УДК 342.95

Резанов Сергій Анатолійович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри поліцейської
діяльності та публічного адміністрування
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-7429-5273

Анотація

У даній статті автор досліджує класифікацію адміністративного розсуду. Розглядається суть і характерні особливості окремих його видів. Визначено зміст класифікації, виокремлено основні її ознаки. Наголошено, що існування дискреційних повноважень спрямоване на забезпечення законності, справедливості, доцільності та ефективності адміністративного регулювання. Досліджується механізм класифікації адміністративного розсуду та чинники, які її окреслюють, можливі шляхи його удосконалення для підвищення ефективності процесу захисту прав і свобод громадян від незаконних рішень посадових осіб. Акцентовано, що класифікація в юридичному аспекті виражає систему зв’язків, які складаються між галузями законодавства і права, законами і іншими нормативним актами, органами державної влади, галузями юридичної науки та освіти. Зазначено,що дискреційні повноваження це сукупність прав та обов’язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Ключові слова: класифікація, види, адміністративний розсуд, оціночні поняття, дискреційні повноваження, стадії правозастосовчого процесу, компетенція, юридичний факт. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления. М. : Юрид. лит., 1972. 280 с.
2. Науково-практичний коментар Закону України «Про Національну поліцію» / Кол. авт.; кер. авт. кол. д.ю.н., доц. Т.П. Мінка. Дніпро : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 480 с.
3. Про Національну поліцію. Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran5#n5
4. Ткач Г. Й. Природа і види адміністративного розсуду. Право України. 2002. № 5. С. 30-33.
5. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред. кол.: Ю. С. Шемчушенко та ін. К.: Укр. енцикл. 2002. 720 с.

УДК 351.74

Рудниченко Світлана Миколаївна

доцент кафедри адміністративного права
та адміністративного процесу
Херсонського факультету Одеського
державного університету внутрішніх справ,
кандидат юридичних наук
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-5259-9682

Анотація

Адміністративне право- це специфічна галузь права. Вона охоплює більшу частину правового поля та має більше точок дотику із кожним громадянином нашої держави. Адже ми постійно живемо та співвідносимось із державними органами у площині адміністративного права. А сучасне вітчизняне суспільство корінним чином відрізняється від попередніх епох, оскільки основною цінністю визнає саме Людину, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та інші права, свободи й законні інтереси невладних фізичних і юридичних осіб. Для ефективного забезпечення прав людини в сфері адміністративного права функціонують правоохоронні органи правоохоронні органи, які покликані мають здійснювати захист громадян від найбільш значних видів небезпеки. Європейська інтеграція України зобов’язує нашу державу забезпечити ефективне функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав і свобод людини і громадянина, їх ефективний захист.

Ключові слова: права людини, інтеграція, національна поліція, адміністративне право, проблеми адміністративного права.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Длігач А. Інтеграційне середовище України. одно- та багатовекторність інтеграційного розвитку. URL: httр://раndіа.ru/tеxt/78/168/3404.рhр
2. Про національну безпеку України: Закон України выд 21.06.2018 № 2469-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text.
3. Авер’янов В. Б. Нові риси предмета українського адміністративного права. Журнал Персонал. № 4. 2005. С.76 - 81.
4. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Урядовий портал. URL: httр://www.kmu.gоv.uа/соntrоl/рublіsh/аrtісlе?аrt_іd=248387631
5. Братель С.Г. Шляхи реформування правоохоронної системи України. Роль правоохоронних органів у формуванні правової держави в умовах євроінтеграції України URL: https://shortest.link/33Fc
6. Коруля І.В. Роль правоохоронних органів у формуванні правової держави в умовах євроінтеграції України: матеріали Всеукр. підсумк. наук.-практ. конф. URL: https://shortest.link/3cV6
7. Волинка К. Проблема збереження прав і свобод особи в Україні. Людина і політика. 2000. No 1. С. 64–68.
8. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 № 1835-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text.
9. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
10. Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ. Центр учбової літератури, 2009. 424 с.
11. Лазур Я.В. Забезпечення прав і свобод громадян в сфері публічного управління. автореф. дис ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2011. 41 с.
12. Аверянов В.Б. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту. монографія Дніпропетровськ. Дніпроп. держ. ун-т внутр. Справ. Ліра ЛТД. 2008. 588 с.
13. Захаров Є. Реформування органів внутрішніх справ та права людини URІ . httр://khрg.оrg/іndеx.рhр?іd=1488907079.

УДК 342.95

Резанов Сергій Анатолійович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри поліцейської
діяльності та публічного адміністрування
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-7429-5273

Анотація

У статті досліджуються форми закріплення адміністративного розсуду. Розглядається суть і характерні особливості оціночних понять. Визначено зміст оціночних понять, виокремлено їх основні ознаки. Наголошено, що дискреційне право спрямовано на забезпечення законності, справедливості, доцільності та ефективності адміністративного регулювання. Зазначено, що юридична наука характеризує оціночні поняття як визначені поняття, зміст яких визначається тільки з урахуванням конкретної ситуації, обставин аналізованої справи. Досліджується механізм використання оціночних понять та чинники, які їх обмежують, можливі шляхи його удосконалення для підвищення ефективності процесу захисту прав і свобод громадян від незаконних рішень посадових осіб. Акцентовано, що критерії оцінки фактів і явищ, позначених оціночними поняттями, дає практика, їх можна знайти, лише знаючи умови конкретної ситуації. Оціночні поняття дають правозастосувачу в межах, що припускаються законом, можливість адміністративного розсуду, вільної оцінки фактів.

Ключові слова: форми, оціночні поняття, адміністративний розсуд, межі, класифікація, дискреційні повноваження, компетенція, юридичний факт. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Вильнянский С. И. Применение норм советского права. Ученые записки Харьковского юридического института. X., 1956. Вып. 7. С.12-17.
2. Жеребкин В. Е. Оценочные понятия праван. Харьков. 1976. 231 с.
3. Жеребкин В. Е. Логический анализ понятий права. К. 1976. 215 с.
4. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. / В. К. Колпаков. К.: Юрінком Інтер, 1999. 736 с.
5. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение. М.: Юрид. лит., 1978. 265 с.
6. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред. кол.: Ю. С. Шемчушенко (гол. ред. кол.) та ін. К.: Укр. енцикл. 2002. 720 с.

УДК 342.95

Єфремов Артем Олександрович,

кандидат юридичних наук,
начальник Головного управління ДПС у Харківській області
як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність розмежування категорій контроль і нагляд за реалізацією державної податкової політики. Дослідження контролю за реалізацією державної податкової політики, обумовлює необхідність уточнення змісту терміну контроль, так в даному випадку коректніше висти мову не про контроль в загальному розумінні, як соціальне явище, а звузити його зміст до державного контролю, оскільки втілення податкової політики є прерогативою державою. Він (державний контроль) є одною з основних функцій держави, котра за допомогою різних методів, прийомів і засобів, втілює такий контроль у різних формах, які, в свою чергу, не тільки контролює конкретні суспільні відносини, а і спрямовує їх розвиток у необхідному напрямі. Якісний контроль за реалізацією державної податкової політики повинен поєднувати як зовнішній і внутрішній види контролю, так і управлінський і бюджетний. Окреслена діяльність неможлива без участі громадськості в контрольній діяльності, з огляду на те, що державна податкова політика здійснюється в інтересах держави та суспільства: усі акумульовані кошти в Державному та місцевих бюджетах так чи інакше будуть витрачені для створення належних умов за для задоволення інтересів населення. Забігаючи наперед, зазначимо, що маємо сумніви щодо правильності позначення такої діяльності, в разі її здійснення громадянами, за допомогою терміну «громадський контроль».

Доведено, що податковий контроль є невід’ємною частиною більш широкого поняття – контролю за реалізацією державної податкової політики, а відтак в широкому розумінні може вважатись спеціалізованим податковим контролем, у той час, коли контроль за реалізацією державної податкової політики є податковим контролем у загальному розумінні. Така диференціація контролю повинна мати нормативне закріплення, що в свою чергу дозволить виробити об’єктивні критерії для здійснення якісного та всебічного контролю як за організацією та втіленням управлінських заходів, так і за здійсненням податкових операцій, розмежувати суб’єктів уповноважених провадити такий контроль і способи їх здійснення.

Ключові слова: державна податкова політика, податковий контроль, податковий нагляд, органи державної влади, громадський контроль, оподаткування, податкова реформа. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Середа В. В., Кісіль З. Р., Кісіль Р. В. Адміністративне право: навчальний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2014. 520 с.
2. Андрійко О. Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин. Правова держава. 1993. Вип. 4. С. 49-53.
3. Мельник А. Ф., Дудкіна О. П., Васіна А. Ю. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Державне та регіональне управління». 2015. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/retrieve/14482/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%94%D0%A0%D0%A3.pdf
4. Дикань Н. В., Борисенко І. І. Менеджмент: навчальний посібник. К.: Знання, 2008. 389 с.
5. Коліушко І. Б., Тимощук В. П. Ефективна публічна адміністрація (довідник для міністрів). К.: Заповіт, 2006. 32 с.
6. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 4: І-М, 1973. 840 c.
7. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 5: Н-О, 1974. 840 c.
8. Малиновський В. Я. Державне управління. К.: Атіка, 2003. 573 с.
9. Шестак С. В. Недержавний контроль за діяльністю міліції: теоретико-правовий аспект: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2009. 199 с.
10. Євтушенко О. Н., Андріяш В. І. Державне управління (Основи теорії державного управління): навчальний посібник: у 3-х ч. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. Ч. 1. Основи теорії державного управління, 2013. 268 с.
11. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): монографія. Харків: Основа, 2003. 208 с.
12. Полінець О. П. Контроль у державному управлінні України: теоретико-організаційні питання: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. К., 2003. 20 с.
13. Маматова Т. В. Трактування поняття «державний контроль» у сучасному законодавстві України та його уточнення. Вісник державної служби України. 2004. № 1. С. 23-26.
14. Присяжнюк А. Й. Організаційно-правові засади державного контролю у сфері виконавчої влади: монографія. Х.: Золота миля, 2011. 398 с.
15. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
16. Коробов В. Б. Гражданский контроль деятельности органов внутренних дел: вопросы теории, методологии, практики. Актуальные проблемы совершенствования, деятельности органов внутренних дел в условиях конституционного развития Российской Федерации. 2007. С. 40-54.
17. Шемшученко Ю. С. Юридична енциклопедія: в 6 т. К.: «Укр. енцикл.», 2001. Т.2. 741 с.
18. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник. К.: Юрінком Інтер, 1999. 675 с.
19. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: навчальний посібник. К.: Атіка, 2007. 624 с.
20. Руденко М. В. Про співвідношення державного контролю та прокурорського нагляду (концептуальні зауваження на перехідний період). Право України. 1997. № 5. С. 29-33.
21. Жернаков В. В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права. Право України. 2000. № 7. С. 23-34.
22. Замченко А. О. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2008. 20 с.
23. Петров О. П. Тлумачний митний словник-довідник. О.: Пласке, 2005. 591 с.

УДК 342.9

Кіблик Дар’я Володимирівна,

аспірант кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
https://orcid.org/0000-0002-2518-7647
[email protected]

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу дефініції «адміністративно-правовий механізм реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю». Розглянуто такі категорії як «механізм», «правовий механізм», «механізм правового регулювання», «механізм адміністративно-правового регулювання», «адміністративно-правовий механізм».

З’ясовано, що механізмом являється певна сукупна єдність елементів, якими можуть виступати методи, способи, стани, процеси, відносини тощо, що складають цілісну систему. Така система, завдяки наявності вказаних складових частин, і забезпечує реалізацію кого-, чого-небудь. Ще однією, однак, визначальною особливістю такої системи-механізму виступає те, що вона завжди спрямована на певне впорядкування (зовнішнє впорядкування). Внутрішні елементи механізму також мають бути впорядкованими (внутрішнє впорядкування).

Запропоновано під адміністративно-правовим механізмом реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю розуміти комплексну систему правових інструментів, спеціальних правових процесів та адміністративних процедур, визначених адміністративно-правовими нормами, за допомогою яких суб’єктами владних повноважень (насамперед органами публічного адміністрування) здійснюється цілеспрямована, злагоджена, впорядкована, цілісна та планова діяльність щодо втілення державної політики, спрямованої на належне гарантування, реалізацію та захист прав і свобод осіб з інвалідністю.

Ключові слова: особи з інвалідністю, державна політика щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, правовий механізм, адміністративно-правовий механізм, механізм адміністративно-правового регулювання. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Безпалова О. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014. 544 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.); Уклад, голов, ред. В. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 1728 с.
3. Словник української мови : в 11 т. АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. Потебні ; редкол.: І. Білодід (голова) та ін. Київ : Наук. думка, 1970 - 1980.Т. 4 : І-М ; ред. тому: А. Бурячок, П. Доценко. 1973. 840 c.
4. Державне управління в Україні: навч. посіб. ; за заг. ред. В. Авер’янова. Київ: СОМИ, 1999. 265 с.
5. Енциклопедичний словник з державного управління ; уклад. : Ю. Сурмін, В. Бакуменко, А. Михненко та ін. ; за ред. Ю. Ковбасюка, В. Трощинського, Ю. Сурміна. К. : НАДУ, 2010. 820 с.
6. Алексеев С. Правовые средства: постановка проблемы, понятия, классификация. Советское государство и право. 1987. № 6. С. 14-18.
7. Муза О. Адміністративно-правовий механізм захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 6. С. 32-36.
8. Горшенёв В. Способы и организационные формы правовогорегулирования в социалистическом обществе: учебное пособие.Москва : Юрид. лит, 1972. 266 с.
9. Шестопалова Л. Теорія держави і права : навчальний посібник. Київ : Прецедент, 2006. 197 с.
10. Скакун О. Теорія держави і права : підручник / пер. з рос. Харків : Консум, 2008. 656 с.
11. Стеценко С. Адміністративне право України: навч. посіб. К.: Атіка, 2008. 624 с.
12. Гончарук С. Адміністративне право України : навч. посібник Національний авіаційний ун-т. : НАУ. Київ, 2006. 100 с.
13. Адміністративне право України: основні поняття: навчальний посібник ; за заг. ред.д-ра юрид. наук., проф. І. Голосніченка. К.,2005. 232 с.
14. Середа В., Назар Ю., Костовська К. Адміністративне правоУкраїни : навч. посіб. у схемах та коментарях. Львів, 2016. 300 с.
15. Алфьоров С. Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в органах внутрішніх справ : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Харк. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2011. 38 с.
16. Яромій І. Адміністративно-правовий механізм запобігання та протидії порушенням митних правил: дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. Дніпро, 2018. 22 с.
17. Корнійченко А. Поняття та елементи адміністративно-правового механізму запобігання булінгу в Україні. Наукові записки. Серія: Право. Випуск 7. 2019. С. 99-105.