filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Можливість спробувати щось нове та цікаве

Про конкурс публічного мовлення я дізналася від мого вчителя англійської мови, Юлії Миколаївни Верещак. Вона порадила мені прийняти участь у цьому конкурсі і я, звичайно, погодилась. Це була моя перша спроба в публічних виступах, тому я готувалася старанно. При написанні тексту на конкурс я спочатку намагалася провести мозковий штурм, щоб знайти ідеї для моєї промови і тільки потім почала писати текст на основі моїх записів.


Після того, як мене прийняли до півфіналу, я була дуже шокована, але також щаслива, що мені випала нагода поїхати в Київ і представити мою промову. Темою для виступу у півфіналі була "Природа – це наша спільна мова". Перші кілька тижнів я взагалі не знала, про що хочу писати. В кінці кінців, я написала текст. Інша порада, яку я б дала кожному, хто готується виступити перед публікою, - це представити вашу промову всім у вашому домі, навіть вашій собаці. Я читала мою промову моїм бабусям і дідусям, які не зрозуміли ні слова, а також прочитала моїм родичам, які вміють говорити по-англійськи. Справа в тому, що ви можете підготуватися таким чином до реальної презентації. Я також відвідала тренінг, який вела Каріна Ковальчук, студентка 4 курсу факультету іноземних мов, фіналістка минулорічного конкурсу, і цей тренінг допоміг мені виступити краще. Каріна дала нам багато порад, які б ми не знайшли в інтернеті. Вона також розповіла про всій досвід у конкурсі, що мотивувало мене ще більше.
Отже, я поїхала до Києва. Нарешті настала субота. Прийшовши до Американського дому, місце проведення конкурсу, я почала нервуватися. Але атмосфера і люди там були настільки привітні, що я відразу розслабилася. Я відразу подружилася з іншими учасниками конкурсу і ми багато спілкувалися. Не дивлячись на те, що всі мали однакову тему, кожен презентував її по-різному. Я не дуже пам’ятаю свою першу промову, через те що я була дуже знервованою, але я також намагалася бути розслабленою та подати свою промову, так щоб іншим сподобалося.
Я намагалася зробити все можливе, щоб дивитися на аудиторію та працювати з нею. Я подумки розділила кімнату на чотири частини, і зосередилася на одній людині із кожної секції. На перерві після моєї промови, жінка Софі прийшла до мене і сказала мені, що їй сподобалася моя промова. Для мене, це було поштовхом і прикладом для моєї імпровізованої промови, тема якої була "Що є найкращим мотиватором для досягнення успіху?". Під час підготовки до імпровізованої промови у вас є лише 10 хвилин і моя порада це написати спочатку план, а не весь текст, тому що ви не встигнете. Після мого імпровізованого виступу відбулася ще одна перерва. В цей час, я намагалися познайомитися з багатьма людьми і це було настільки легко, що мені здається я встигла поспілкуватися зі всіма людьми в залі. На конкурсі, Ви також могли легко підійти до будь-якого із суддів або команди з питань і запитати їх, що вони думають про вашу промову і які помилки ви зробили і як ви можете поліпшити свої навички публічного мовлення. Чесно кажучи, для мене було дуже цікаво почути критику, тому що я вірю, що ти завжди мусиш покращувати свої навички.
Коли був оголошений переможець, я була у шоці. Мені досі важко повірити, що аудиторія та судді обрали мене представляти Україну на міжнародному конкурсі у Лондоні 2019 року. Але я не думаю, що субота була головним чином про мою перемогу. Мені сподобалося перебувати в цій дружній атмосфері, і я відчувала себе як вдома. Не було ніякого тиску, і між учасниками не було ворожнечі. Існувала лише величезна підтримка з боку суддів, команди, яка задавала питання, інших учасників і аудиторії. Я думаю, що це корисний досвід для мене і для всіх, хто коли-небудь брав участь або хотів це зробити, і я дуже вдячна English Speaking Union за надану мені можливість спробувати щось нове та цікаве.

Єлизавета Компанієць
переможець національного конкурсу
публічного мовлення 2019