Хор факультету
Факультет педагогіки та психології гордий співучими голосами та пісенним репертуаром студентської молоді. Кожен масовий факультетський захід розпочинається та закінчується співом хору пі керівництвом старшого викладача кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Шарапової Тетяни Анатоліївни.
Я, Горецька Вікторія, студентка гр. 33 найкращого з факультетів. Ви запитаєте чому??? Та тому, що на факультеті ми отримуємо не тільки знання, а й насичуємо наше життя новими емоціями, переживаннями, які надають заняття з хорового співу. Я маю можливість займатися тією діяльністю, яку люблю.
Я найшла прихисток для своєї душі – це хор. Незбагненну владу наді мною має музика. Вона примушує радіти й плакати, допомагає переживати горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Існує багато видів мистецтва і кожен із них – джерело естетичної насолоди. Але музика – це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення омріяного. І я дуже щаслива, що у нас , студентів, є можливість співати.
Ми співаємо дитячі пісні . . . і я наче знову повертаюсь у своє дитинство. Коли ми співаємо українські пісні, я відчуваю у них світло, вічність, красу. У народну пісню вкладено душу всіх, хто складав і співав їх потягом століть. А ми, співаючи її знову і знову, додаємо до них часточку своєї власної душі. Від нашого співу українська пісня продовжує жити, стає багатшою, бо це істинна скарбниця українського народу.
Музика здатна об’єднувати людей і в цьому її найбільша сила. У хорі співають різні за характерами, звичками, пристрастями, поглядами на життя, моральними принципами співочі особистості. Вже третій рік я відвідую заняття хору однаково схвильовано і благоговійно, завмираючи під зливою дивовижних, чаруючих звуків музики.
Лише тут, на заняттях з хору отримую насолоду для душі. Вражає усвідомлення того, що за допомогою свого голосу можу давати таку ж естетичну насолоду іншим людям. Можу передавати різні настрої, пробуджувати у них радість, сум і гордість. Усі буденні проблеми, негаразди відразу наче відходять на другий план. Пісня приходить у життя людини , щоб ділити з нею радість перемог, гіркоту розчарувань, додавати їй натхнення та наснаги.
У моєму житті музика супроводжувала мене завжди. Можу сказати, що пісня єднає людей, вона творить дива, зцілює душі.
Пісня – це глибока криниця, з якої століттями люди черпають життєву енергію. І допоки існує в цьому світі пісня, доти існуватиме і людство!
Ми, співоча група 31 факультету педагогіки та психології, у повному складі відвідуємо заняття з хору. На кожному із них отримуємо новий досвід хорового співу, адже саме на них ми маємо чудову можливість долучитися до світу музики. Окрім цього, на заняттях хору виховується любов до співу. Заняття проходять дуже цікаво, ми знайомимося із творчістю виданих українських композиторів М. Леонтовича, М. Лисенка, сучасними обробками українських народних пісень. Ми часто демонструємо свої вміння на різних заходах. Особливо відповідальними є виступи на масових факультетських заходах.
«Пісня – душа народу!». Саме так вважає студентка 34 групи Гаєвська Олена.
Я відвідую хор факультету ще з першого курсу. Зізнаюся, спочатку було трохи боязко від того, чи увіллюся я у цей творчий колектив, чи сприймуть мене мої нові друзі такою, яка я є? Та даремними були мої хвилювання. Дякуючи вмілому керівництву Шараповій Тетяні Анатоліївні, я зрозуміла, що у мене все вийде . . . І доказом цього є те, що вже третій рік із великим задоволенням відвідую заняття хору. Я по-новому сприйняла твори Т. Г. Шевченка «Садок вишневий біля хати», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші. Від цих творів струменіє надзвичайна мелодійність та душевність.
Від занять хору враження тільки позитивні, приємні. Тут ми краще познайомилися з однокурсниками і стали як одна велика співуча родина. Я горджуся нашим хором і думаю, що до кінця навчання в університеті ми всім дружним колективом ще виступимо не тільки на сцені актового залу, але і на сценах Кіровоградщини.
