Інструменти доступності

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com
  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
  • [email protected]
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Контакти

Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (CUSPU),

School of Foreign Languages

Address: 1 vul. Shevchenka,Kropyvnytskyi, Ukraine, 25006

Contact phones and E-Mails:

(0522) 22-54- 40 (School of Foreign Languages, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University;

38+ (050) 2747525 (Prof. Oleksandr Bilous – Ph.D., Professor, Professor of the Department of Translation, Applied and General Linguistics, Dean of the School of Foreign Languages, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University) [email protected];

38 (097) 423 24 30 (Iryna Chernyshenko,PhD,AssistantProfessor) [email protected];

38 (095)713 97 08 (Yuliia Vereshchak,Language Centre Coordinator.

E-Mail: [email protected]

Site: www.cuspu.edu.ua 

 

Редколегія

Науковий редактор:

Семенюк Олег - доктор філологічних наук, професор, ректор Центральноукраїнсьюго державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (osemenyuk@kspu.kr.ua ).

Заступник наукового редактора:

Клочек Григорій - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури ЦДПУ імені Володимира Винниченка (klochek43@gmail.com).

Відповідальний секретар:

Ковтюх Світлана - кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови ЦДПУ імені Володимира Винниченка . ([email protected]).

Редакційна колегія:

Білоус Олександр - кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики, декан факультету іноземних мов ЦДПУ імені Володимира Винниченка (obilous1955@gmail.com).

Ріхард Й. Бруннер – доктор філософії, професор Гумбольдт-Центру університету Ульм/Німеччина (richard.brunner@extern.uni-ulm.de).

Енді Гао – доктор філософії, професор університету Нью Саус Уельс в місті Сідней ([email protected]).

Гурбанська Антоніна - доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв(hurbanska@ukr.net). .

Ніца Давідовіч – доктор філософії, професор, голова ради оцінювання якості навчання в університеті міста Аріель, голова консорціуму центрів професійного розвитку викладачів вишів Ізраїля ([email protected]).  ).

Мартіне Далмас - доктор філософії, професор кафедри новітнього німецького мовознавства Інституту германських та скандинавських мов університету Париж ІV Сорбона (Франція) ([email protected]).

Іліаді Олександр - доктор філологічних наук, професор кафедри методик дошкільної та початкової освіти ЦДПУ імені Володимира Винниченка ([email protected]).

Міщенко Алла - доктор філологічних наук, доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики ЦДПУ імені Володимира Винниченка ([email protected]).

Михида Сергій - доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української та зарубіжної літератури, проректор з наукової роботи ЦДПУ імені Володимира Винниченка.

Ожоган Василь - доктор філологічних наук, професор, віце-президент з науково-педагогічної (навчальної) роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» ([email protected]).

Паращук Валентина - кандидат філологічних наук, професор кафедри англійської мови та методики її викладання ЦДПУ імені Володимира Винниченка ([email protected]).

Руснак Ірина - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістикм Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка (prof.rusnak@gmail.com).

Артур Творек – доктор філософії, професор кафедри німецької мови Інституту германської філології університету міста Вроцлав/Польща. Голова дослідного центру фонетики ([email protected]).

Мейрін Хенербі – доктор філософії, професор англійської мови університету Гон-Конга ([email protected]).

Editorial Board:

Chief Editor:

Prof. Oleg Semeniuk - Doctor of Philology, Professor, President of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (osemenyuk@kspu.kr.ua).

Deputy Chief Editor:

Prof. Hryhorii Klochek - Doctor of Philology, Professor, Head of the Department of Ukrainian and Foreign Literature, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University (klochek43@gmail.com).

Editorial Secretary:

Prof. Svitlana Kovtiukh - Candidate of Philology, Professor, Head of the Department of the Ukrainian Language, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University ([email protected]).

Editorial Board:

Prof. Oleksandr Bilous – Ph.D., Professor, Professor of the Department of Translation, Applied and General Linguistics, Dean of the School of Foreign Languages, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University ([email protected]).

Prof. Richard J. Brunner – PhD, Prof.essor of the Humboldt-Centre, University Ulm, Germany ([email protected]) .

Prof. Nitza Davidovitch – Doctor of Philosophy (PhD), Professor, Head of Quality Assessment and Academic Instruction in Ariel University, Head of the Israel Consortium of Faculty Development Centers of the Teaching Training Program an the Education Department (Israel) ([email protected]).

Prof. Martine Dalmas – Doctor of Philosophy (PhD), Professor, Department of Modern German Linguistics, School of Germanic and Scandinavian Languages, Paris-Sorbonne University IV (France) ([email protected]).

Prof. Andy Gao – Ph.D. , Professor at the University of New South Wales in Sydney ([email protected]).

Prof. Mairin Hennebry – PhD, Prof.essor in English Language Education at the University of Hong Kong. ([email protected]).

Prof. Antonina Hurbanska - Doctor of Philology, Professor, Director of the Institute of Journalism and International Relations, Kyiv National University of Culture and Arts ([email protected]).

Prof. Oleksandr Iliadi - Doctor of Philology, Professor, Head of the Department of Preschool and Primary Education Methods, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University ([email protected]).

Ass. Prof. Alia Mishchenko - Doctor of Philology, Docent, Department of Translation, Applied and General Linguistics, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University ([email protected]).

Prof. Serhii Mykhyda - Doctor of Philology, Professor, Department of the Ukrainian and Foreign Literature, Vice-President for Science and Research of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University.

Prof. Vasyl Ozhohan - Doctor of Philology, Professor, Vice-President for Academic Affairs of the National University of "Kyiv-Mohyla Academy" ([email protected]).

Prof. Valentyna Parashchuk - Candidate of Philology, Department of the English Language and Methods of its Teaching, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University ([email protected])

Prof. Iryna Rusnak - Doctor of Philology, Professor, Chair of the Ukrainian literature and Comparativistics, Institute of Philology of the Borys Grinchenko Kyiv University (prof.rusnak@gmail.com).

Prof. Artur Tworek – Ph.D.. Univ.-Prof. at the Department of German Language, Institute of German Philology at the University of Wrocław/Polen. Head of the Research Center for Phonetics ([email protected]).

 

Рецензування

Процес рецензування статей складається з таких етапів:

  1. Стаття має пройти рецензування спеціалістом за місцем роботи чи навчання автора. На цьому етапі використовується так зване «відкрите рецензування» (open peer review) офіційним рецензентом – зовнішнім фахівцем відповідного наукового профілю (доктор наук). Така рецензія має містити інформацію про достовірність отриманих результатів, їх актуальність та новизну, а також практичну цінність з рекомендаціями до публікації статті. Таку рецензію разом зі статтею автор має надіслати на розгляд до редакції.

  2. Розгляд статті одним із членів редакційної колегії (single-blind review – рецензент знає автора, але автор не знає рецензента).

  3. Після цього стаття надсилається на розгляд незалежному експертові у відповідній галузі знань. Тут використовується двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind – ні автор, ні рецензент не знають один  одного).

На підставі проведеного рецензування автор може отримати одну з таких відповідей:

а) статтю прийнято до друку;

б) рекомендовано відредагувати статтю;

в) автору відмовлено в публікації статті.

The process of reviewing articles consists of the following steps:

1. Firstly, the article should be reviewed by specialists from work or study place. At this stage, the so-called "open review" (open peer review) is used by the official reviewer - external specialists of the corresponding scientific profile (doctor of sciences). So a review can have information about the reliability of the results, their relevance and novelty, as well as the practical value of the recommendations for the publication of the article. This review, together with the article, should be sent by the author to the editorial board.

2. The article is reviewed by one of the members of the editorial board (single-blind review - the reviewer knows the author, but the author does not know the reviewer).

3. After this, the article is sent to an independent expert in the relevant field of expertise. It uses a two-way "blind" review (double-blind - neither the author nor the reviewer know each other).

Based on the review, the author can receive one of the following answers:

a) the article is accepted for publishing;

b) it is recommended to edit the article;

c) the paper is rejected.

Політика відкритого доступу

Наукові записки. Серія Філологічні науки є журналом відкритого доступу. Всі статті вільні для перегляду, читання, завантаження та друку.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ЖУРНАЛУ

Відкритий доступ  – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, здійснюваний переважно до рецензованих науково-дослідних журналів. Відкритий доступ реалізується через два основних шляхи:

Депонування (також відомо як «зелений» шлях до відкритого доступу, чи самоархівування) – дослідники розміщують свої вже опубліковані статті також в депозитарії  – відкритому тематичному чи інституційному електронному архіві. Депозит може бути оформлений у вигляді статті, що пройшла рецензування, або у вигляді препринту. Репозитарії також розміщують інші типи наукових та навчальних документів: дисертації, тези, наукові звіти, презентації, дані, зображення та ін. Депонування було вперше запропоноване як загальна практика в 1994 Стівеном Гарнардом, хоча вчені-комп’ютерники спонтанно депонувалися на анонімних FTP-архівах принаймні з 1980-их (наприклад, CiteSeer), а фізики з початку 1990-х в мережі (наприклад, arXiv).

Публікація в журналах та наукових записках, що знаходяться у відкритому доступі робить матеріали доступними в режимі реального часу негайно. Журнал відкритого доступу працює за відмінною від передплати моделлю: всі витрати на створення такого журналу та організації доступу несе автор статті та інституція, де він працює тощо, кінцевий користувач отримує доступ до журналу безкоштовно. Приклади журналів можна знайти в Довіднику журналів відкритого доступу.

Основна причина, з якої автори розміщують власні праці у відкритому доступі – збільшення показника важливості. Існує ряд досліджень, які свідчать про суттєве зростання індексів цитування на статті, розміщені у відкритому доступі.

Дослідження оплачуються дослідницькими фондами, опублікована стаття – це швидше звіт про виконану роботу, аніж об’єкт доходу. Чим більше використовується, цитується стаття, тим більше посилань робиться на неї і тим більше робіт ґрунтується на ній, тим краще для дослідження та кар'єри самого дослідника.

Ширша ідея вільного матеріалу частково співвідноситься і з відкритим доступом. Проте режим відкритого матеріалу має на увазі дозвіл змінювати його, відкритий доступ розуміється тільки як вільна, нічим не обмежена доступність матеріалу. У наукових публікаціях прийнято підтримувати незмінність первинного тексту та асоціювати його з певним автором. Тоді як режим відкритого доступу в наш час застосовний здебільшого до результатів наукових досліджень, творець будь-якого іншого матеріалу також може використовувати механізми депонування та публікації, вироблені на його основі. Creative Commons(англ.) надають широке коло типових умов ліцензійних угод для полегшення процесу обнародування.

Прямими користувачами наукових статей здебільшого є інші дослідники. Відкритий доступ допомагає їм як читачам, надаючи можливість ознайомитися із статтями в журналах, які не в змозі передплатити їх бібліотеки. Найбільшу користь отримують дослідники в країнах, що розвиваються, де існують університети, які зовсім не передплачують закордонні наукові журнали. Загальна вигода очевидна, оскільки жодна бібліотека не може собі дозволити передплатити всі потрібні наукові журнали за причини високих цін. Відкритий доступ розширює коло знань за межі академічної школи. Такий матеріал може читати будь-яка людина – професіонал у своїй сфері, дослідник суміжного напряму, журналіст, політик, цивільний службовець або просто зацікавлений користувач.

Відкритий доступ до результатів наукових досліджень важливий для суспільства з кількох причин. Один з аргументів в його користь полягає в тому, що більшість досліджень сплачена платниками податків, які повинні мати право доступу до результатів того, що вони фінансували. Багато людей серйозно захоплюються предметами різних наукових досліджень. Можна вказати і на авторів та редакторів Вікіпедії, охочих вдосконалити свої статті.

Навіть ті, хто не читає наукові публікації, непрямим чином отримують вигоду від знаходження їх у відкритому доступі. Люди, що не читають медичні журнали, воліли б, щоб їх лікар мав такий доступ. Позиція, що відстоюється пропагандистами відкритого доступу, полягає в тому, що він прискорює науковий прогрес, продуктивність, передачу знань. Прискорення процесу інновацій корисне. Школярі та студенти можуть отримати інформацію, що має велике значення в їх подальшому навчанні. Критики руху відкритого доступу вказують, що немає доказів малодоступності необхідної інформації для тих, хто її потребує.

Безліч проектів відкритого доступу включає міжнародна співпраця. Наприклад SCIELO(англ.), що є всестороннім підходом до повністю відкритого доступу в опублікованих журналах, включає декілька латиноамериканських країн. Bioline International(англ.) — некомерційна організація, створена з метою допомогти видавцям у країнах, що розвиваються, побудована на співпраці Великобританії, Канади та Бразилії. Bioline International Software використовується по всьому світу. Research Papers in Economics(англ.) є колективною працею більше 100 волонтерів із 45 країн.

Інтернет фундаментально змінив практичні та економічні реалії в розповсюдженні наукового знання та культурної спадщини. В даний час він надає шанс скласти глобальне і інтерактивне уявлення про людські знання, включаючи культурну спадщину, і гарантувати всеосяжний доступ до нього. Ми усвідомлюємо зобов'язання, які пов'язані з викликами Інтернету як нового функціонального середовища для розповсюдження знання. Очевидно, що ці зміни зможуть значно модифікувати природу наукових публікацій і існуючої системи гарантії їх якості. У відповідності з духом Будапештської ініціативи Відкритого доступу, Хартії онлайнової європейської культурної спадщини (European Cultural Heritage Online) і Заяви по відкритому доступу до публікацій (Bethesda Statement on Open Access Publishing), ми підписуємо Берлінську декларацію, щоб просувати Інтернет як функціональний інструмент бази глобального наукового знання і його втілення в людській діяльності, і визначити заходи, яких потребує науковий менеджмент, науково-дослідні інститути, фінансові агентства, бібліотеки, архіви і музеї.

Наша місія розповсюдження знання буде не повною, якщо інформація не є широко і надійно доступною для суспільства. Нові можливості в розповсюдженні знання не тільки через традиційні носії, але і через Інтернет в рамках нової парадигми відкритого доступу, повинні бути підтримані. Ми визначаємо відкритий доступ як всеосяжне джерело людського знання і культурної спадщини, яке було заздалегідь схвалене науковим співтовариством. Для того, щоб реалізувати бачення глобального і доступного представлення знання, майбутня Web повинна бути стійкою, інтерактивною і прозорою. Зміст і програмні інструменти повинні бути вільно доступними і сумісними.

Підтримка переходу до парадигми електронного відкритого доступу. Наші організації зацікавлені в подальшому просуванні нової парадигми відкритого доступу, щоб отримати великі прибутки для науки і суспільства, тому сподіваємося вчинити прогрес за допомогою: • підтримка наших дослідників і одержувачів грантів у публікації їх робіт у відповідності з принципами парадигми відкритого доступу; • підтримка утримувачів культурної спадщини у відкритому доступі до їх ресурсів через Інтернет; • розвиток засобів і шляхів для оцінки внесків у відкритий доступ і онлайнових журналів для того, щоб підтримати стандарти гарантії якості і хорошої наукової практики; • забезпечення того, щоб публікації відкритого доступу, пройшовши відповідну процедуру визнання, розміщувалися максимально швидко; • забезпечення переваг, властивих для внесків в інфраструктуру відкритого доступу, за допомогою розвитку інструментарію програмного забезпечення, забезпечення змістовного наповнення, створення метаданих або публікації індивідуальних статей.

Архів публікацій



Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись