21 лютого — Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова — мати єдності, батько громадянства і сторож держави» (Микало́юс Да́укша). Ці слова стали назвою конкурсу студентських навчальних проєктів, проведеного кафедрою української мови та журналістики й присвяченого 21 лютого – Міжнародному дню рідної мови.
На онлайн-зустрічі в рамках конкурсу організатори не тільки привітали його учасників, але й розповіли про його надзвичайну актуальність в умовах російсько-української інформаційної війни, про значення в ній російської та української мов. Треба відмежуватися від російськомовного контенту, який би він не був привабливий. Необхідно вчити й читати українську літературу. Варто створювати й ширити різноманітні українськомовні сторінки, дописи, блоги тощо з різноманітною інформацією. Як нас інакше ідентифікуватимуть у світі, як не завдяки українській мові? Необхідно написати своє ім’я та прізвище саме українською в усіх соцмережах, щоб нас пізнавали як українців. Треба перекладати й створювати меми, підписи до картинок, розповіді тільки українською.
Українська мова — це не червона лінія, яку захотів та й переступив. Це надміцний канат, це фундамент, основа нашої державності, це наш кордон, наша зброя, наш храм і собор душі української нації. Українська мова пахне спілими яблуками, смакує кришталево-чистою джерельною водою, звучить, як щебет солов’я. Ніякі зайди, манкурти, відверті й приховані вороги не знищать, не нівелюють нашу національну й державну мову.
Українська мова, Україна як незалежна, унітарна та суверенна держава були, є і будуть нині, прісно й навіки-віків!
У конкурсі взяли участь 11 першокурсників факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій: Вікторія Луценко, Максим Огер, Анастасія Манич, Катерина Волошина, Анастасія Гусєва, Марія Суржик, Богдана Мотько, Тетяна Ткачук, Єлизавета Маляр, Катерина Коваленко та Марина Іщенко. Вони підготували цікаві й змістовні доповіді з мультимедійними презентаціями про українську мову як національну, як унормовану форму загальнонародної, про види філологічних словників та книжну лексику, про ономастику та етимологію як окремі галузі науки. Присутніх ознайомили з основними аспектами розвитку української лексикографії в ХІХ столітті, з головними класифікаціями омонімів, із тропами – метафорою, метонімією, синекдохою, що є типами переносних уживань слів, з групами лексем, запозичених у різні часи з німецької мови, з особливостями лексики розмовного стилю. За умовами конкурсу кожен учасник відповів на два запитання.
Чекатимемо з нетерпінням на оголошення переможців.
В. о. завідувача кафедри української мови та журналістики к.ф.н., професор С. Л. Ковтюх