Незабутній Львів
22–25 жовтня 203 та 205 групи факультету іноземних мов разом із куратором Скрипніченко О.С. відвідали м. Львів.
Львів – це місто-казка. Якщо одного разу ти завітаєш туди, воно залишиться в твоєму серці назавжди. Ти ніби переносишся на сотні років назад, проходячи вузькими вуличками та отримуючи задоволення від старовинної архітектури будинків, ліхтарів та тротуарів.
А тепер по порядку. Ми зупинилися в готелі "Власта", неподалік від якого знаходиться Львівська пивоварня (на жаль, нам не вдалось туди потрапити). Неподалік від пивоварні знаходиться Львівський Державний Університет Безпеки Життєдіяльності, особливо гарний вночі, коли будівля освітлюється червоними ліхтарями.
Ми обходили весь центр міста, де знаходяться церкви, храми, монастирі, бруковані вулички та старі будиночки. Потім ми зайшли на ринок, де придбали вироби з дерева, вишиванки та ще деякі речі на згадку про Львів.
Як відомо, місто Львів - це місто з ароматом кави, тож ми не змогли втриматись і зайшли до цукерні, аби скуштувати смачної кави та кондитерських виробів. На згадку всі охочі придбали мелену каву "Галка", запах якої супроводжував нас всю дорогу.
Після приємно проведеного часу за чашкою кави із смачним тістечком ми
попрямували далі, відвідали два музеї: музей-аптеку та "Арсенал".
Музей-аптека розташований на кількох поверхах у підвалі в будинку, у
якому раніше жили аптекарі. Музей великий і цікавий: всілякі баночки,
апарати для подрібнення трав, пресування таблеток, шафки, аптекарс
ькі
книги, пучки сухої трави та старовинні меблі.
Музей "Арсенал" - це музей зброї. До самого музею ми не потрапили, але зробили багато фотографій у різних костюмах (охоронника королеви; Штірліца; костюм жінки-воїна, який особливо пасував нашому викладачу Скрипніченко Ользі Сергіївні).
А ще ми побували на горі "Високий Замок", з вершини якої відкривається панорама міста. Ми дістались туди під вечір, тож побачили місто в сяйві вогнів. Це було казково-чарівно.
Ми відвідали також історико-меморіальний музей-заповідник
„Личаківське
кладовище” що є одним із найстаріших кладовищ України. На Личаківському
цвинтарі налічується понад 3000 надгробків, пам'ятників, скульптурних
композицій, які вражають та залишаються в пам'яті назавжди.
Після нашої дводенної подорожі ми поспішили на вокзал. Всі були зморені, але наші враження та емоції були набагато сильнішими.
Дякуємо нашому викладачу та куратору Скрипніченко О.С. за незвичайну подорож та незабутні емоції, заступникам декана Ющенко Г.О. та Ляшук А.М. за допомогу в організації подорожі.
студенти груп 203 та 205; ред. Заболотна Юлія
ькі
книги, пучки сухої трави та старовинні меблі. Музей "Арсенал" - це музей зброї. До самого музею ми не потрапили, але зробили багато фотографій у різних костюмах (охоронника королеви; Штірліца; костюм жінки-воїна, який особливо пасував нашому викладачу Скрипніченко Ользі Сергіївні).
А ще ми побували на горі "Високий Замок", з вершини якої відкривається панорама міста. Ми дістались туди під вечір, тож побачили місто в сяйві вогнів. Це було казково-чарівно.
Ми відвідали також історико-меморіальний музей-заповідник
„Личаківське
кладовище” що є одним із найстаріших кладовищ України. На Личаківському
цвинтарі налічується понад 3000 надгробків, пам'ятників, скульптурних
композицій, які вражають та залишаються в пам'яті назавжди.Після нашої дводенної подорожі ми поспішили на вокзал. Всі були зморені, але наші враження та емоції були набагато сильнішими.
Дякуємо нашому викладачу та куратору Скрипніченко О.С. за незвичайну подорож та незабутні емоції, заступникам декана Ющенко Г.О. та Ляшук А.М. за допомогу в організації подорожі.
N.B. Студентські роки – це роки навчання та старанної праці.
Студентські роки на факультеті іноземних мов – це захопливе творче
життя, яке доводить, що всі ми – викладачі й студенти – одна дружня
сім’я!