Іван Драч очима філолога-магістра

29 вересня 2017 року Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка відвідав український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Федорович Драч. Митець, про якого не було і досі немає однозначних суджень.

Для того щоб аргументовано викласти думку про Івана Федоровича як про громадського діяча, потрібно знати правдиву історію нашої держави. Для філолога ж Іван Драч – насамперед митець. Поет, чий внесок у літературу ані применшити, ані знівелювати, ані cтерти. Чоловік, який своєю експресивною поведінкою доводить: люди здатні творити епоху, сколихнути суспільство й підвести його до найвищої точки тільки тоді, коли не бояться відстоювати власну думку й позицію, коли мають постійну мотивацію рухатись уперед (хай навіть це буде й заздрість), коли можуть критично оцінити свої здобутки (поет не охоче згадує свої перші проби пера у двадцять) та постійно перебувають у стані відточування свого таланту! Таким було покоління 60-х років ХХ століття. Такими були шітдесятники!

Для майбутніх учителів української мови та літератури зустріч з Іваном Драчем – невичерпне джерело історій та вражень, адже ніяка суха теорія не зрівняється із власними враженнями.

Яким же є Іван Федорович Драч для філолога-магістра?

Це людина, яка поділилася власним багатством, можливо, й не усвідомлюючи цього.

По-перше, це багатство зацікавлень. Іван Драч, перебуваючи на Кіровоградщині, планував відвідати визначні історичні місця: Хутір Надія - збагачення своєї уяви тихими, затишними, монументальними краєвидами, село Павлиш – збагачення мудрістю й добротою, річка Синюха – пізнання витоків волі й сили духу.

По-друге, це вміння вдало використати негативні риси характеру на власну користь. Іван Федорович відверто говорить про заздрість до кращих і розумніших, але його творчий доробок доводить протилежне: заздрість спонукає працювати над собою й досягати вершин. Поет не з тих, хто нидіє, він – діє! У свої 80 працює над новою книгою «Довженко, Сталін і баби».

По-третє, це виразні риси характеру відомої людини, які, можливо, варто було б запозичити:

• вихованість, поєднана з експресією;

• простота – із твердим характером;

• самовпевненість, поєднана з постійною самокритикою ;

• честолюбство – із великою жагою (ненаситністю) до знань;

• відважність, поєднана з конформізмом.

Загалом на кожного, хто був присутній на зустрічі, Іван Драч вплинув по-різному. Можливо, у цьому й полягає місія відомої людини, поета: за жодних обставин не залишати по собі однозначності, змушувати думати й говорити!

Дякуємо за гостину! Сподіваємося, зустрічей студентів-філологів (і не тільки) з видатними українськими діячами буде з кожним роком все більше і більше! Бо ж відомо: після завершення університету згадуєш саме ці зустрічі, а після вступу в повноцінне доросле життя починаєш розуміти усе, що на них було сказано.

Вікторія Бойко, магістрантка
факультету філології та журналістики