Втомлене щастя

02 November 2016 Last Updated: 02 November 2016

22.10.2016 група студентів секції туризму на чолі з Євгеном Вікторовичем Миценком ходили в похід. Це було село Бережинка. До нього добиралися маршрутним таксі, а далі, до ставка, йшли пішки. Гарний краєвид: виноградники та той самий ставок навіювали туристичний дух. Усього було 11 осіб (студенти факультету філології та журналістики, фізико-математичного та природничо-географічного): п’ять дівчаток, п’ять хлопців та викладач. Знайшовши гарне місце в затишку, хлопці розвели багаття. Дівчата, поділившись на дві команди, почали готували гречану кашу. Поки дівчата різали моркву та цибулю, хлопці вчилися ставити намет (ті, хто не вмів), а потім пішли натягувати мотузки над водою, робити так звану переправу. Трохи попрацювавши, вони повернулись до табору, де вже пахла зварена каша. Смачно поївши, хлопці пішли вдосконалювати переправу, а друга команда дівчат почала варити молочну кашу.

Потім була переправа. На подив, подолати ті 20 метрів над водою було не так важко, як здавалось. Поки хтось один долав дистанцію всі інші дивилися, жартували та намагалися знайти довкола їжу (студенти завжди хочуть їсти!), і все-таки знайшли яблуню з декількома яблуками на гілках. Після доволі довгих, але легких переправ туристи (!) пішли до табору, де вже всіх чекала молочна каша з родзинками. Знову смачно попоївши, усі почали збирати речі та мити посуд. О третій годині дня, змучені, ми вирушили до села, сіли в маршрутне таксі: ніхто не розмовляв, усі були дуже стомлені і хотіли спати. У підсумку: втома, втрата сил, брудний одяг, біль в ногах, утоплений карабін, але щасливе обличчя, гарний настрій та купа вражаючих емоцій!