Навчально-виховна практика

10 березня 2015 Останнє оновлення: 10 березня 2015

Я, Дар’я Олешко, студентка ІІ курсу факультету педагогіки та психології, навчаюсь за напрямом підготовки «Соціальна педагогіка». В поточному навчальному році відбулась запланована навчально-виховна практика, тож хочу поділитися своїми враженнями.

Звістка щодо проходження практики мене збентежила, адже до цього в нас не було ще такого виду роботи, проте все колись буває вперше. Ми мали можливість самостійно обрати школу в якій будемо проходити практику, з цим мені, до речі, пощастило більше, адже я навчалась в Кіровоградській загальноосвітній школі № 32, яку і обрала, в якості бази проходження практики. Незважаючи на те, що мої одногрупники з різних районних центрів та міст, всі обрали місцеві школи, багато хто пішов в свою рідну школу, тобто в нас було право вибору, за що, до речі, дуже вдячна.

Розпочалась практика з ознайомлення з установою, з принципами роботи та фахівцями. Далі ми познайомились безпосередньо з нашими майбутніми колегами – соціальними педагогами. Вони, як фахівці зі стажем, змоги докладно розповісти особливості своєї діяльності в установі, аргументуючи все документами та посадовими обов’язками, які прописані в багатьох нормативно-правових документах, таких як: «Закон України про охорону дитинства», «Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи», «Закон України «Про загальну середню освіту» й багато інших.

Особисто мене зацікавила діяльність соціального педагога в школі, тому що соціальний педагог виступає в ролі «захисника» й наставника для дітей, веде облік дітей, що мають проблеми в сім’ї, особисті – з однокласниками й вчителями. Також, не менш важливий аспект, який допоміг мені в процесі проходження практики, – це набутті знання з курсів різних дисциплін, щодо правильного поводження себе в установі, спілкування з різними верствами населення, використання різноманітних методів роботи з дітьми, які мають проблеми соціально педагогічного змісту.

Особливо запам’ятався день знайомства з класом, за яким я була закріплена. Діти привітно мене прийняли в свій колектив, на перервах цікавились моєю майбутньою спеціальністю та ділились зі мною своїми планами. Спостерігаючи за ними мені вдалося виявити їх здібності та інтерес до навчання, також я дізналась хто чим займається, кого що цікавить, але, на жаль, були і діти з проблемних сімей, яким просто необхідна була допомога кваліфікованого фахівця.

Працювати з дітьми дуже цікаво, насамперед через їх щирість, вони справді хотіли допомогти в процесі проходження практики й брали активну участь в підготовці до колективної творчої справи.

Мені, як майбутньому соціальному педагогу, дуже сподобалась навчально-виховна практика в школі, але вона все ж таки мала й свій мінус – це її тривалість. Три тижні загалом невеликий термін для роботи з дітьми. Багато з того, що я хотіла досягти під час практики мені вдалося, але мені не вистачило часу на корекційну роботу з проблемними дітьми.

Після завершення практики ми разом із керівником Доннік Марією Сергіївною провели звітну конференцію, де кожен з нас мав можливість висловити свої враження від практики. Під час конференції ми дізнались подробиці проходження практики в різних школах, кожен розповів про свої емоції, почуття, переживання; що вдалося, а що ні, про різні моменти як позитивні так і негативні. Але, підводячи підсумок конференції, хочу зазначити, що у всіх нас залишились позитивні враження, всі ми збагатили свій багаж знань, набрались більше сміливості, терпимості, чуйності, проникли історіями один одного й наше бажання займатись професійною діяльністю лише зросло.

На завершення хочу сказати, що практика надала мені величезний досвід, необхідний для майбутньої професійної діяльності. Я на власні очі не тільки побачила, а й мала змогу працювати з «важкими» дітьми. І запам’ятала на все життя, що діти – це наше майбутнє, тому ми повинні слідкувати за їх розвитком та наставляти на вірний шлях.