І кожен фініш – це, по суті, старт…

Ось і пролунав останній дзвоник для випускників факультету філології та журналістики. Як не сумно про це говорити, але шлях довжиною в 5 років навчання позаду, молоде покоління педагогів стоїть на порозі дорослого, самостійного життя. 

З вітальним, «напутнім» словом звернулася до студентів-випускників декан факультету Людмила Петрівна Кричун, яка побажала, щоб роки навчання в університеті залишилися в пам’яті лише як одна з гарних віток того кореня, що пов’язує людину з рідною землею, щоб кожен знайшов свою дорогу в житті і якомога масштабніше реалізував себе на ниві доброго та вічного..

Чимало теплих та приємних слів прозвучало з прощальної сцени на адресу викладачів та рідної альма-матер. Пригадалося немало курйозних, а ще більше приємних, ситуацій студентського життя, кожна група по-особливому побачила себе протягом цих 5 років, кожна змогла посміятися з себе і, звичайно, куди ж без цього, з іронією, але по-доброму, пригадали «приємні» миттєвості спілкування з улюбленими викладачами. Одним словом, і співали, і танцювали, і веселились, але … в останній раз у стінах університету. Сумно і прикро зізнаватися собі в тому, що настала мить розлуки; від усвідомлення неминучого прощання часом на очі наверталися сльози. А завершило свято відеопривітання від усіх викладачів факультету, яке підготувала 52-а группа.

Час неспинно біжить…«Покидають соколята рідне гніздо..». Що ж, залищається лише побажати їм гарного злету. У добру путь!

Юлія Мурович, студентка 53-ї групи, культорг факультету