ШАТАЙЛО Наталія Вікторівна –
аспірант Південноукраїнського національного
педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського,
методист науково-методичної лабораторії творчого розвитку особистості
кафедри суспільно-гуманітарної освіти
Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
e-mail: [email protected]
Анотація
У статті розкрито сутність поняття «образотворення» у контексті мистецької освіти. Висвітлено наукові погляди на системний характер процесу образотворення. Відзначається, що використання можливостей мистецької освіти у здійсненні процесу образотворення як здатності особистості продукувати художні образи та оперувати ними, можливо лише за умови здійснення цілісного підходу до дослідницьких сфер – науково-теоретичних основ образотворення та методології шкільної мистецької освіти. На основі аналізу різних трактувань сутності поняття «образотворення» у науковій мистецькопедагогічній думці запропоновано власне формулювання цього поняття.
Ключові слова: психічні процеси (уява, памʼять, уявлення); художньо-образне мислення; процес пізнання мистецтва, як взаємодія сприймання, оцінювання і творення; поняття «образотворення»; процес образотворення, мистецька освіта.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Віннічук І. П. До проблеми детермінування процесу уяви / І. П. Віннічук // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України: у 12 томах / за ред. В. О. Моляко. – Житомир: Житомирський державний університет імені І. Франка, 2009. – Т.12. – Вип. 8. – С. 42–52.
2. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.
3. Выготский Л. С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции / Л. С.Выготский. Изд. 5. Испр. и доп. комментарии В. В. Иванова и И. В. Пешкова. – М.: Лабиринт, 1997. – 416 с.
4. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: навч. посіб. / Т. С. Кириленко – К.: Либідь, 2007. – 256 с.
5. Коршунова JI. С. Воображение и рациональность / JI. С. Коршунова, Б. И. Пружинин. – М.: МГУ, 1989. – 184 с.
6. Падалка Г. М. Теорія і методика мистецької освіти: інноваційна проблематика // Г. Падалка // Мистецька освіта: зміст, технології,
менеджмент: зб. наук. пр. – Вип. 5. – К., 2010. – С. 40–49.
7. Падалка Г. М. Художнє пізнання як взаємодія сприймання, оцінювання і творення. / Г.М. Падалка // Мистецтво та освіта. – 2008. – №2. – С. 3–9.
8. Петровский А. В. Роль фантазии в развитии личности / А. В. Петровский. – Л.: Знание, 1961. – 45 с.
9. Психологія / [Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.]: підручник / за ред. Ю. Л. Трофімова. – [3-тє вид., стереотип]. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. / С. Л. Рубинштейн. – Т. І. – М.: Педагогика, 1989. – 488 с.
11. Шакар В. Б. Психологічний тлумачний словник / В. Б. Шакар. – Х.: – Прапор, 2004. – 640 с.
ЯКУБА Юлія Володимирівна –
аспірант Південноукраїнського національного
педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського
e-mail: [email protected]
Анотація
Знаходячись у контексті сучасних проблем мистецької освіти особливого значення набуває професійна підготовка майбутніх вчителів хореографії. Професійне становлення майбутнього вчителя відбувається на засаді педагогічних практик хореографічного спрямування, спеціальних дисциплін, відповідних умов та наявності особистісних і професійних якостей. Дослідження теоретичних підходів з означеної проблеми дозволило створити систему якостей, притаманних вчителю хореографії. До цієї системи належать: особистісні, професійні та спеціальні (хореографічні) якості. Здійснено педагогічне обгрунтування визначеної системи особистісних професійно значущих якостей та експериментально доведена їх ефективність у професійному зростанні майбутніх вчителів хореографії.
Ключові слова: професійна підготовка, особистісно-професійні якості, вчитель хореографії.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Ильин Е. П. Психология для педагогов / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2012. – 640 с.
2. Кроль В. М. Психология и педагогика: учеб. пособ. для техн. вузов / В. М. Кроль. – М.: Высш. шк., 2001. – 319 с.
3. Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя / Н. В. Кузьмина. – Л.: Знание, 1985. – 322 с.
4. Кулюткин Ю. Н. Психологическая природа деятельности педагога // Творческая направленность деятельности педагога: Сб. науч. ст. – Л., 1978. – С. 7–10.
5. Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії: навч. посіб. / Г. М. Мешко. – К.: Академвидав, 2010. – 200 с.
МАРТІРОСЯН Леся Анатоліївна –
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри соціальної педагогіки та педагогіки вищої школи
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
e-mail: [email protected]
ГОРБАЧ Віта Володимирівна –
викладач кафедри суспільно-економічних та гуманітарних дисциплін
Волинського інституту економіки та менеджменту
e-mail: [email protected]
Анотація
У статті розглядається проблема реалізації самостійної роботи студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення математичних дисциплін. Звертається увага на те, що самостійна робота реалізується одночасно і як форма організації навчального процесу, і як метод формування у них особистісної готовності до самостійної роботи. Особистісна готовність до самостійної роботи студентів представлена мотиваційно-спонукальною, когнітивно-змістовою, процесуально-операційною та оцінювально-рефлексивною компонентами.
У статті схарактеризовано особливості реалізації процесуально-операційної компоненти особистісної готовності до самостійної роботи майбутніх економістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Обгрунтовано, що ефективна реалізація процесуально-операційної компоненти особистісної готовності до самостійної роботи поряд із її традиційним навчально-методичним забезпеченням (робоча програма навчальної дисципліни; підручники та посібники тощо) має передбачати використання професійно спрямованих задач диференційованих за рівнем складності.
Ключові слова: самостійна робота, студенти економічних спеціальностей, математичні дисципліни, готовність, процесуально-операційний компонент.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Буряк В. К. Умови та засоби самоосвіти студентів / В. К. Буряк. – Вища школа. – 2001. – № 6. – С. 18–29.
2. Горбач В. В. Види самостійної роботи студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення математичних дисциплін / Віта Володимирівна Горбач // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. – 2016. – №3. – С. 87–94.
3. Кричевский Р. Л. Социальная психология малой группы: Учебное пособие для вузов. / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318 с.
4. Малихін О. В. Теоретико-методологічні засади організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. // Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 – теорія навчання. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2009. – 504 c.
5. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://npu.edu.ua/!ebook/book/html/D/ispu_kiovist_Ficyla_Pedagogika_V Sh/700.html.
Процес рецензування статей складається з таких етапів:
- Стаття має пройти рецензування спеціалістом за місцем роботи чи навчання автора. На цьому етапі використовується так зване«відкрите рецензування» (open peer review) офіційним рецензентом – зовнішнім фахівцем відповідного наукового профілю (доктор наук). Така рецензія має містити інформацію про достовірність отриманих результатів, їх актуальність та новизну, а також практичну цінність з рекомендаціями до публікації статті. Таку рецензію разом зі статтею автор має надіслати на розгляд до редакції.
- Розгляд статті одним із членів редакційної колегії (single-blind review – рецензент знає автора, але автор не знає рецензента).
- Після цього стаття надсилається на розгляд незалежному експертові у відповідній галузі знань. Тут використовується двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind – ні автор, ні рецензент не знають один одного).
На підставі проведеного рецензування автор може отримати одну з таких відповідей:
а) статтю прийнято до друку;
б) рекомендовано відредагувати статтю;
в) автору відмовлено в публікації статті.
Науковий редактор:
Черкасов В. Ф. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Заступник наукового редактора:
Савченко Н. С. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Відповідальний секретар:
Грозан С. В. – кандидат педагогічних наук, ст. викладач ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Редакційна колегія:
Абу Хусейн Д. – доктор філософії, заступник президента відділення післядипломної освіти, Аль-Касемі коледж, Бака Аль Гарбія, Ізраїль
Анісімов М. В. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка
Гоктас О. – доктор філософії, професор технологічного факультету, Мула Сіткі Кочман Університет, м. Мула, Туреччина
Зія Ерділ Ю. – доктор філософії, професор, віце президент, Мула Сіткі Кочман Університет, м. Мула, Туреччина
Калініченко Н. А. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Клім-Клімашевська А. – доктор педагогічних наук, професор Природничо-гуманітарного університету в Сєдльцах, Республіка Польща (e-mail: [email protected])
Кротерс Г. – доктор філософії, професор Белфастського університету Її Величності, Обʼєднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії
Кушнір В. А. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Радул В. В. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Радул О. С. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Рангелова Е. – доктор педагогічних наук, професор, голова Міжнародної асоціації професорів словʼянських країн, Республіка Болгарія (e-mail: [email protected])
Растригіна А. М. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Садовий М. І. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка
Сметанова Є. – доктор філософії, професор університету святих Кирила та Мефодія, м. Трнава, Словаччина
Ткаченко О. М. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
Шандрук С. І. – доктор педагогічних наук, професор ЦДПУ ім. В. Винниченка (e-mail: [email protected])
