Тетяна Огарєнко — незвичайний викладач, який робить незвичайні речі
Сідні Хук зазначав: «Кожен, хто згадує про свою освіту, згадує викладачів, а не методи або способи їх навчання. Учитель є серцем системи освіти». Я, як студентка 4-го курсу педагогічного університету, погоджуюсь із цим висловом. Звісно, ми згадуємо багато деталей, серед яких і робоча атмосфера, емоційний фон авдиторії, і методи навчання педагога та багато іншого. Але найважливіше серед переліченого й замовчуваного – особистість викладача, його унікальність. Адже запам’ятовується найкраще. Недаремно говорять, що «викладачі – звичайні люди, які вміють робити незвичайні речі».
Саме такою є Тетяна Анатоліївна Огарєнко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та журналістики, яка 9 лютого святкує день народження.
Григорій Сковорода стверджував: «Хто думає про науку, той любить її». Великі інтелектуальні можливості та визначний науковий потенціал Т.А.Огарєнко підтверджують опубліковані навчальні та навчально-методичні посібники: «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис», «Сучасна українська літературна мова. Морфологія», «Словотвір. Морфеміка. Робочий зошит», «Морфологія. Робочий зошит», «Історія науки і техніки», «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: робочий зошит», «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення. Курс лекцій» тощо, а також десятки статей.
Студенти зазвичай звертають увагу не лише на наукову діяльність викладача. Для нас важливо фактично все: манери, зовнішній вигляд, життєві цінності, поведінка, вираження емоцій… Недаремно моєю додатковою спеціалізацією є психологія. Спостережливість стає провідною якістю, яку вдається вдало використовувати. Тому десь на підсвідомому рівні запам’ятовуються дрібниці, які насправді багато можуть сказати про людину.
Познайомилась я з Тетяною Анатоліївною як із викладачем на парах із курсу «Сучасна українська літературна мова». З першого погляду стало зрозуміло, що це серйозна, розумна, тактовна людина, яка з відповідальністю ставиться до своєї професії, а ще – елегантна, стильна, жіночна.
На парах завжди панувала робоча атмосфера та дисципліна. Ніхто не байдикував. Важливо, що запитання були адресовані не окремим студентам, а всій групі. Тому й відповідали всі по черзі, намагалися розібратися в складному матеріалі. Дякую за такий підхід, він дійсно ефективний. Робота кипіла, але іноді Тетяна Анатоліївна, завжди серйозна, упевнена й стримана, помічала зажурених від утоми студентів і робила атмосферу приємнішою, озвучуючи дотепний жарт. Після чого в усіх з’являлись усмішки й нові сили. Це саме той випадок, про який писав Костянтин Ушинський: «У роботі вчителя повинна царювати серйозність, що допускає жарт, але не обертає всієї справи на жарт».
Тетяна Анатоліївна показує перспективу, пояснюючи, що після отримання диплома для нас відкриється безліч життєвих шляхів, адже філолог потрібен усім. Це мотивує рухатися вперед, навчатися й творити.
Хочеться й від себе особисто, і від імені студентства та педагогічного колективу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій привітати Тетяну Анатоліївну з днем народження, побажати творчої наснаги, сил, реалізації всього задуманого! Нехай студенти завжди вчать предмет та шанують свого викладача. Нехай побачать світ сотні публікацій авторства Т.А.Огарєнко. Нехай єдиною проблемою в житті стане заповнення залікових під час екзаменів. Здоров’я, щастя, позитиву, радісних моментів! Тетяна Анатоліївна Огарєнко роками запалює серця юних студентів, тож нехай і факел її душі горить добром та оптимізмом, ніколи не гаснучи.
Сай Марина – студентка 4 курсу факультету української філології,
іноземних мов та соціальних комунікацій