Мої враження від навчання в КДПУ

Мабуть, розпочну з того, що останні дні навчання в школі проходили з нестерпним бажанням почути останній дзвоник. Останні роки я ретельно  готувала себе до вступу до ВНЗ і кожного дня марила студентським життям. Як хотіла я написати останнє ЗНО й побігти в університет із упою документів. Як довго чекала я того, як переступлю поріг вибраного мною вузу, вдихну запах нового життя. І ось, я студентка І курсу державного Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Усім відомо, що університет – місце, в якому людина отримає путівку в життя, де вона само реалізується і проявляє все свої приховані резерви. Із 100% впевненістю можу завірити, що я зробила правильній вибір, адже педагогічний університет має все необхідне, аби зробити людину щасливою та розумною. Тут зовсім інша атмосфера. Як приємно, коли викладачі сприймають тебе за дорослу людину. Немає дітей, які весь час бігають по коридорам і голосно кричать. Що може бути краще ранкового аромату булочок із буфету, привітних посмішок викладачів?

Я зовсім не помітила як пролетіли 2 місяці навчання. Пам’ятаю своє перше враження: величезна територія, незнайомі люди, поважні старшокурсники, паніка, тому що не можна знайти аудиторію. Не знаю, що б робили першокурсники без декана та заступника декана із навчально-виховної роботи. Особисто я сприйняла їх як татка та мати, які зможуть завжди допомогти.

Що ж до предметів, то на щастя, вони усі важливі для мене як майбутнього практичного психолога. Мені цікаво на парах і хочеться дізнаватися більше. Дехто говорить, що в університеті важче, ніж у школі, але я можу заперечити. Коли є бажання, цілеспрямованість, то ніякі труднощі не страшні.

Окрім навчання, студентське життя не дозволяє нам розслабитися. Пройшло всього два місяці, а скільки проводилося культурних заходів?! Я вважаю, що кожен студент повинен приймати участь, а не тільки бути спостерігачем. Треба користуватися шансом та можливостями, проявляти себе, адже після університету на нас чекає доросле, зі своїми клопотами й труднощами, життя.

Я дуже рада, що обрала саме цей університет і саме факультет педагогіки та психології. На разі я маю змогу не тільки здобувати вищу освіту, а ще й розвиватися творчо.

Підготувала студентка 18 групи
факультету педагогіки та психології
Антонова Аліна Олександрівна