Accessibility Tools

filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Перше робоче місце перекладача: результати круглого столу з роботодавцями

Перше робоче місце перекладача: результати круглого столу з роботодавцями

Щороку в листопаді й грудні кафедри університету активізують роботу над оновленими освітніми програмами. Не виняток і кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики, що 27 листопада 2024 року провела спеціалізований круглий стіл із особливою категорією стейкхолдерів своїх спеціальностей та освітніх програм.

Мова йде про зустріч із представниками роботодавців, що є не тільки давніми партнерами кафедри зі співпраці, а й традиційними базами виробничої практики. Цього разу говорили про проблеми першого робочого місця випускника спеціальності 035 Філологія, а саме освітніх програм «Філологія (Германські мови та літератури (переклад англійська та німецька мови включно))» на бакалавраті й магістратурі та «Прикладна лінгвістика (англійська мова) і Германські мови та література (переклад англійська мова включно))» на бакалавраті.

Після вітального слова декана факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій Олени Габелко та завідувача кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Лариси Ярової, відбувалася основна частина зустрічі представників роботодавців з гарантами освітніх програм і викладачами кафедри. Провідними спікерами на ній стали Олена Баранова, керівник відділу проєктної підтримки ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій», одного з лідерів енергетичної галузі України, Олександр Бондаренко, який цього разу виступав не в іпостасі доцента кафедри, а з позицій представника перекладацького бізнесу, оскільки він є директором Перекладацького центру «Translatel» та експертом Language Industry Expert Group (LIND) при Генеральному директораті з письмового перекладу Європейської Комісії (DGT), а також Олександра Місюра, магістр філології, перекладачка англійської та іспанської мов, яка забезпечує переклади й багатомовну комунікацію в одній із найвідоміших вітчизняних громадських організацій «Трансперенсі Інтернешнл Україна».

Крім того, до дискусії долучилися: Богдан Будний, доктор педагогічних наук, професор, засновник, директор і головний редактор тернопільського видавництва «Навчальна книга — Богдан», що є одним із провідних видавничих домів України, Людмила Ковальова, начальник відділу зовнішніх зносин та міжнародного співробітництва департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації, та Аліна Бородіна, бакалавр філології, перекладач англійської та німецької мов, магістр міжнародних відносин та суспільних комунікацій, перекладачка відділу перекладу Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати. Не можемо не сказати, що Аліна Бородіна — випускниця перекладацької спеціальності ЦДУ ім. В. Винниченка 2018 року.

Ця зустріч вирізнялася двома дуже важливими параметрами. По-перше, присутні на ній учасники представляли як регіональний вимір професії, так і загальнонаціональний. А по-друге, спектр представлених роботодавців на ній демонстрував розмаїтість професії перекладача й лінгвіста, адже тут були представники органів влади, державних установ і організацій, промисловості, індустрії перекладу, громадського сектору і книговидання.

Багато говорилося про найновітніші тренди індустрії лінгвістичних послуг у Європі, місце й роль машинного перекладу та його постредагування в підготовці перекладача (О. Бондаренко), широкий спектр знань, умінь і навичок, які очікуються від перекладача в промисловості, а також уміння долати психологічні перепони (О. Баранова), про здатність до саморозвитку, потребу орієнтуватися в суспільно-політичному житті та мати основи юридичної грамотності (О. Місюра), причому не тільки на абстрактному рівні, а і в повсякденній діяльності, при складанні документів, угод та іншої супровідної документації, про готовність займатися додатковими, навколоперекладацькими видами роботи (А. Бородіна). Ну, і звісно ж, говорили про загальнокультурний рівень перекладача, соціальні навички (soft skills) і необхідність вивчати спадщину провідних перекладачів у історії України (Б. Будний).

Зі свого боку викладачі кафедри поділилися останніми змінами, що останнім часом відбулися в освітніх програмах спеціальності. Наприклад, говорили, що на обох освітніх рівнях збільшилася кількість кредитів, виділених на усний переклад, на брак спеціалістів із якого особливо нарікали О. Баранова та А. Бородіна, про появу спеціалізованого курсу з основ перекладацької діяльності, на якому розглядаються тонші нюанси роботи й працевлаштування перекладачів в Україні.

Усі зауваження, коментарі, пропозиції та рекомендації, висловлені на круглому столі, тепер будуть розглядатися при плануванні подальшої роботи та для оптимізації освітніх програм.