ABİ Mehmet –
The Assistant Director of School of Foreign Languages,
Muğla Sıtkı Koçman University
e-mail: [email protected]
ÜSTÜNEL Eda –
Associate Professor, PhD, The Director of School of Foreign Languages,
Muğla Sıtkı Koçman University
e-mail: [email protected]
Анотація
Разом з розвитком подій пост-колоніальної епохи, нові перспективи були прийняті педагогами. Особливо в області мовного навчання люди почали використовувати кілька мов в процесі викладання мовної практики. Більш того, замість того, щоб студенти досягли володіння мовою на рівні активного користувача, новий підхід, який включає в себе використання декількох мов з різним ступенем набув популярності. У зв'язку з цим виникла необхідність створювати нові навчальні програми, які включають відповідні завдання та заходи. Крім того, для ефективної практики викладачі та студенти повинні пройти спеціальні тренінги. Але, в першу чергу, потрібно усвідомити важливість таких явищ як багатомовність і багатокультурна компетентність. У цій статті наводиться огляд літератури цих понять.
Ключові слова: багатомовність, багатокультурна компетентність, міжкультурна компетенція, мультилінгвізм, ЕСМК і багатомовність
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Byram, M. (2009). Multicultural societies, pluricultural people and the project of intercultural education. Language Policy Divison.
2. Cavalli, M., Coste , D., Crişan, A., & van de Ven, P.–H. (2009). Plurilingual and intercultural education as a project.
3. Coste, D. (2001). De plus d'une langue a communiquer et compétence plurilingue. Notions en Qestions (NeQ)(6), pp. 155–123.
Stafan Ewa-
Profesor, habilitated doctor
Uniwersytet Gdanski, Instytut Pedagogiki WNS,
e-mai;waszatan@i.ua
Анотація
У світовій літературі описується освітня і художня цінність музичної освіти. Дослідники і практики визнають ці важливі особливості, в тому числі і в системі ЕВРІТМІКІ Далькроза. У Польщі Методика Далькроза знаходить своє місце в музичній освіті з моменту її створення (на початку дев'ятнадцятого століття) і до сьогоднішнього дня. У статті описані ритмічні етапи системи Далькроза та її освітні аспекти. Ми намагалися показати важливість анімаційної пластики (пластики рухів), яка відбувається на всіх етапах музичної освіти. Одна з них, інтерпретація музичного твору на мові рухів (жестів), підсилює художню цінність Еврітмікі. Можливість цілісного розвитку людини за допомогою освітніх ритмів дає іншу перспективу щодо ідей Далькроза
Ключові слова: ритміка Далькроза, музична освіта, художні та освітні аспекти методу Далькроза, інтерпретація руху музики.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Brzozowska-Kuczkiewicz M. (1991), Emil Jaques-Dalcroze i jego Rytmika. Warszawa, WSiP.
БЄЛІКОВА Валентина Венедиктівна –
кандидат мистецтвознавства, доцент
кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки
Криворізького національного університету;
член Спілки композиторів України, заслужений працівник культури України
e-mail: е[email protected]
Анотація
Автор висвітлює розвиток музичної культури Криворіжжя за період другої половини ХХ століття та перші роки ХХІ століття, розкриває складові частини музичної культури як такої, а саме: музичний фольклор, духовну музику, професійне музичне мистецтво. Значна увага надається висвітленню сучасних форм розвитку музичної культури: фестивалям, конкурсам, на яких молодь активно виявляє свої музичні смаки та естетичні потреби.
Ключові слова: висвітлення, розвиток, музична культура, Криворіжжя, музичний фольклор, духовна, професійна музика.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Бєлікова В. В. Історія української музики: навчальний посібник / Валентина Венедиктівна Бєлікова; МОНМС України. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011. – 372 с.
2. Бєлікова В. В., Бреус С. М. Криворізький державний педагогічний університет. Музичнопедагогічний факультет / В. В. Бєлікова, С. М. Бреус. – Кривий Ріг: ІВІ, 2002. – 22 с.
3. Михайлова Л. И. Народная художественная культура: детерминанты, тенденции, закономерности социодинамки / Л. И. Михайлова. – 2-е изд. – М.: Вузовская книга, 2005. – 264 с.
4. Спасо-Преображенский кафедральный собор. – Кривой Рог: Украинская православная церковь, Криворожская епархия, 2010. – 34 с.
БУЗОВА Олена Дмитрівна –
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри музичного виховання
Бердянського державного педагогічного університету
e-mail: [email protected]
Анотація
У статті розглянуто питання посилення професійно-педагогічної спрямованості музичної підготовки майбутніх учителів музики, завдяки використання поліхудожніх зв’язків у контексті уроку музики. Висвітлюються питання щодо оптимізації музичного виховання на основі синтезу мистецтв, форм взаємодії мистецтв у навчально-вихованому процесі та використання методів художньо-педагогічного впливу. Розкрито етапи реалізації та класифікація поліхудожніх зв’язків на уроках музики.
Ключові слова: синтез мистецтв, поліхудожнє виховання, поліхудожні зв’язки, професійна підготовка, методи інтерпретації, художня культура, художньо-педагогічний вплив, словесна інтерпретація, проблемне навчання.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Арчажнікова Л. Г. Совершенствование процесса профессиональной підготовки учителя музики в условиях высшего педагогического образования. Сб. научн. тр. / Л. Г. Арчажникова (отв. ред.). – М.: МГЗПИ, 1982. – 170 с.
2. Падалка Г. М. Музична педагогіка. – Херсон, 1995. – 104 с.
3. Падалка Г. М. Учитель, музыка, дети. – М.: Знание, 1987. – 112 с.
4. Предтеченcкая Л. М. Щербаков Н. Ю. Методика преподавания художественной культуры в 8-м классе. Пособие для учителя. – М.: Изд-во НИИ школ, 1987. – 132 с.
5. Рапацкая Л. А. Формирование художественной культуры учителя музыки. – М.: МГПИ, 1991. – 135 с.
6. Спирин Л. Ф. Анализ учебновоспитательных ситуаций и решение педагогических задач: Уч. Пособие / Ред. В. А. Сластенин. – Ярославль, 1974. – 130 с.
7. Шевченко Г. П. Формирование у младших подростков представлений о художественном образе средствами комплексного воздействия искусств: Дис. канд. пед. наук. 13.00.01. – М., 1973. – 198 с.
8. Шип С. В. Як передати словами зміст музики? // Мистецтво і освіта. – 2001. –№2. – С. 8– 12.
9. Щолокова О. П. Світова художня культура. Програма для шкіл різного типу (1-11 кл) / О. П. Щолокова, Л. М. Ващенко (укл); Інститут змісту і методів навчання, – К., 1997. – 48 с.
10. Юсов Б., Сухова Т., Савенкова Л. Живой мир искусства. Интегрованная полихудожественная программа по изобразительному искусству для 1–4 кл. – М., 1998. – 104 с.
ГАРБУЗЕНКО Лариса Володимирівна –
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри образотворчого мистецтва та дизайну
Кіровоградського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
е-mail: [email protected]
СТРІТЬЄВИЧ Тетяна Миколаївна –
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри образотворчого мистецтва та дизайну
Кіровоградського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
е-mail: [email protected]
Анотація
У статті визначені основні особливості впровадження активних методів навчання та роль викладача-фасилітатора у процесі координації професійно-практичної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Охарактеризовані активні методи навчання як одні з найбільш вагомих шляхів формування спеціаліста на основі проблемності та моделювання його професійної діяльності.
Ключові слова: активні методи, педагогічна фасилітація, художньо-естетична діяльність, майбутні вчителі образотворчого мистецтва, професійна фахова підготовка.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Врублевская Е. Г. Развитие способности педагогов к фасилитирующему общению: [учебное пособие] / Е. Г. Врублевская. – Хабаровск, Колорит, 2001. – 182 с.
2. Гарбузенко Л. Фасилітація у процесі формування особистісно-розвивального компоненту художньо-естетичної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва / Л. Гарбузенко // Наукові записки. – Вип. 121. – Ч. ІІ. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – С. 275–279.
3. Державні стандарти професійної освіти: Теорія і методика / С. У. Гончаренко, Н. Г. Ничкало, В. Л. Петренко та ін. – Хмельницький: ТУП, 2002. – 334 с.
4. Жижина И. В. Психологические особенности развития фасилитации педагога: дис. канд. псих. наук: 19.00.07 / Жижина Инна Владимировна; Уральский государственный профессионально-педагогический ун-т. – Екатеринбург, 2000. – 153 с.
5. Коломийченко С. Ю. Сутність фасилітуючої педагогічної взаємодії / С. Ю. Коломийченко // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 34. – С. 13–25.
6. Орлов В. Ф. Професійне становлення майбутнього вчителя мистецьких дисциплін: теорія і технологія: Монографія / за ред. І. Я. Зязюн. – К.: Наукова думка. 2003. – 262 с.
7. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Р. Роджерс. – М.: Издательская группа «Прогресс». – «Универс», 1994. – 480 с.
8. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька / О. П. Рудницька. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с.
9. Стрітьєвич Т. М. Методи професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва / Т. М. Стрітьєвич // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць / Вип. 18 (28). – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – С. 101–196.
10. Строков К. А. Современные технологии специалистов художественно-творческого профиля к этнокультурной деятельности: Учеб. пособие / Тамбовский гос. ун-т им Г. Р. Державина. – Тамбов: ТГУ, 2007. – 78 с.
11. Фісун О. В. Формування фасилітуючої позиції вчителя у системі науково-методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу / О. В. Фісун // Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. – Вип 36. – 2010.– С. 20–27.
12. Швалб Ю. М. Задачный подход к построению учебного тренинга в ВУЗе // Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 27–28 травня 2005 року. – Донецьк: ДЮІ, 2005. – Ч. 2. – С. 12–19.
