Мандри Європою. Відео

Навчання в університеті дає безліч можливостей для розвитку й реалізації потенціалу студентів. Постійна участь у тренінгах, майстер-класах, форумах —  це все, що розширює світогляд і допомагає краще пізнати свій фах. Зокрема, навчання на природничо-географічному факультеті  особливе тим, що  студенти постійно подорожують. То експедиції влаштовують, то польові практики, а нещодавно дібралися аж до Європи.

 Студенти спеціальності «Географія» під керівництвом кандидата географічних наук Ольги Федорівни Гелевери подорожували Європою за проектом гранту DAAD «Студентська поїздка. Студентські обміни». Ця подорож для природничо-геграфічного факультету вже давно була мрією. Перші наміри отримати цей грант були майже десять років тому, але тоді, як зазначає керівник проекту, не було достатньо зв’язків з університетами Німеччини. А минулого року львівські географи розповіли, що вже їздили за цією програмою, «поділилися» зв’язками, то ж наші мандрівники нарешті  змогли подати заявку. Для цього потрібно було зв’язатися з десятком німецьких університетів та підприємств і домовитися про відвідання,  екскурсії та лекції. Грант виграли з третього разу.   У подорож поїхали 14 студентів. Пізнавали Європу з 10 по 24 жовтня.

Мета навчальних поїздок:

• встановлення та підтримка контактів між німецькими на іноземними ВНЗ;
•  поглиблення професійних знань за допомогою візитів до ВНЗ, екскурсій із суто фаховим спрямуванням та інформаційних бесід;
• зустрічі з німецькими студентами та науковцями;
• ознайомлення з економічним, політичним та культурним життям Німеччини.

Студенти відвідали 11 міст, декілька підприємств,   7 університетів ( Europa-Universität Viadrina у Франкфурті на Одері, інститут географії у Потсдамі, університет ім. Фрідріха Шіллєра в Єні, університет Вюрцбурга, університет в Ульмі, інститут географії в Аугсбургу, Український вільний університет у Мюнхені), мали змогу порівняти населення Європи з українським, поспілкуватися зі студентами та науковцями іноземних країн. Побували у Польщі, Німеччині, Австрії та Чехії.

Кореспонденти медіа-групи “Університетський меридіан” поспілкувалися з Ольгою Федорівною Гелеверою, яка була ініціатором поїздки.

Чи обов’язковим було знання мов тих країн, у яких ви побували?

За вимогами: «Учасники групи мають володіти однією з мов програми (як правило, німецькою або англійською) приблизно на однаковому рівні». Ми користувалися послугами перекладача при підготовці документів та під час поїздки.

Чим здивувала Європа?

Українцям є чого повчитися у німців: вони ставляться до свого міста чи країни як до власного дому: на вулицях міст сміття немає, дороги й тротуари миють, всюди вказівники й мапи, макети центральних частин міста. Нашим студентам звично було кидати недопалки чи папірці під ноги, але, повернувшись в Україну, сказали, що більше не зможуть смітити.

У меріях є відділи, що допомагають приїжджим знайти житло, роботу, школу, садочок тощо.

Щодо доріг, то асфальтове покриття рівне мов скло, автомобільні тунелі під містами і в горах, багато автомобільних мостів й еко-мостів; багато підземних паркінгів, при порушенні паркування пішоходи роблять зауваження й поліцейські штрафують. Висока охорона природи, адже у всіх супермаркетах є автомати, що приймають тару: пляшка коштує 15-25 центів, автомат видає чек, який отоварюють у цьому ж магазині, сміттєзвалищ немає – все сортується й переробляється; через міста протікає багато малих річок й струмківз чистою водою й мальовничими берегами; у міста можуть в’їжджати лише авто, що пройшли контроль на вихлопні гази й мають відповідний значок – повітря у містах незагазоване.

Під час відвідування університетів дізналися, що навчання безкоштовне.Студент витрачає близько 700€ на місяць на проїзний квиток, оплату за проживання в гуртожитку, харчування і страхування; багато студентів підпрацьовують в університеті (бібліотека, лабораторії). В університетській бібліотеці працює по три студенти за змінами: відвідувачі самі беруть книги з шаф.

Які курйози були під час поїздки?

Наші студенти обурювалися, дивлячись на прояви гомосексуальної орієнтації, навітьзаклики до толерантного ставлення до цих людей їх дратували. Створювалося враження, що це щось дуже добре: чому їм дозволяють, а нам ні! Я ж ставлюся до гей-парадівяк до демонстрації інвалідів, котрі борються за свої права: вони нікому не заважають, їх можна зрозуміти.

Також студенти дивувалися темношкірим німцям, адже вони мають бути білими! Але, якщо людина знає й шанує мову й культуру країни, чесно працює й сплачує податки, не порушує закон, то яка різниця, який у неї колір шкіри? Зрештою, вчені кажуть, що все людство родом з Африки, і якщо Європа «трішки засмагне», зберігши традиції й цінності, що тут поганого?

Які особливості життя населення, міст?

Населення:

• толерантні до людей відмінних за кольором шкіри, національністю, зовнішністю, сексуальною орієнтацією; біженцями не переймаються – це дешева робоча сила;
• законослухняні й нетерпимі до порушників закону: не створюють шуму після 22:00, сплачують податки, привітні й допомагають іншим;
• високий рівень життя: мінімальна зарплата 1500€ при низьких цінах: м'ясо, ковбаса – 4-5€ за кг, молоко, йогурт – 1€ за л, обід у їдальні 5-7€, літній одяг – 5-10€, зимовий одяг – 10-30€, проїзд у громадському транспорті 2-3€;
• зберігається пам'ять про війну: зруйнована кирха у Берліні навмисно не відновлюється, є макети зруйнованих міст, меморіал вбитим євреям.

Олійник Марія, студентка 31-ї групи
факультету філології та журналістики

Інформацію надано медіа-групою «Університетський меридіан»