Українська ономастика: минуле, сучасне, перспективи
24–26 вересня 2015 року в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова відбулася XVIВсеукраїнська ономастична конференція за участю Інституту української мови НАНУ та Української ономастичної комісії. До перлини Чорного моря з’їхалися науковці з різних куточків України. Учасником конференції була професор, завідувач кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Світлана Леонідівна Ковтюх, яка 24 вересня керувала роботою секції 2 «Антропонімічні дослідження в синхронії та діахронії», а 25 вересня головувала під час проведення круглого столу «Українські топоніми: віхи історичної пам’яті, патріотично-культурні маркери сьогодення, символи майбутнього».
Під час пленарного засідання С. Л. Ковтюх коротко розповіла про ситуацію з перейменуванням м. Кіровограда, запропонувала оргкомітету до резолюції конференції включити пункт щодо цих проблем.
XVIВсеукраїнська ономастична конференція була присвячена 85-річчю з дня народження засновника Одеської ономастичної школи, справжнього патріарха науки про власні імена Юрія Олександровича Карпенка, до речі, почесного професора нашого університету. Його дочка – Олена Юріївна Карпенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови – очолювала оргкомітет конференції, його внук – Максим Юрійович Карпенко, аспірант кафедри лексикології та стилістики англійської мови – виступав з доповіддю та забезпечував роботу технічних мультимедійних засобів.
Епіграфом до збірника наукових праць «Записки з ономастики» стали прекрасні слова академіка, доктора філологічних наук, професора кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Володимира Олександровича Горпинича:
«Були і будуть мовознавство, ономастика і етноніміка.
Були і будуть топоніми, етноніми і інші оніми.
Були і будуть академіки, членкори й доктори.
Були і будуть магістранти, аспіранти, докторанти.
Були і будуть конференції, симпозіуми, з’їзди.
Були і будуть дослідники, дослідниці, пошукачі
на Землі, в Небесах і на Морі.
Були і будуть мовознавцями і ономастами батьки і діти,
сини і дочки, дружини і чоловіки. Онуки також.
Були і будуть Буковина і Славія, й Європа.
Були і будуть Одісеї й Одесії.
Але ніколи
- не буде другої Вкраїни,
- не буде другого Дніпра;
- не буде другого Карпенка,
- не буде другого Юрка!
Спи спокійно, друже. – Не забудемо!»
До проекту резолюції включено такий окремий пункт: «У межах XVIВсеукраїнської ономастичної конференції «Українська ономастика: минуле, сучасне, перспективи» було проведено круглий стіл, на якому було визнано оптимальним перейменування міста Кіровоград на місто Інгульськ, що відповідає історично-географічним реаліям краю та світовій практиці надання назв населеним пунктам».