Українські Афіни

«Українські Афіни», і навіть «маленький Париж» - так називають Кіровоград ті, хто любить це місто. І навіть якщо це звучить пишномовно, повірте, того є підстави! У четверг, 12 квітня 2018 року для студентів-першокурсників факультету іноземних мов провели екскурсію та розповіли про місто з історичною назвою Єлисаветград. Був він і Зінов'євськом в честь меншовика, пізніше оголошеного більшовиками ворогом народу. За радянських часів став Кіровоградом на ім'я одного з вождів-більшовиків. Зараз це місто Кропивницький - на честь засновника першого українського драматичного театру. Так-так, національний театр починався не в столиці, а тут!

Свою екскурсію ми почали від художньо-меморіального музею імені О.О.Осмеркина, який стоїть на куті вулиць Дворцової і Кропивницької. Архітектором цієї краси був талановитий архітектор Яків Паученко. Саме він спроектував надзвичайно неймовірні будівлі, які тішать око не тільки жителів міста, а й гостей та туристів.
Назва цієї вулиці немов переносить нас углиб століть. Правда, царського палацу ви тут не знайдете, але є багато цікавих будівель 18-19 століть. Усі слухачі звернули увагу на архітектурну складову Кропивницького. Було зазначено, що маєток Барського (зараз це Кіровоградський краєзнавчий музей) наприклад, побудований у стилі модерн з бароковими елементами; музей ім. Осмеркина – у так званому російському стилі; а лікарні Вайсенберга, Гольденберга та Мейтуса– у стилі еклектики (стильове поєднання двох стилів).
Звичайно, не можна зауважити те, що Єлисаветград був військовим містом, тобто фортецею. Багато вулиць які мають сучасні назви за царя були названі на честь православних святих, наприклад Архангельська, Михайлівська. Проте були й виключення: деякі вулиці були названі на честь живих людей. Наприклад сучасна вулиця Пашутіна , яка тоді називалася Невською на честь Александра Невського. Саме вона і була центральною.
Абревіатура «ХХ» на будівлі бібліотеки імені Бойченко, що означає «Христос Храни» та те, що деякі відомі будівлі нашого міста є майстерно добудованими з часом при реставрації і являють собою єдине архітектурне і стилістичне ціле. На жаль на центральній площі вже немає затишного парку та Єлисаветградського «Big Ben» все це було прибрано радянською владою, та замінено спорудами «практичного» стилю.
Наше місто перенесло багато негараздів, глобальні пожежі та повені, але ще живе і воно, і ми разом із ним, а після нас ще довго лишатиметься про нього слава. Екскурсія була надзвичайно пізнавальною та цікавою.
Ми дуже вдячні та хочемо висловити подяку усім , хто ось так віддається улюбленій справі і заражає усіх своїм захватом.

Пучніна Дар’я студентка 1 курсу 11 групи факультету іноземних мов
Чабак Юлія студентка 1 курсу 11 групи факультету іноземних мов