ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА В УКРАЇНІ
УДК 342.733
DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2019.7.1
Рябовол Лілія Тарасівна,
доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри
державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-3558-2103
Анотація
Освітній омбудсмен в Україні є малодослідженою проблемою, чим і зумовлена тема й мета даної статті – визначити поняття «правовий статус освітнього омбудсмена», встановити місце і роль освітнього омбудсмена у структурі суспільства й держави в Україні, окреслити мету, завдання, принципи діяльності, організаційну структуру і функціональне призначення. «Правовий статус освітнього омбудсмена» визначено як: 1) сукупність норм права, якими окреслено місце і роль цього інституту у державному механізмі; 2) засіб визначення сутнісних ознак даного інституту шляхом їх закріплення у нормативно-правових актах. У результаті аналізу законодавства про освітнього омбудсмена з’ясовано, що він є складником і чинником системи освіти, при цьому, принципово відрізняється від інших її складників за своєю організацією та функціональним призначенням. Специфічним він є і в порівнянні з іншими омбудсменами, оскільки діє від виконавчої влади у площині її реалізації. Враховуючи, що до кандидатури на посаду освітнього омбудсмена передбачено спеціальні вимоги, припущено, що держава високо оцінює роль даної посадової особи у забезпеченні прав у сфері освіти. Разом з тим, законодавство не дає чіткого розуміння щодо місця освітнього омбудсмена та його Служби у системі виконавчої влади. Виявлено принципи діяльності освітнього омбудсмена: гуманізм; конституційність і законність; неперервність функціонування; субсидіарний характер (додатковий засіб у правозахисному механізмі); політична нейтральність; об’єктивність у розгляді скарг про порушення прав у сфері освіти; державно-громадський характер діяльності; відкритість / транспарентність; неантагоністичне ставлення до «підконтрольних» суб’єктів; конфіденційність розслідувань. Акцентовано, що основною для освітнього омбудсмена є правозахисна функція, на виконання якої він наділений певними повноваженнями – як безпосередніми засобами впливу на «підконтрольних» йому суб’єктів, так і опосередкованими можливостями сприяти покращенню стану прав у сфері освіти. Встановлено, що освітній омбудсмен здійснює також інформаційно-аналітичну, консультативну, правопросвітницьку діяльність.
Ключові слова: правозахисна діяльність, незалежний інститут, субсидіарний засіб, система освіти, право на освіту, права у сфері освіти.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Конституція України : станом на 21 лютого 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-ВР (дата звернення: 25.08.2019).
- Про освіту : Закон України в ред. від 09 серпня 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 25.08.2019).
- Положення про освітнього омбудсмена : затв. постановою Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Про деякі питання освітнього омбудсмена : постанова Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена : затв. постановою Кабінету міністрів України від 06 червня 2018 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2018-п (дата звернення: 25.08.2019).
- Спичак Ю. Г. Институт омбудсмана в государствах Восточной Европы : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : 12.00.02. Москва, 2006. 22 с.
