Історія факультету філології та журналістики

Філологічний факультет є одним із тих факультетів, з яких починається історія самого Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Коли у 1930 році на базі педагогічного технікуму було створено інститут соціального виховання, розпочав свою роботу й мовно-літературний факультет, де на двох курсах навчалося 55 студентів. 

Підготовку вчителів української мови та літератури здійснювала тоді єдина на факультеті кафедра української мови і літератури. Щорічно (з 1931 по 1933 роки) факультет закінчувало 25-30 фахівців.

У 1933 році Кіровоградський інститут соціального виховання було реорганізовано в педагогічний, а в 1935 – ще й в учительський. У зв’язку зі зміною номенклатури спеціальностей, за якими велася підготовка вчителів, філологічний факультет при учительському інституті було тимчасово закрито.

Факультет відновив роботу у вересні 1937 року, тоді ж було створено дві спеціальні кафедри – кафедру української мови і літератури та кафедру російської мови і літератури. У липні 1939 року відбувся перший випуск філологічного факультету учительського інституту: 58 вчителів російської мови і літератури та 57 – української мови і літератури.

3 1 вересня 1939 року філологічний факультет розпочав підготовку спеціалістів і за навчальним планом педагогічного інституту, на першому курсі якого навчалося 120 студентів.

Передвоєнний 1940-1941 навчальний рік був роком піднесення філологічного факультету. Зміцніла матеріальна база факультету, оновилися наочні посібники, зріс  книжковий фонд бібліотеки. На обох, українському і російському, відділеннях у педінституті навчалося 245, а в учительському – 116 студентів.

Молодих фахівців навчали викладачі української літератури, української мови та мовознавчих дисцитплін – Г.К. Глібко, С.І. Дубиненко, Д.О. Догадько, російської мови – Ф.М. Божор, М.М. Годованюк. На факультеті викладав відомий мовознавець і педагог, популяризатор учення Олександра Потебні професор В.І. Харцієв. З його ініціативи та під його безпосереднім керівництвом в інституті проходили щорічні Всеукраїнські наради вчителів-словесників.

Після звільнення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників, у січні 1944 року, мовно-літературний факультет відновив роботу і в учительському, і в педагогічному інститутах, що працювали тоді одночасно. Студенти філологічного факультету навчалися на двох відділеннях – українському і російському. Через дефіцит висококваліфікованих кадрів у повоєнні роки на факультеті працювала лише одна кафедра мови і літератури.

3 початком 1944-1945 навчального року на факультеті навчалося уже 362 студенти. Над відновленням аудиторій та гуртожитків у позанавчальний час працювали самі студенти й викладачі. Спільними зусиллями було упорядковано кабінети, бібліотечні фонди, виготовлено наочні посібники.

На факультеті стали традиційними літературні та музичні вечори, факультетський лекторій. Почали активно працювати студентські наукові гуртки та гуртки художньої самодіяльності.

У 1946 році перший повоєнний випуск філологів з педінституту налічував 16 осіб, а другий випуск з учительського інституту – 80. Загалом же з 1944 до 1950 року стаціонар філфаку обох інститутів закінчило майже 1000 студентів.
У 1948 році з об’єднаної кафедри мови і літератури, якою завідував мовознавець К.Ф. Глібко, утворено чотири спеціалізовані кафедри: кафедру української мови, кафедру української літератури, кафедру російської мови і російської літератури та кафедру зарубіжної літератури.

Посаду декана у різні роки повоєнного періоду займали М.Н. Вітриченко, Й.С. Бальбух, Б.А. Клейман,  протягом 1950-х років – Ф.М. Гудимович, А.П. Бойчук.

Наприкінці 1950-х – у 1960-ті роки науково-педагогічний потенціал кафедр факультету значно зріс. У ці роки на факультеті працювали кандидати наук, доценти Л.І. Добржанська, Г.А. Самарін, І.Н. Альтман, К.І. Ровда, І.В. Долганов, Л.Ф. Стеценко, С.Й. Ципін, І.С. Михалко, Т.В. Жарких, І.М. Жарких, Т.П. Прокаєва, Ф.І. Прокаєв, В.К. Чернецький, викладачі Г.І. Олійніченко, О.П. Жмурко та багато інших.

У цей час факультет стає визначним науково-освітнім центром області. Викладачі проводять лекторську роботу в організаціях і установах регіону, збирають і узагальнюють передовий педагогічний досвід, ведуть активну наукову роботу.

Кафедри організовують загальноінститутські та факультетські вечори, читацькі конференції, зустрічі з письменниками.

У 70-80-х роках філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені Олександра Пушкіна стає визнаним осередком літературознавства та мовознавства Центральної України, зокрема й пушкінознавців Півдня, центром вивчення та популяризації творчості корифеїв українського професійного театру. Відкриваються кімнати-музеї І. Тобілевича (Карпенка-Карого) та О. Пушкіна. Щороку проводяться одна-дві міжвузівські республіканські конференції науковців з актуальних питань мовознавства та літературознавства. Свого часу гостями факультету були Павло Тичина, Микола Рильський, Олександр Іваненко, Микола Бажан, Дмитро Красицький. Перед студентами факультету у різні роки виступали Олександр Корнійчук, Микола Стельмах, Іван Ле, Степан Олійник, Микола Нагнибіда, Борис Олійник, Олексій Коломієць. Не раз студенти зустрічалися із Олесем Гончаром, Миколою Тендюком, письменниками-земляками Василем Козаченком, Савою Голованівським, Юрієм Мокрієвим, Євменом Доломаном, Віталієм Логвиненком та багатьма іншими. Тоді ж була заснована інститутська літературна студія "Обрій’, організовувалися вечори за участі письменників-початківців та членів обласного літературного об’єднання "Степ".

Навчально-методична робота на факультеті зосередилася навколо кафедр української мови та літератури, російської мови. У цей період на факультеті викладали М.О. Рудяков, В.П. Соколовська, Н.І. Горпинич, В.О. Горпинич, В.К. Чернецький, А.П. Бойчук, Т.І. Поляруш, О.Є. Поляруш, Б.В. Кучинський, В.П. Марко, Г.Д. Клочек, В.Є. Панченко, С.Г. Барабаш, З.В. Торговець, Л.П. Смольянова, І.В. Долганов, Л.Д. Поколодний, Р.З. Дидикіна, А.Б. Перзеке, Л.Г. Показєєва, О.М. Серебряков.  Багато з них працюють на факультеті й донині.

У 1989 році відповідно до фахової підготовки філологічний факультет розділився на два самостійні – факультет української мови та літератури на чолі з Л.В. Куценком і факультет російської мови та літератури, його свого часу очолювали Л.Г. Показєєва, В.Г. Степанов, В.М. Манакін.

У 1993 році після злиття факультетів української мови і літератури та російської мови і літератури філологічний факультет став єдиною ланкою підготовки учителів-словесників. Його очолив доцент Л.В. Куценко,згодом – доцент О.І. Крижанівська,  пізніше – професор В.М. Ожоган.

До когорти вже відомих вчених приєдналися молоді викладачі кафедри української літератури – В.Т. Гребньова, А.І. Гурбанська, С.П. Михида, Л.О.Зубак, кафедри української мови – О.П. Білих, В.І. Дмитрук, І.М. Демешко, Л.П. Кричун, Т.А. Нестеренко, кафедри зарубіжної літератури та компаративістики – В.М. Бабенко, О.Л. Вечірко, В.К. Рибальченко, кафедри російського та загального мовознавства – О.Л. Ріжняк, П.А. Морозов.

Початок нового тисячоліття ознаменувався й новою сторінкою в історії філологічного факультету.

У 2004 році на факультеті розпочато підготовку фахівців з видавничої справи та редагування й утворено нову кафедру видавничої справи і редагування на чолі з професором О.О. Семенець. Філологічний факультет перейменовано на факультет філології та журналістики.

Для підготовки фахівців за додатковою спеціальністю «Англійська мова та зарубіжна література» відкрито кафедру англійської філології, яку очолює доцент С.І. Шандрук.

Сьогодні факультет філології та журналістки під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Л.П. Кричун є одним із найпотужніших у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. 

Факультет філології та журналістики здійснює підготовку таких фахівців: 

Спеціальність «Середня освіта»:

• Бакалавр освіти. Учитель української мови і літератури. Практичний психолог

• Бакалавр освіти. Учитель української мови і літератури та англійської мови і світової літератури

Спеціальність «Журналістика»:

• Бакалавр журналістики. Фахівець із журналістики.

Підготовка бакалаврів, спеціалістів та магістрів забезпечується високим рівнем кваліфікації професорсько-викладацького та навчально-допоміжного складу, об’єднаного ідеєю педагогічного експерименту, творчого поступу та високим рівнем матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Фільм про факультет