Семінар на базі Реабілітаційного центру
27 березня 2013 року студенти гр. 16 факультету педагогіки та психології відвідали Реабілітаційний центр для дітей з особливими можливостями. Форма проведення заходу – семінар з яскравим, змістовним поданням навчальної інформації про інклюзивну освіту в Україні та Кіровоградській області, жвавим обговоренням проблеми та скарбницею практичних порад.
Студенти під час спілкування з працівниками центру ознайомилися із завданням центру (методами та прийомами соціалізації дітей з обмеженими можливостями) та основним законом колективу: сприяти соціальній адаптації кожної дитини, залишаючи за нею право вибору.
Враження: Коли ти потрапляєш у центр, то іншими очима починаєш дивитися на життя, на людей, на їхні долі. Отримати інформацію ми змогли завдяки працівникам центру, адже хто ще має змогу так в деталях розкрити душу «особливої дитини», хто добере низку методик для нас – соціальних педагогів?! При центрі працює логопед, соціальний педагог, музичний організатор, педагог-психолог та помічник психолога. Ми ще не раз матимемо змогу спостерігати, спілкуватися з такими дітьми, тож маємо гарно «озброїтися» (не для того, щоб похизуватися знаннями, а для того щоб не нашкодити дитині). У центрі проходять реабілітацію діти віком від 2,5 років до 17 років.
Для нас, студентів, це справжня наука життя. Семінар розпочався з відеоролику про діток цього центру…Маю сказати, що цей перегляд розчулив би навіть безсердечну людину.
З поміж методів, запропонованих для знайомлення, ми взяли собі на замітку такі: Терапія (арт-, ізо-, гардено); Бесіда; Спостереження; Використання мандалів для діагностики; методи входження у колектив: розвиток мовлення; спілкування в групі; самообслуговування; ігрова, трудова діяльність.
Щодо ігрової діяльності, то найдієвішими методами, на наш погляд, є: гра «Кукла», проекція спілкування з куклою на живу людину; ігри-драматизації щодо дотримання режиму дня; гра «Ладошки».
Цікавою стала інформація про аутистів. А саме: аутистів існує 4 типи, 1-ий найгірший, оскільки ці діти «домашні», а отже замкнені, потрібно знати з якої сторони до них підійти. В аутистів все повинно починатися з лівої сторони. Є і так звані діти групи ризику.
Взагалі кожен з нас буде вважати отриману інформацію неоціненною. Ми вдячні за надану можливість взяти участь у семінарі, попрактикуватися та зрозуміти «внутрішній світ» дітей з особливими можливостями.
Семінар закінчився відповіддю на запитання та формуванням нових життєвих та професійних позицій: Що дав мені семінар? Що для мене світ? Що таке любов? Я буду… Я вдячна…