Відбулася загальноуніверситетська мовознавча гутірка до Дня української писемності та мови
8 листопада 2022 року відбулася лінгвістична гутірка, присвячена Дню української писемности та мови. Зібралися студенти різних факультетів, які брали участь у конкурсі найграмотніших, а також небайдужі до мовних проблем представники факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій.
Спочатку було пояснено орфограми та пунктограми в авторському конкурсному диктанті «Честь честю», значна частина якого присвячена генерал-хорунжому Української повстанської армії (УПА), голові Бюро Проводу Організації українських націоналістів (ОУН), Герою України; одночасно – символові, легенді, лицарському міфу національно-визвольної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу проти німецьких і московських поневолювачів – Романові Шухевичу. Тому недарма організаторка цього дійства була у футболці з портретом Тараса Чупринки (у цьому році був стоп’ятнадцятирічний його ювілей та сімдесятидвохліття з дня смерти).
Аналіз диктанту став підготовкою до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдности, який традиційно проводять 9 листопада.
Студенти почули інформацію про запровадження Дня української писемности та мови, про історію радіодиктанту. Особливо зворушили розповіді про те, що цей диктант писали люди на окупованих рф територіях – у Криму та на Сході України, навіть надсилали до редакції. Схвилювала історія Олесі Федорівни Ракій із міста Моршина Львівської області, яка разом із батьками була виселена до Сибіру, а повернувшись, українську вчила самотужки. У листі до редакції 2016 року жінка розповіла, що диктант національної єдности пише щороку, щоб підтримати патріотичний порив свого народу; згодом ці тексти диктує чотирьом внукам, таким чином перевіряючи їхню грамотність. Порадували уривки з листів до редакції українського радіо, у яких школярі ділилися ярмісами, як примудрилися писати диктант, коли пропало світло чи не було зв’язку. Почули студенти також про колективну участь у цій важливій події минулого 2021 року ректора, проректора, деканів факультетів, викладачів нашого університету.
У кінці охочі висловилися про значення української мови не трафаретними фразами, а словами, що йшли від душі, висловили мрію про те, щоб День української писемности та мови став міжнародним, а наша рідна солов’їна – не лише мовою Європейського Союзу, а й світовою.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдности – це не про сувору перевірку, хоч грамотність важлива. Це про гуртування всього суспільства навколо єдиної державної мови, особливо в такі непрості історичні часи.
Бо ми ж пам’ятаємо: усе буде Україна, якщо скрізь звучатиме українська мова.
Професор кафедри української філології та журналістики
С. Л. Ковтюх