«Актуальні проблеми української та інослов’янської ономастики»

Таку назву мала ХVII Міжнародна ономастична конференція, присвячена 80-річчю від дня народження професора Дмитра Григоровича Бучка. Науковий форум відбувся 21–22 вересня 2017 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Традиційно співорганізаторами конференції були Інститут української мови НАНУ та Українська ономастична комісія.

На пленарному засіданні виступили знані в Україні та за кордоном дослідники власних назв, серед них: доктор філологічних наук, професор, колишній завідувач кафедри української мови нашого університету В. В. Лучик (м. Київ), доктор філологічних наук, професор Г. П. Лукаш (м. Вінниця), доктор філологічних наук, професор Г. Л. Аркушин (м. Луцьк), доктор філологічних наук, професор М. М. Торчинський (м. Хмельницький).

Ономастичний словник «Походження назв населених пунктів Тернопільщини», концепцію якого розробив професор Д. Г. Бучко, презентувала його улюблена учениця – кандидат філологічних наук, доцент, докторант В. В. Котович (м. Дрогобич). Словник було укладено вже після відходу професора Д. Г. Бучка в кращий від цього світ його дружиною Г. Є. Бучко та колишньою аспіранткою В. В. Котович.

Кожен доповідач зі щирістю, теплотою згадував про відомого не тільки в Україні, а й далеко за її межами доктора філологічних наук, професора Д. Г. Бучка. З доповіддю «Нереалізовані проекти (ономастичні і не тільки) Дмитра Бучка» виступила його вірний науковий сподвижник, однодумець і віддана дружина Ганна Євгенівна, яка серйозно і з гумором нагадала присутнім, яким був для когось видатний учений, ономаст світового рівня, наставник, керівник, а для неї та сім’ї – найрідніша людина. Коли Ганна Євгенівна плакала й тужила з приводу смерті чоловіка, то до неї підійшла маленька внучка й сказала: «Бабусю, не плач, бо дідусь уже водить з ангеликами хороводи навколо Бога»…

Дмитро Григорович Бучко був другом і наставником багатьох викладачів кафедри української мови Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, опонував при захисті дисертацій наших аспірантів. Тому природно, що учасником конференції була завідувач кафедри української мови, професор С. Л. Ковтюх, яка підтримувала дружні стосунки з науковою родиною Бучків, зокрема Дмитро Григорович був одним із рецензентів її навчального посібника «Репетитор (як навчитися грамотно писати)». С. Л. Ковтюх керувала роботою секції «Проблеми еколінгвістики, соціолінгвістики та лінгвокультурології в ономастиці», виступила з доповіддю «Соціоономастичні аспекти перейменувальних процесів в Україні», висновки до якої було включено до рішення конференції.

А саме: варто рекомендувати профільним комітетам ВР України виробити нові, доопрацювати й оптимізувати чинні закони держави щодо національної безпеки в царині мовної політики, зокрема законодавчого врегулювання процесу присвоєння власних назв топооб’єктам, особам та ін., у сфері ЗМІ, культури, освіти, кіновиробництва, інтернет-простору тощо. Виробити стратегію перейменувальних процесів, ураховуючи напрацювання й досягнення соціооомастики та низки суміжних наук. Необхідно задіяти чинники деколонізації, україноцентричності, національно-історичної самобутності тощо, позбутися російсько-імперських топонімів, не допускати спекуляції історичним принципом з метою їх відновлення. У системі координат декомунізації, деколонізації, дерусифікації не допускати завуальованого перетлумачення радянських, комуністичних власних назв і символів. Передбачити кримінальну відповідальність за використання будь-якої форми пропаганди тоталітарних режимів, російсько-імперських цінностей, зокрема й під релігійним прикриттям. З погляду екології української мови здійснити лінгвістичну експертизу власних назв щодо відповідності чинним літературним нормам.

Учасник конференції