УДК 342.733
DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2019.7.1
Рябовол Лілія Тарасівна,
доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри
державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-3558-2103
Анотація
Освітній омбудсмен в Україні є малодослідженою проблемою, чим і зумовлена тема й мета даної статті – визначити поняття «правовий статус освітнього омбудсмена», встановити місце і роль освітнього омбудсмена у структурі суспільства й держави в Україні, окреслити мету, завдання, принципи діяльності, організаційну структуру і функціональне призначення. «Правовий статус освітнього омбудсмена» визначено як: 1) сукупність норм права, якими окреслено місце і роль цього інституту у державному механізмі; 2) засіб визначення сутнісних ознак даного інституту шляхом їх закріплення у нормативно-правових актах. У результаті аналізу законодавства про освітнього омбудсмена з’ясовано, що він є складником і чинником системи освіти, при цьому, принципово відрізняється від інших її складників за своєю організацією та функціональним призначенням. Специфічним він є і в порівнянні з іншими омбудсменами, оскільки діє від виконавчої влади у площині її реалізації. Враховуючи, що до кандидатури на посаду освітнього омбудсмена передбачено спеціальні вимоги, припущено, що держава високо оцінює роль даної посадової особи у забезпеченні прав у сфері освіти. Разом з тим, законодавство не дає чіткого розуміння щодо місця освітнього омбудсмена та його Служби у системі виконавчої влади. Виявлено принципи діяльності освітнього омбудсмена: гуманізм; конституційність і законність; неперервність функціонування; субсидіарний характер (додатковий засіб у правозахисному механізмі); політична нейтральність; об’єктивність у розгляді скарг про порушення прав у сфері освіти; державно-громадський характер діяльності; відкритість / транспарентність; неантагоністичне ставлення до «підконтрольних» суб’єктів; конфіденційність розслідувань. Акцентовано, що основною для освітнього омбудсмена є правозахисна функція, на виконання якої він наділений певними повноваженнями – як безпосередніми засобами впливу на «підконтрольних» йому суб’єктів, так і опосередкованими можливостями сприяти покращенню стану прав у сфері освіти. Встановлено, що освітній омбудсмен здійснює також інформаційно-аналітичну, консультативну, правопросвітницьку діяльність.
Ключові слова: правозахисна діяльність, незалежний інститут, субсидіарний засіб, система освіти, право на освіту, права у сфері освіти.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Конституція України : станом на 21 лютого 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-ВР (дата звернення: 25.08.2019).
- Про освіту : Закон України в ред. від 09 серпня 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 25.08.2019).
- Положення про освітнього омбудсмена : затв. постановою Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Про деякі питання освітнього омбудсмена : постанова Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена : затв. постановою Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Спичак Ю. Г. Институт омбудсмана в государствах Восточной Европы : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : 12.00.02. Москва, 2006. 22 с.
Трошкіна Катерина Євгенівна
викладач кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
[email protected]
Мітькова Ілона Сергіївна
студентка IV курсу факультету історії та права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
[email protected]
Анотація
Стаття присвячена аналізу технологічних засобів захисту авторських прав на електронні книги через призму досвіду США та України. У результаті дослідження продемонстровано багатоаспектну систему заходів захисту авторських прав. Підкреслено переваги та недоліки застосування DRM-систем для охорони авторського продукту. Акцентовано увагу на перспективних зарубіжних законодавчих актах, що є доцільними для імплементації до національного законодавства. Автори вказують на популяризовані методи обходу технологічних засобів захисту авторських прав та шляхи їх попередження. Здійснено порівняльний аналіз процедури реєстрації авторського права на електронну книгу як обов’язкової умови при судовому позові для охорони права інтелектуальної власності.
Ключові слова: електронна книга, оффшорний хостинг, управління цифровими правами, шифрування, водяний знак, цифровий підпис
Список використаних джерел:
1. Bobbie Johnson. Internet pirates find 'bulletproof' havens for illegal file sharing URL: https://www.theguardian.com/technology/2010/jan/05/internet-piracy-bulletproof
2. Digital Millenium Copyright Act of 1998. URL: https://www.congress.gov/105/plaws/publ304/PLAW-105publ304.pdf
3. Gordon Mcconnell. New Forms of Piracy: How Telegram is Being Used to Pirate Books, Magazines and Textbooks URL: https://blog.redpoints.com/en/telegram-incoming-piracy
4. Stefan Bechtold. Digital Rights Management in the United States and Europe // The American Journal of Comparative Law. 2004), № 2. URL: https://www.jstor.org/stable/4144454?seq=1#page_scan_tab_contents
5. Technology, Education and Copyright Harmonization Act of 2002 URL: https://www.copyright.com/wpcontent/uploads/2015/04/CR-Teach-Act.pdf
6. Мацкевич О. Особливості захисту авторських прав у цифровому масмедійному середовищі/ // Теорія і практика інтелектуальної власності. 2015. № 4. URL: http://www.ndiiv.org.ua/Files2/2015_4/3.pdf
7. Офіційний сайт Бібліотеки Конгресу США URL: https://www.loc.gov
8. Офіційний сайт Бюро по захисту авторських прав США URL: https://www.copyright.gov
9. Офіційний сайт Книжкової палати України URL: http://www.ukrbook.net
10. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
11. Портал світової статистики Statista URL: https://www.statista.com/statistics/684345/pirate-content-viewersby-country
12. Посібник користувача на Офіційному сайті Adobe Acrobat URL:https://helpx.adobe.com/ua/acrobat/userguide.html
13. Про авторське право та суміжні права. Закон України від 23.12.1993 в редакції від 22.08.2018 № 3792-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12
14. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Постанова КМУ від 27.12.2001 в редакції від 22.12.2017 № 1756. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF
15. Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва. Постанова КМУ від 18.07.1995 в редакції від 27.12.2001 № 532. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/532-95-%D0%BF
16. Сайт Гела Елрода URL: https://halelrod.com
17. Умови використання для Pay Pal Service URL: https://www.paypal.com/webapps/mpp/ua/useragreement-full
Сікорський Олександр Петрович
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри адміністративного та
конституційного права
факультету морського права,
НУК ім. адмірала Макарова
[email protected]
Якобчук Микола Юрійович
студент магістратури
НУК ім. адмірала Макарова
[email protected]
Анотація
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану розвитку форм та методів ведення інформаційно-психологічних війн, застосування гібридних засобів протистояння, а також аналізується місце України у сучасних інформаційно-психологічних війнах.
Наслідки інформаційно-психологічних війн, які відчуває міжнародна спільнота, у тому числі й Україна, на сьогодні зумовлюють потребу у постійному поглибленому вивченні як теоретичних, так і практичних знань у цій сфері.
Детальний аналіз питань форм та методів проведення інформаційно-психологічних війн має під собою і практичну складову – напрацювання ефективних засобів протидії інформаційно-психологічним загрозам.
Ключові слова: інформаційно-психологічні війни, форми та методи інформаційно-психологічних війн
Список використаних джерел:
1. Юдін О. К. Інформаційна безпека держави: навч. посіб./О. К. Юдін, В.М. Богуш. Харків: Консум, 2005. 576 с.
2. Шпига П.С., Рудник Р.М. Основні технології та закономірності інформаційної війни. URL: http://www.kymu.edu.ua/vmv/v/p08/22.pdf.
3. Петрик В.М. Соціально-правові основи інформаційної безпеки. URL: http://westudents.com.ua/knigi/377-sotsalno-pravov-osnovi-nformatsyno-bezpeki-petrik-vm.html
4. Шпилик С. Інформаційна війна, пропаганда та pr: такі схожі й такі різні. Галицький економічний вісник. Тернопіль : ТНТУ, 2014. Том 47. № 4. С. 178-188.
5. Зражевська Н. І. Комунікаційні технології: лекції. Черкаси: Брама-Україна, 2010. 224 с. URL: http://www.studfiles.ru/preview/5858008/.
6. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. К.: МАУП, 2001 р. URL: http://www.pravo.vuzllib.su/book_z426_page_1.html.
7. Макаренко Л. П. Еволюція форм та методів ведення інформаційної війни. URL: http://oaji.net/articles/2014/797-1402908125.pdf.
8. Почепцов Г. Г. Психологические войны. М., К., 2000.
9. Інформаційні війни та майбутнє України. БЮЛЛЕТЕНЬ СИАЦ. № 100. URL: http://siac.com.ua/index.php?option=com_content&task=category§ionid=8&id=129&Itemid=44.
10. Горбенко А. СМИ в сфере информационного противоборства. Власть. 2008. № 11. c. 23-26.
11. Андреєв І.М., Калитич В.М. Деякі аспекти використання Інтернет-мереж в інформаційних війнах. Геоінформаційні системи та інформаційні технології у військових і спеціальних задачах: Збірка матеріалів науково-технічного семінару. Львів: АСВ, 2014. 356 с.