Підбиті підсумки V Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Мистецький освітній простір у контексті реалізації сучасної парадигми освіти»
28 квітня 2023 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка на платформі Zoom відбулася V Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Мистецький освітній простір у контексті реалізації сучасної парадигми освіти». Вона проходить щороку в Україні і має репутацію потужного наукового заходу, який постійно оновлюється відповідно до викликів сьогодення. Зокрема, якщо перші конференції проводилися в очному форматі, то запровадження карантинних обмежень та згодом початок російської військової агресії сприяли переходу заходу в дистанційний формат.
Організатором конференції є кафедра мистецької освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв. Берегиня та організатор заходу – доктор педагогічних наук, професор кафедри мистецької освіти Алла Растригіна – розпочала його привітанням усіх присутніх, висловила вдячність ЗСУ за можливість його проведення та запросила вшанувати пам’ять загиблих з початку війни хвилиною мовчання. З вітальним словом до присутніх звернулись ректор ЦДУ імені Володимира Винниченка, доктор юридичних наук, професор Євген Соболь, заступник ректора з наукової роботи, доктор психологічних наук, доцент Лілія Клочек, декан факультету педагогіки, психології та мистецтв, доктор педагогічних наук, професор Ярослав Галета та настоятель Благовіщенського Храму УПЦ, протоієрей Євгеній Назаренко.
Академічний супровід пленарного засідання конференції відбувався під орудою кандидата педагогічних наук, доцента, старшого викладача кафедри мистецької освіти Жанни Колоскової. До конференції долучилися представники наукової спільноти з Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Київ), Київського університету імені Бориса Грінченка, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (Кропивницький), Кропивницького музичного фахового коледжу, Комунального закладу «Балтський педагогічний фаховий коледж», Університету Ушинського (Одеса), Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківського національного педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Українського Католицького Університету (Львів), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Криворізького державного педагогічного університету, Вінницького державного педагогічного університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ), Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Гостями заходу стали науковці з Гданського університету (Польща), Познанського університету імені Адама Міцкевича (Польща), Единбурзького університету (Велика Британія), Оксфордського університету (Велика Британія), Лондонського Королівського коледжу (Велика Британія), Європейського віртуального університету (Австрія), Аріельського університету (Ізраїль).
Першим спікером пленарного засідання стала ректор Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, член-кореспондент НАПН України доктор педагогічних наук, професор Марина Гриньова, котра виступила за темою: «Мистецькі студентські студії - основа професійної підготовки майбутніх учителів». Продовжила пленарне засідання доктор мистецтвознавства, професор Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Юлія Ніколаєвська. Тема її доповіді: «Місія музиканта і педагога під час війни: думки про майбутнє» визвала бурхливі емоції у присутніх й висвітлювала дії харківської культурної спільноти в страшних умовах війни: концерти на стихійних майданчиках, в метро, в дитячому онкодиспансері тощо.
Наступним виступив почесний професор музики та гуманітарних наук Единбурзького університету, композитор, викладач, автор методики усунення посттравматичного синдрому під час війни Найджел Осборн, який розповів про творчість у навчанні дітей як підтримку дітей із посттравматичним стресовим розладом та іншими психічними захворюваннями. Тему подолання посттравматичного досвіду продовжила відома в Україні психологиня, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та психотерапії Українського Католицького університету Анастасія Широка з темою доповіді: «Можливості опрацювання травматичного досвіду за допомогою музики: за результатами роботи з дітьми притулку»(робота з дітьми за допомогою музики "Цілюща сила мистецтва").
Наступні спікери, керівниця відділу освіти, професор Нітца Давідович та доктор Олександра Геркерова порушили гостре питання впровадження мистецтва у вивчення історії Голокосту. Виступ викладача військових досліджень Королівського коледжу Лондона, доктора Генрі Редвуда з темою «Гібридна розбудова миру в Боснії і Герцоговині: поєднання мистецтва та молодіжного активізму як носіїв соціальних змін» зацікавив присутніх українських науковців можливістю брати участь у спільних проектах. Цікавою була доповідь наукового співробітника факультету освітніх технологій Оксфордського університету, кандидата педагогічних наук, доцента Надії Іваненко, яка висвітлила тему «Формування громадянської свідомості молоді як базової ціннісної орієнтації в сучасних закладах освіти та поза ними».
Емоційною та переконливою була доповідь доктора мистецтвознавства, професора кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного педагогічного університету імені Василя Стефаника Ганни Карась, яка зачепила актуальне і болюче наразі питання: «Російсько-українська війна як тригер до переосмислення навчальних програм з музичного мистецтва». Ґрунтовною та пізнавальною була доповідь доктора педагогічних наук, професора кафедри музичного мистецтва і хореографії Університету Ушинського Галини Ніколаї «Освітня наукова програма «Мистецька педагогіка вищої освіти» як інноваційний ресурс розвитку третього рівня вітчизняної вищої освіти в контексті євроінтеграції». Цікавим та інформативним став виступ австрійського гостя, директора Європейського віртуального університету доктора Леопольда Хеммінгера, який познайомив наукове товариство з особливостями роботи оновленої освітньої платформи Moodle. Тема доповіді: «Імплементація програми Мудл в університетську освіту».
Щирою та відкритою стала доповідь гості з Польщі, доктора Гданського університету Малгожати Карчмаржик «Проєкт візуалізації діалогів як приклад методу дослідження дією», яка проілюструвала її власними родинними світлинами. Актуальним та фундаментальним став виступ доктора педагогічних наук, професора, в.о. зав. кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки Криворізького державного педагогічного університету Наталії Овчаренко. Тема доповіді: «Педагогічні умови формування професійної культури майбутніх співаків-виконавців і викладачів вокалу в умовах воєнного часу».
В контексті ювілейної 170-річниці з дня народження українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча Миколи Лисенка, доречним та цікавим став виступ доктора педагогічних наук, професора кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Анатолія Мартинюка з доповіддю «Хорова школа Миколи Лисенка в контексті формування національної самобутності мистецької освіти». На завершення пленарного засідання виступила доктор педагогічних наук, кандидат психологічних наук, професор кафедри хореографічного мистецтва Київського Національного університету культури і мистецтв Людмила Мова за темою: «Неминуче майбутнє: терапія творчістю», яка безпосередню під час доповіді, надала декілька практичних порад учасникам конференції.
Робота на дискусійній платформі науково-практичної конференції проходила у двох секціях, де в інтерактивному форматі відбулося цікаве та емоційне обговорення доповідей та арт-комунікаційних технік учасників цієї частини конференції.
Секція 1. Культуротворчі засади та стратегії розвитку сучасної мистецької освіти. Модератор – Марина Назаренко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського університету імені Володимира Винниченка
1. Наталія Білова, кандидат педагогічних наук, професор кафедри музично-інструментальної підготовки ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського».
Міждисциплінарний контекст мистецької освіти.
2. Руслана Любар, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування Криворізького державного педагогічного університету
Теоретичні засади формування професійної самосвідомості майбутніх учителів музичного мистецтва.
3. Любов Гусєва, викладач кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.
Особливості навчальної художньо-творчої практики студентів в умовах сьогодення.
Секція 2. Міжкультурний діалог європейських країн у подоланні викликів воєнного часу засобами мистецтва. Модератор – Інга Шевченко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського університету імені Володимира Винниченка
1. Владислава Андрущенко, Олена Пригункова, Тігран Сагателян (Владислава Андрущенко, онкопсихолог (КНП Міська клінічна дитяча лікарня 16 Харківської міської ради), Олена Пригункова, студентка кафедри композиції та інструментування (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського), Тігран Сагателян, студент кафедри народних інструментів України (Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського).
Воркшоп (урок) «Гарі Поттер у дитячій лікарні»: інсайти музичної терапії
2. Марина Михаськова, доктор педагогічних наук, доцент кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та методики музичної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Орієнтовні види діяльності з інклюзивними дітьми на уроках музичного мистецтва.
3. Тетяна Строгаль, доцент кафедри теорії та історії музики факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського УДУ імені М.П.Драгоманова.
Застосування музикотерапевтичних технік для відновлення психологічного здоров’я студентів.
4. Віктор Рубан, аспірант Інституту проблем сучасного мистецтва, Національної академії мистецтв України.
Застосування практик сучасного танцю до культурних і освітніх ініціатив та проєктів відновлення психоемоційного здоров’я українців.
Після закінчення заходу його організатори отримали безліч поздоровлень й схвальних відгуків від українських і закордонних колег щодо надзвичайно високого наукового рівня та практичного значення конференції, актуальності й своєчасності визначених для розгляду напрямків конференції, завдяки чому до їхнього обговорення долучилися провідні науковці України та зарубіжжя.
Відповідальний секретар-адміністратор конференції,
кандидат педагогічних наук, старший викладач
кафедри мистецької освіти Жанна Колоскова
