«Золоті чарівнятка» проти команди «Ні керма, ні вітрил»
14 листопада 2022 року на факультеті української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій відбулася традиційна лінгвістично-гумористична феєрія «Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія». Цього разу мовознавчі мечі схрестили команди другокурсників «Ні керма, ні вітрил» (група УП21Б, капітан Максим Огер) та «Золоті чарівнятка» (група УА21Б, капітан Марія Суржик).
За давнім звичаєм розпочали дійство з показового виступу минулорічного переможця – команди «Мольфарки», які випередили «Психованих філологів» усього на півтора бала.
Кожного разу додаються якісь інновації. Уперше визначені найменування трьох конкурсів супроводжувалися додатковими поясненнями. Візитівка мала назву «Батько наш – Бандера, Україна – мати!» Минулого року у виступі на Фразеофеєрії Катерина Потапчук сказала: «Коли староста просить написати інформацію про батьків, ти пишеш: «Батько наш – Бандера, Україна – мати!» За перший конкурс команда «Золоті чарівнятка» отримала на пів бала більше. Боротьба за перемогу при всій толерантності та взаємоповазі розгорнулася не на жарт. Мовознавчий герць під девізом: «Скільки років живуть зайці» – продемонстрував приблизно однаковий рівень. Знову вперед на пів кроку вийшли «чарівнятка». Команді «Ні керма, ні вітрил» додали бал за підготовку дострокових відповідей. Здавалося, чи не вперше може бути нічия.
Староста наукового гуртка «Актуальні проблеми лексикології та граматики української мови» Дар’я Гейко запропонувала власне запитання й додала один бал команді «Золоті чарівнятка». Для другого конкурсу прозвучало таке пояснення: «Хто знає, чому зайчик більше не передає гостинчика? Колись у дитинстві передавав цукерочки, фрукти, горішки, ще всілякі там смаколики… Скільки років живуть зайці???»
Вирішальним стало домашнє завдання «Потрапити на Олімп». Студенти обох груп показали приблизно однакові історії власного життя. Здавалося, що перемога в кишені «чарівняток». Проте психологи з душею філологів приготували подарунок для першого курсу: презентацію моєї вибіркової дисципліни «Палітра фонетичних явищ в українській мові». А в кінці дали завдання на уважність: які мовні помилки допущено в презентації.
З рахунком 30,5 проти 30 перемогла команда «Ні керма, ні вітрил». Цей вислів у фразеологічному словнику пояснюють так: «Не мати певного спрямування, визначеної мети». Студенти ж своїм креативом і шаленою жагою до вікторії надали фразеологізму енантіосемії – протилежного значення, довели, що в них усе в порядку і з кермом, і з вітрилами, і з капітаном.
Насправді перемогла любов до фразеології, до творчости, урешті-решт, до української мови. Усі мої студенти – золоті чарівнятка. Так я до них звертаюся на платформі «Google Classroom».
І насамкінець пояснення назви третього конкурсу: минулого року Максим Бричка як гість дав відповідь на запитання: «Як потрапити на Олімп?» – «Треба просто зайти на кафедру української філології та журналістики».
С.Л.Ковтюх – організаторка Фразеофеєрії
