відео з подальшим руховим розвитком сюжету (тривалість відео 1–3 хвилини);

4) складне динамічне «оживлення» – точне відтворення студентами композиції картини на відео з подальшим озвученим розвитком сюжету (тривалість відео 1–3 хвилини);

5) складне «оживлення» – відтворення студентами композиції картини на відео з подальшим озвученим розвитком сюжету відповідно до сучасних проблем і реалій (тривалість відео 3–5 хвилини).

Під час проходження виробничих практик «Педагогіка в групах дошкільного віку» та «Педагогічна у школі» (професор Котелянець Н. В.) практичним видом роботи є самостійне створення студентами розвивальних книжок для дошкільнят та фільмів про їх використання.

Інформацію підготувала доцент Тетяна Прибора