Біологи готуються до ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології (частина 3)

13 березня 2026 Останнє оновлення: 16 березня 2026

4 березня 2026 року у межах тренувальних зборів для переможців ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології учні продовжили поглиблювати свої знання з різних розділів біології, поєднуючи теоретичну підготовку з виконанням практичних та дослідницьких завдань. Заняття були спрямовані на формування системного розуміння біологічних процесів, розвиток дослідницьких умінь та підготовку школярів до успішної участі в ІІІ етапі олімпіади. Керівником цього етапу стала професор кафедри природничих наук та методик викладання, доктор історичних наук, Дефорж Ганна Володимирівна. Вже традиційно ключовими помічниками та асистентами виступили студенти бакалаври та магістри ОПП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини, Хімія).

Одним із напрямів роботи стало заняття з екології на тему «Комплексне визначення фізичних властивостей та хімічних показників якості води». Учасники досліджували зразки води з підземних джерел, проводячи комплексний аналіз її фізичних та хімічних характеристик. Спочатку було виконано органолептичну оцінку води: учні визначали запах, смакові якості, прозорість та кольоровість. Такий аналіз дозволяє отримати первинне уявлення про стан води та можливу наявність домішок. Далі школярі працювали з приладами та реактивами для визначення низки важливих показників якості води. Зокрема, було проведено вимірювання pH середовища та показника TDS, що характеризує загальний вміст розчинених у воді твердих речовин. Під час лабораторних досліджень учні визначали кислотність і лужність води, аналізували компоненти карбонатної системи та наявність агресивного оксиду вуглецю (ІІ), який може впливати на корозійні властивості води. Окрему увагу приділили визначенню вільної та загальної лужності, вмісту гідрокарбонат-іонів, а також гуматної лужності, що пов’язана з наявністю органічних речовин у воді.

Крім того, учасники визначали загальну твердість води, а також проводили аналіз вмісту іонів кальцію та магнію, які є основними компонентами, що зумовлюють твердість природних вод. Виконання таких досліджень дало змогу учням не лише закріпити теоретичні знання з екології та гідрохімії, а й ознайомитися з методами лабораторного аналізу якості води.

Наступне заняття було присвячене генетиці людини та темі «Хромосомні хвороби». Під час роботи учні повторили та систематизували основні генетичні поняття, необхідні для розуміння механізмів виникнення хромосомних патологій. Зокрема, було розглянуто такі терміни, як фенотип, генотип, хромосома, каріотип, диплоїдний і гаплоїдний набори хромосом, а також явища поліплоїдії та анеуплоїдії.

Особливу увагу приділили вивченню різних типів хромосомних порушень та їхніх проявів у людини. Учні ознайомилися з особливостями фенотипу, клінічними проявами та каріотипами таких хвороб, як триплоїдія, синдром Дауна, синдром Патау, синдром Едвардса, синдром «котячого крику», синдром Ангельмана, синдром Прадера—Віллі, синдром Шерешевського—Тернера, синдром полісомії Х-хромосоми («супержінка»), синдром Клайнфельтера та синдром полісомії Y-хромосоми («суперчоловік»). Під час заняття учні аналізували каріотипи, розглядали механізми виникнення цих порушень та їх генетичну природу.

Окрім теоретичного матеріалу, учасники виконували задачі на визначення каріотипів при різних хромосомних аномаліях, що дозволило закріпити знання та відпрацювати навички генетичного аналізу, необхідні для виконання олімпіадних завдань.

Значну увагу під час тренувальних зборів приділили також історії розвитку біологічної науки. Заняття «Видатні біологи та визначні відкриття в біології» було присвячене ключовим етапам становлення біології та науковцям, які зробили визначний внесок у розвиток цієї галузі.

Учні ознайомилися з історією винайдення мікроскопа та відкриттям клітинного світу, розглянувши наукову діяльність Галілео Галілея, Роберта Гука та Антоні ван Левенгука, чиї дослідження започаткували розвиток мікроскопії. Окремо було розглянуто формування клітинної теорії та внесок її авторів — Теодора Шванна, Маттіаса Шлейдена і Рудольфа Вірхова.

Під час заняття учні також дізналися про наукову діяльність Карла Ліннея, який створив систему класифікації організмів, Чарльза Дарвіна — засновника еволюційного вчення, та Грегора Менделя, чиї дослідження заклали основи генетики. Важливу роль у розвитку біологічної науки відіграли також Луї Пастер та Ілля Мечников, які зробили значний внесок у становлення мікробіології та імунології.

Окремо було розглянуто відкриття структури молекули ДНК, здійснене Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком, що стало одним із найважливіших досягнень молекулярної біології. Учні також ознайомилися з відкриттям першого антибіотика — пеніциліну, який був виділений із пліснявих грибів виду Penicillium notatum ученим Александром Флемінгом.

Завершальним етапом заняття стало обговорення наукової спадщини Володимира Івановича Вернадського — автора вчення про біосферу та ноосферу, яке має важливе значення для розуміння взаємодії людини і природи.

Наприкінці учні пройшли тестування, яке дозволило перевірити рівень засвоєння матеріалу, систематизувати отримані знання та підготуватися до виконання складніших завдань, характерних для олімпіадного рівня.

Проведені заняття сприяли поглибленню знань учнів з біології, розвитку їхніх дослідницьких і аналітичних умінь, а також формуванню цілісного наукового світогляду, що є важливою складовою підготовки до ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології.