Мої враження

Я, студентка 41 групи  факультету педагогіки та психології КДПУ ім. Володимира Винниченка Сумена Анастасія Вадимівна, проходила педагогічну практику у ЗОШ I- ступеня «Мрія» м. Кіровограда. Це моя перша практична робота у початковій школі. За розподілом студентів четвертого курсу я була закріплена за 2-Б класом і хочу поділитися своїми враженнями про проходження практики у цій школі.

Навчальний заклад є незвичайним, тому що раніше це був дитячий садок, це звісно вносить свої корективи в навчальний процес! Заклад дуже маленький, дивно, але там всі поміщаються. Між собою педагогічні працівники називають його лагідно – «Рукавичка». В школі 600 осіб і є всі класи (А, Б, В, Г). На мою думку, незручним є те, що класи не мають свого закріпленого класу за ними. Вони переходять з одного класу в інший. Найбільше запам’яталося те, що діти плутали ім’я (Анна, Анастасія), інколи вони, дивлячись в очі, думали: «Як же звуть?». Але до кінця практики вони добре знали ім’я та по-батькові студента, який з ними працював майже місяць.

Під час підготовки до уроків з фізичної культури учні дуже повільно переодягалися. Я сказала хлопцям: давайте я буду рахувати, якщо за 45 секунд як в армії не встигнуть, то в армію не потраплять. І вони швиденько переодягалися, і пишалися тим що встигли. А один хлопчик мені сказав, що в армію ми не потрапимо, тому що вже набору не буде. На уроці фізкультури, я визначила командира і кожен урок змінювався командир. Була умова що протягом тижня поведінка – зразкова. І такий педагогічний прийом спрацював.

Під час проведення заходу «День Захисника Вітчизни», ми влаштували свято, в якому залучалися тата. Було дуже приємно спостерігати як діти пишалися своїми татами в їх вправності та спритності. Тата разом з хлопчиками малювали ідеальний портрет жінки, писали букет з лагідних слів, будували вежу з кришок.

У «День закоханих» з самого ранку хлопці і дівчата чекали, коли вже будуть роздані валентинки. В класі були і «закохані пари». Коли однієї із дівчат не було хоч день, то хлопчик був стурбований. Роздававши валентинки, помітила що хлопчик почервонів, дивився на дівчинку і на те, яка буде в неї реакція.

Влаштовуючи свято «8 березня» було дуже приємно від того, як хлопчики дарували квіти, цукерки, навіть тата в цей день приводили дітей до школи. Діти малювали мамині портрети, а мами на святі повинні були здогадатися чий це портрет.

Уроки проходили результативно і дуже активно. Мені дуже подобається працювати з дітьми. Проблем під час проходження практики в мене не виникло. Я дуже звикла до дітей, а вони до мене. Я дійсно відчула, що значить спілкуватися з дітьми, вони такі різні та індивідуальні. Діти дуже багато забирають енергії, але з тим вони і віддають велику кількість енергії. Така співпраця між дітьми і вчителем дуже збагачує.

За час проходження педагогічної практики я оволоділа прийомами та методами викладацької діяльності. Всі знання, що раніше були лише теоретичними для мене, в школі стали безцінним надбанням, яке допомогло мені якнайкраще впоратися з поставленими перед мною завданнями. В майбутньому хочеться працювати в школі і нести в дитячий світ знання, які їм допоможуть у майбутньому.