Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

СПОСОБИ МИРНОГО ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ

УДК 341.6

Галіахметов Ігор Абзалович,

кандидат юридичних наук, доцентдоцент кафедри приватного права

Юридичного інститутуКиївського національного економічногоуніверситету імені Вадима Гетьмана

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0002-0431-0394

Анотація

В даній статті розкрито способи мирного вирішення міжнародних конфліктів.

Визначено, що залежно від способу вирішення міжнародного конфлікту засоби (способи) вирішення міжнародних суперечок прийнято поділяти на дві групи. Перша група – дипломатичні способи. До них науковці відносять: переговори, посередництво, розслідування та примирення, оскільки сторони зберігають контроль над суперечкою і можуть прийняти або відхилити запропоноване врегулювання, як вони вважають за потрібне. Друга група – судові способи урегулювання міжнародних конфліктів, тобто способи, які передбачають залучення юрисдикційного суб’єкта. До них належать: арбітраж і судове врегулювання. Судове врегулювання передбачає передачу спору до Міжнародного суду чи іншого постійно діючого трибуналу, наприклад, Європейського суду з прав людини.В даній статті розкрито способи мирного вирішення міжнародних конфліктів. Визначено, що залежно від способу вирішення міжнародного конфлікту засоби (способи) вирішення міжнародних суперечок прийнято поділяти на дві групи. Перша група – дипломатичні способи. До них науковці відносять: переговори, посередництво, розслідування та примирення, оскільки сторони зберігають контроль над суперечкою і можуть прийняти або відхилити запропоноване врегулювання, як вони вважають за потрібне. Друга група – судові способи урегулювання міжнародних конфліктів, тобто способи, які передбачають залучення юрисдикційного суб’єкта. До них належать: арбітраж і судове врегулювання. Судове врегулювання передбачає передачу спору до Міжнародного суду чи іншого постійно діючого трибуналу, наприклад, Європейського суду з прав людини.

Особливу увагу акцентовано на ролі медіатора при вирішенні міжнародних конфліктів.

Головним принципом міжнародної медіації є «Нічого про нас, без нас» стало гаслом для забезпечення того, щоб усі питання зацікавлених сторін були розглянуті. Заохочення широких груп громадянського суспільства до підтримки мирного процесу створює сприятливе середовище та зазвичай призводить до більш стійкого результату.

Зазначається, що медіаторству як способу вирішення міжнародних конфліктів притаманні наступні особливості: 1) третя сторона повинна характеризуватися набором компетентністних, комунікаційних, психологічних, авторитетних ознак; 2) є економічно ефективнішим як по часу так і по фінансовим, людським ресурсам; 3) може розглядатися як дисципліна чи професія в наукових колах і приватному секторі; 4) обмежене коло суб’єктів, які мають вплив на сторони конфлікту.

Завдання медіатора полягає в тому, щоб перетворити цей змагальний процес на процес вирішення проблем. У нашій звичайній практиці посередник стає співрозмовником із кожною стороною, щоб зрозуміти її основні інтереси та занепокоєння та допомогти їй відійти від укорінених позицій для вивчення інноваційних варіантів, які можуть задовольнити її інтереси, а також інтереси іншої сторони.

Ключові слова: міжнародний конфлікт, вирішення міжнародного спору, медіатор, міжнародний арбітраж, способи мирного вирішення міжнародних конфліктів.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Merrills J. G. International Dispute Settlement. Cambridge University Press, June 2012. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO97811391654881.
  2. Report of the Secretary-General on enhancing mediation and its support activities. Distr.: General 8 April 2009. URL: https://peacemaker.un.org/sites/peacemaker.un.org/files/SGReport_EnhancingMediation_S2009189%28english%29.pdf
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись