Розвиток емоційного інтелекту на дисциплінах професійного циклу
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) рівень вищої освіти
Галузь знань: _01 Освіта / Педагогіка___
Спеціальність: ___012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта__
Освітній компонент програм підготовки здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта та 013 Початкова освіта, спрямований на вивчення проблем емоційного інтелекту, формує в майбутніх педагогів здатність до розуміння емоцій та управління ними і готує до розвитку відповідних умінь у майбутніх фахівців.
При формуванні професійної компетентності робиться основний акцент на напрацюванні досвіду, тож емоційний інтелект розвивається у здобувачів концентрично з першого по четвертий курси бакалаврату та двох курсах магістерського рівня освіти.
На магістерському рівні продовжується робота з удосконалення емоційного інтелекту здобувачів. Цьому сприяє вивчення здобувачами таких дисциплін як: «Розвиток емоційного інтелекту дітей дошкільного віку», «Педагогіка партнетсва», «Імідж сучасного педагога».
З цією метою навіть виокремлено курс «Розвиток емоційного інтелекту дітей дошкільного віку» (викладач – доцент Прибора Т. О.). Дисципліна дає змогу здобувачам заглибитись у поняття емоційного інтелекту, емоційної компетентності та емоційної культури. Викладання побудовано таким чином, що студенти, навчаючись розвивати емоційний інтелект дошкільника паралельно продовжують удосконалювати уміння регулювати свій емоційний стан та розуміти емоції оточуючих людей.
Теоретичний матеріал і система практичних завдань та вправ сприяють засвоєнню знань студентів про те, що емоції: 1) часто пов’язані із задоволенням базових потреб людини (вода, їжа, захист тощо); 2) носять короткостроковий характер, а почуття триває набагато довше і формується на їх основі; 3) є безпосереднім переживанням, на противагу почуттям – усвідомленому «кластеру» емоцій; 4) носять предметний характер та висловлюють стійке ставлення до об’єкта мовлення; 5) мають позитивне і негативне забарвлення, останніх більше (негативні – сум, гнів, відраза, презирство, горе-страждання, сором вина, збентеження, позитивні – радість, здивування, інтерес-хвилювання), однак це не значить, що в загальному реєстрі емоцій їм надається перевага; 6) мають конкретні функції, особливі характеристики і характеризуються різним рівнем вираження, наприклад: спокійне задоволення, радість, захват, тріумфування, екстаз; чи соромливість, зніяковіння, сором, провина тощо; чи незадоволення, прикрість, страждання, горе; 7) ведуть до різного внутрішнього досвіду і по-різному впливають на пізнання і дію; 8) є внутрішнім мотиватором, що готує організм до зміни поведінки з метою підвищення адаптації. Більша різноманітність негативних емоцій сприяють швидшій адаптації педагога до несприятливих обставин. З цією метою студенти ознайомлюються з працями К. Ізарда, О. Леонтьєва, Дж. Вайнриха Р. Бака, Д. Гоулмана.
Поряд із цим у здобувачів формується уміння навчати дітей здатності усвідомлювати, розуміти свої почуття та емоції інших, називати їх (в межах вікової компетенції), проявляти за допомогою різних вербальних і невербальних засобів, стримувати та керувати ними та проявляти початкові навички емпатії. Як бачимо, це уміння не може бути сформованим без формування здатності педагогом керувати своїми емоціями та оточуючих.
Курс «Педагогіка партнетсва» (викладач – професор Ткаченко О. М.) удосконалює спроможність до налагодження міжособистісних взаємин через усвідомлення критеріїв діалогічного педагогічного спілкування, моделювання педагогічних ситуацій із реалізацією вимог принципів педагогічного такту, застосуванням прийомів рефлексивного слухання, удосконалення умінь обґрунтовувати власну позицію. У здобувачів під час аналізу педагогічних ситуацій, зокрема і з досвіду відомих педагогів, само- та взаємооцінювання виступів, під час виконання вправ, що передбачають певну характеристику одногрупників удосконалюється рефлексивність та здатність адекватно сприймати критику.
Важливий аспект розвитку емоційного інтелекту розкривається за допомогою авторського курсу «Імідж сучасного педагога» (викладач –професор Т. Я. Довга), який передбачає ознайомлення студентів з особливостями професійного вигляду представників педагогічної професії. Викладач звертає увагу майбутніх педагогів на вироблення індивідуального стилю в одязі з урахуванням власної фактури, естетичного смаку та сучасних модних тенденцій, показує залежність між одягом та емоційним станом вчителя, його робочим самопочуттям. Під час обговорення педагогічних кейсів та прикладів з власного досвіду студенти переконувалися, що одяг є формою самовираження, способом контролю або маскування емоцій. Одяг учителя, його манера одягатися впливають на сприйняття його особистості учнями, виховання в них естетичного смаку та культури зовнішнього вигляду.
На практичних заняттях студенти працюють над створенням власного професійного образу, на який їх надихають роботи всесвітньо відомих зарубіжних та вітчизняних дизайнерів та образи публічних людей. Особливий інтерес у майбутніх педагогів викликають відомості з історії українського одягу (головні убори, зачіски, прикраси тощо), які вони представляють у формі власноруч підготовлених відеопрезентацій. Водночас, студенти обговорюють власні уподобання в одязі, характеризували манеру одягатися інших студентів, відзначають найбільш вдалі стильові знахідки своїх колег.
У 2021-2022 н. р. наприкінці вивчення курсу студенти висловили спільну думку, що позитивні емоції, пов’язані зі схвальною реакцією оточення на зовнішній вигляд педагога, викликають бажання щоразу ретельно продумувати свій образ та створювати його залежно від професійних та життєвих ситуацій.
Так, колишня студентка, а зараз вихователь-методист закладу дошкільної освіти (ясла-садок № 35 «Світлячок») м. Кропивницького Т. В. Дзвоник згадує: «Курс дав мені можливість усвідомити, як повинен одягатися педагог, щоб презентувати впевненість, гарний настрій; як правильно одягатись, щоб розвіяти пригнічений стан, погане самопочуття; як за допомогою одягу зробити себе і своїх вихованців більш щасливими».
Важливим напрямом з удосконалення емоційного інтелекту є гурткова робота. Зокрема вже два роки поспіль діє проблемна група «Школа емоційного інтелекту». Метою якого є удосконалення знань про компоненти емоційного інтелекту (емоційний, когнітивний, комунікативний та поведінковий) та набуття компетентностей з керування власними емоціями та формування необхідних особистісно-професійних якостей, що впливають на розвиток емоційного інтелекту.
Освітній компонент програм підготовки здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта та 013 Початкова освіта, спрямований на вивчення проблем емоційного інтелекту, формує в майбутніх педагогів здатність до розуміння емоцій та управління ними і готує до розвитку відповідних умінь у майбутніх фахівців.
При формуванні професійної компетентності робиться основний акцент на напрацюванні досвіду, тож емоційний інтелект розвивається у здобувачів концентрично з першого по четвертий курси бакалаврату та двох курсах магістерського рівня освіти.
Інформацію підготувала доцент Тетяна Прибора
