УДК 342.95

Єфремов Артем Олександрович,

кандидат юридичних наук,
начальник Головного управління ДПС у Харківській області
як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність розмежування категорій контроль і нагляд за реалізацією державної податкової політики. Дослідження контролю за реалізацією державної податкової політики, обумовлює необхідність уточнення змісту терміну контроль, так в даному випадку коректніше висти мову не про контроль в загальному розумінні, як соціальне явище, а звузити його зміст до державного контролю, оскільки втілення податкової політики є прерогативою державою. Він (державний контроль) є одною з основних функцій держави, котра за допомогою різних методів, прийомів і засобів, втілює такий контроль у різних формах, які, в свою чергу, не тільки контролює конкретні суспільні відносини, а і спрямовує їх розвиток у необхідному напрямі. Якісний контроль за реалізацією державної податкової політики повинен поєднувати як зовнішній і внутрішній види контролю, так і управлінський і бюджетний. Окреслена діяльність неможлива без участі громадськості в контрольній діяльності, з огляду на те, що державна податкова політика здійснюється в інтересах держави та суспільства: усі акумульовані кошти в Державному та місцевих бюджетах так чи інакше будуть витрачені для створення належних умов за для задоволення інтересів населення. Забігаючи наперед, зазначимо, що маємо сумніви щодо правильності позначення такої діяльності, в разі її здійснення громадянами, за допомогою терміну «громадський контроль».

Доведено, що податковий контроль є невід’ємною частиною більш широкого поняття – контролю за реалізацією державної податкової політики, а відтак в широкому розумінні може вважатись спеціалізованим податковим контролем, у той час, коли контроль за реалізацією державної податкової політики є податковим контролем у загальному розумінні. Така диференціація контролю повинна мати нормативне закріплення, що в свою чергу дозволить виробити об’єктивні критерії для здійснення якісного та всебічного контролю як за організацією та втіленням управлінських заходів, так і за здійсненням податкових операцій, розмежувати суб’єктів уповноважених провадити такий контроль і способи їх здійснення.

Ключові слова: державна податкова політика, податковий контроль, податковий нагляд, органи державної влади, громадський контроль, оподаткування, податкова реформа. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Середа В. В., Кісіль З. Р., Кісіль Р. В. Адміністративне право: навчальний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2014. 520 с.
2. Андрійко О. Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин. Правова держава. 1993. Вип. 4. С. 49-53.
3. Мельник А. Ф., Дудкіна О. П., Васіна А. Ю. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Державне та регіональне управління». 2015. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/retrieve/14482/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%94%D0%A0%D0%A3.pdf
4. Дикань Н. В., Борисенко І. І. Менеджмент: навчальний посібник. К.: Знання, 2008. 389 с.
5. Коліушко І. Б., Тимощук В. П. Ефективна публічна адміністрація (довідник для міністрів). К.: Заповіт, 2006. 32 с.
6. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 4: І-М, 1973. 840 c.
7. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 5: Н-О, 1974. 840 c.
8. Малиновський В. Я. Державне управління. К.: Атіка, 2003. 573 с.
9. Шестак С. В. Недержавний контроль за діяльністю міліції: теоретико-правовий аспект: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2009. 199 с.
10. Євтушенко О. Н., Андріяш В. І. Державне управління (Основи теорії державного управління): навчальний посібник: у 3-х ч. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. Ч. 1. Основи теорії державного управління, 2013. 268 с.
11. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): монографія. Харків: Основа, 2003. 208 с.
12. Полінець О. П. Контроль у державному управлінні України: теоретико-організаційні питання: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. К., 2003. 20 с.
13. Маматова Т. В. Трактування поняття «державний контроль» у сучасному законодавстві України та його уточнення. Вісник державної служби України. 2004. № 1. С. 23-26.
14. Присяжнюк А. Й. Організаційно-правові засади державного контролю у сфері виконавчої влади: монографія. Х.: Золота миля, 2011. 398 с.
15. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
16. Коробов В. Б. Гражданский контроль деятельности органов внутренних дел: вопросы теории, методологии, практики. Актуальные проблемы совершенствования, деятельности органов внутренних дел в условиях конституционного развития Российской Федерации. 2007. С. 40-54.
17. Шемшученко Ю. С. Юридична енциклопедія: в 6 т. К.: «Укр. енцикл.», 2001. Т.2. 741 с.
18. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник. К.: Юрінком Інтер, 1999. 675 с.
19. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: навчальний посібник. К.: Атіка, 2007. 624 с.
20. Руденко М. В. Про співвідношення державного контролю та прокурорського нагляду (концептуальні зауваження на перехідний період). Право України. 1997. № 5. С. 29-33.
21. Жернаков В. В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права. Право України. 2000. № 7. С. 23-34.
22. Замченко А. О. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2008. 20 с.
23. Петров О. П. Тлумачний митний словник-довідник. О.: Пласке, 2005. 591 с.

УДК 342.9

Кіблик Дар’я Володимирівна,

аспірант кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
https://orcid.org/0000-0002-2518-7647
[email protected]

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу дефініції «адміністративно-правовий механізм реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю». Розглянуто такі категорії як «механізм», «правовий механізм», «механізм правового регулювання», «механізм адміністративно-правового регулювання», «адміністративно-правовий механізм».

З’ясовано, що механізмом являється певна сукупна єдність елементів, якими можуть виступати методи, способи, стани, процеси, відносини тощо, що складають цілісну систему. Така система, завдяки наявності вказаних складових частин, і забезпечує реалізацію кого-, чого-небудь. Ще однією, однак, визначальною особливістю такої системи-механізму виступає те, що вона завжди спрямована на певне впорядкування (зовнішнє впорядкування). Внутрішні елементи механізму також мають бути впорядкованими (внутрішнє впорядкування).

Запропоновано під адміністративно-правовим механізмом реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю розуміти комплексну систему правових інструментів, спеціальних правових процесів та адміністративних процедур, визначених адміністративно-правовими нормами, за допомогою яких суб’єктами владних повноважень (насамперед органами публічного адміністрування) здійснюється цілеспрямована, злагоджена, впорядкована, цілісна та планова діяльність щодо втілення державної політики, спрямованої на належне гарантування, реалізацію та захист прав і свобод осіб з інвалідністю.

Ключові слова: особи з інвалідністю, державна політика щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, правовий механізм, адміністративно-правовий механізм, механізм адміністративно-правового регулювання. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Безпалова О. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014. 544 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.); Уклад, голов, ред. В. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 1728 с.
3. Словник української мови : в 11 т. АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. Потебні ; редкол.: І. Білодід (голова) та ін. Київ : Наук. думка, 1970 - 1980.Т. 4 : І-М ; ред. тому: А. Бурячок, П. Доценко. 1973. 840 c.
4. Державне управління в Україні: навч. посіб. ; за заг. ред. В. Авер’янова. Київ: СОМИ, 1999. 265 с.
5. Енциклопедичний словник з державного управління ; уклад. : Ю. Сурмін, В. Бакуменко, А. Михненко та ін. ; за ред. Ю. Ковбасюка, В. Трощинського, Ю. Сурміна. К. : НАДУ, 2010. 820 с.
6. Алексеев С. Правовые средства: постановка проблемы, понятия, классификация. Советское государство и право. 1987. № 6. С. 14-18.
7. Муза О. Адміністративно-правовий механізм захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 6. С. 32-36.
8. Горшенёв В. Способы и организационные формы правовогорегулирования в социалистическом обществе: учебное пособие.Москва : Юрид. лит, 1972. 266 с.
9. Шестопалова Л. Теорія держави і права : навчальний посібник. Київ : Прецедент, 2006. 197 с.
10. Скакун О. Теорія держави і права : підручник / пер. з рос. Харків : Консум, 2008. 656 с.
11. Стеценко С. Адміністративне право України: навч. посіб. К.: Атіка, 2008. 624 с.
12. Гончарук С. Адміністративне право України : навч. посібник Національний авіаційний ун-т. : НАУ. Київ, 2006. 100 с.
13. Адміністративне право України: основні поняття: навчальний посібник ; за заг. ред.д-ра юрид. наук., проф. І. Голосніченка. К.,2005. 232 с.
14. Середа В., Назар Ю., Костовська К. Адміністративне правоУкраїни : навч. посіб. у схемах та коментарях. Львів, 2016. 300 с.
15. Алфьоров С. Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в органах внутрішніх справ : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Харк. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2011. 38 с.
16. Яромій І. Адміністративно-правовий механізм запобігання та протидії порушенням митних правил: дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. Дніпро, 2018. 22 с.
17. Корнійченко А. Поняття та елементи адміністративно-правового механізму запобігання булінгу в Україні. Наукові записки. Серія: Право. Випуск 7. 2019. С. 99-105. 

УДК 342.95

Саранов Сергій Геогргійович,

здобувач наукового ступеня доктора філософії
кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

Стаття присвячена дослідженню принципів здійснення громадського контролю за діяльністю спеціалізованих антикорупційних органів. Проаналізовано загальнотеоретичні поняття: «принцип», «принцип права».

Досліджено класифікацію принципів права. Виокремлено загальні принципи здійснення громадського контролю за діяльністю спеціалізованих антикорупційних органів: верховенство права, гуманізм, законність, рівність, гласність

Окреслено спеціальні принципи здійснення громадського контролю за діяльністю спеціалізованих антикорупційних органів: об’єктивності та неупередженості, незалежність у прийнятті рішень, політична нейтральність, ефективність, принцип повноти та результативності. Акцентовано увагу на тому, що ефективність громадського контролю за діяльністю спеціалізованих антикорупційних органів може бути забезпечена лише за умови неухильного дотримання чітко визначених принципових вимог.

Ключові слова: контроль, громадський контроль, спеціалізовані антикорупційні органи, принципи, принцип права. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Шмаленя С. В. Особливості застосування аналогії права при вирішенні юридичних справ: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Запоріжжя, 2008. 238 с.
2. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах / Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. М.: Зерцало-М, 2001. Т. 2. 528 с.
3. Толковый словарь живого великорусского язика В. И. Даля: в 4-х т.: Т. ІІІ — “П–Р” / Под ред. А. И. Бодуэна Куртене. СПб.–М.: Товарищество М. О. Вольфа, 1907. 893 с.
4. Алексеев С.С. Теория государства и права : учебник для юридических вузов и факультетов. Москва : Норма, 2005. 496 с.
5. Колодій А.М. Принципи права України : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 1998. 208 с.
6. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. К.: Юрінком Інтер, 2006. 688 с.
7. Адміністративне право України : підручник / за ред. Ю. Битяка. Київ: Юрінком Інтер, 2005. 524 с.
8. Фулей Т. І. Сучасні загальнолюдські принципи права та проблеми їх впровадження в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2003. 253 с.
9. Машков Теорія держави і права. Київ : ВД «Дакор», 2016. 492 с.
10. Черниш Р. Ф., Машевська Д.О. Поняття, принципи та мета громадського контролю за діяльністю органів та підрозділів Національної поліції України. Наукові читання – 2017 : наук.-теорет. зб. / ЖНАЕУ, Наук.-інновац. ін-т екології та лісу. Житомир : ЖНАЕУ, 2017. С. 202–206.
11. Крут К.О. Характеристика загальних принципів громадського контролю у сфері охорони здоровя. Науковий вісник приватного та публічного права. 2017. Випуск 3. С. 10-14.
12. Дайсі А. Вступ до вчення про право Конституції. Анатомія лібералізму. Політико-правничі вчення та верховенство права. 2008. 678 с.
13. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
14. Погребняк С. П. Втілення принципу гуманізму в праві. Вісник Академії правових наук України. 2007. № 1. С. 33-42.
15. Баглай М. В., Туманов В. А. Малая энциклопедия конституционного права. М., 1998. 516 с.
16. Серьогін В. О. Конституційний принцип гласності у діяльності органів державної влади України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02. Х., 1999. 192 с.
17. Положення про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України: Указ Президента України від 15.05.2015 № 272/2015 https://nabu.gov.ua/polozhennya-pro-radu-gromadskogo-kontrolyu
18. Ожегов С. И. Большой толковый словарь. В 5-ти т.: Т. 5 / Ожегов С. П., Шведова Н. Ю. М. : Изд-во «Азь», 1992. 660 с
19. Манаєнко А. О. Правові основи державного фінансового контролю : навч. посіб. Запоріжжя : КПУ, 2008. 152 с.
20. Адміністративне судочинство України : підручник; За заг.ред. О.М. Пасенюка. К.: Юрінком Інтер, 2009. 672 с.
21. Тимощук В.П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії : монографія. Київ : «Конус-Ю», 2010. 296 с.

УДК 342.95

Єфремов Артем Олександрович,

кандидат юридичних наук,
начальник Головного управління ДПС у Харківській області
як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

Анотація

У статті під критеріями ефективності державної податкової політики запропоновано розуміти усталені суттєві ознаки та категорії, котрі відповідно до загальноприйнятих поглядів є правильними чи призводять до позитивного результату (ефекту) в сфері оподаткування, а також сприяють стабільному надходженню коштів до Державного та місцевих бюджетів і зростанню їх обсягів.

Обґрунтовано думку про багатоаспектність оцінювання державної податкової політики яку можна розглядати як соціальний, економічний, управлінський і правовий процеси (аспекти). Відповідно до вказаних процесів будуть відрізнятись і критерії оцінювання, адже вони відображають єдину процедуру оцінювання з різних сторін. Наприклад, рівень логічності та чіткості положень нормативно-правових актів у сфері оподаткування не можна свідчити про економічні наслідки від реалізації державної податкової політики, а на підставі оцінки організації втілення останньої (управлінського процесу) не можна спрогнозувати соціальний ефект. Через те критерії оцінювання, в тому числі державної податкової політики розглядаються фахівцями в різних галузях науки. На підставі аналіз таких наукових поглядів сформульовано наступні групи критеріїв оцінки ефективності державної податкової політики: 1) соціальні критерії у межах яких оцінюється рівень соціального розвитку населення, котрий при ефективності державної податкової політики повинен свідчити про поліпшення якості життя усіх верств населення, внаслідок реалізації державної податкової політики; 2) правова група оцінюються за двома видами критеріїв техніко-юридичними та правоохоронними; 3) група критеріїв управлінського процесу використовується передбачає визначення: ефективності і обґрунтованості управлінських рішень, а також оперативності та якості їх виконання; успішності організації роботи податкових органів; 4) економічна група включає наступні критерії: загальний обсяг податкових надходжень; різницю між реальними та очікуваними результатами; розвиток підприємництва; динаміку внутрішнього валового продукту.

Ключові слова: державна податкова політика, оподаткування, податкова реформа, фінансова реформа, оцінювання, критерії оцінки, ефективність. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Валінкевич Ю. Б. Творча робота: Податкова система України: стан, проблеми, перспективи. URL: http://kds.org.ua/
2. Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р. Офіційний вісник України. 2017. № 23. Ст. 659.
3. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 2, 1971. 550 c.
4. Мочерний С. В. Основи підприємницької діяльності. К: Академія, 2005. 280 с.
5. Давидков С. О. До питань оцінювання ефективності податкової політики. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2015. № 1. С. 153-158.
6. Податкова система: навчальний посібник / В. Г. Баранова, О. Ю. Дубовик, В. П. Хомутенко [та ін.]; за ред. В. Г. Баранової. Одеса: ВМВ, 2014. 344 с.
7. Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико правовий аспект). Харків: Право, 1996. 164 с.
8. Державне управління: навчальний посібник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; за заг. ред. А. Ф. Мельник. К.: Знання, 2004. 342 с.
9. Герасименко Г.В. Соціальна роль податкової політики: обґрунтування та критерії оцінки. Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. 2011. № 3 (57). С. 221-222. URL: http://eztuir.ztu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4569/220.pdf?sequence=1&isAllowed=y
10. Гармонізація податкового законодавства: українські реалії: монографія / Г. М. Білецька, М. В. Кармаліта, М. О. Куц [та ін.]. К.: Алерта, 2012. 222 с.
11. Оболенський О. Ю. Державна служба: підручник. Київ: КНЕУ, 2006. 472 с.
12. Швабій К. І. Податкова політика держави. Ще один великий компроміс. Ірпінь: Університет ДФС України, 2018. 61 с.
13. Шатило О. А. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Публічне адміністрування». Житомир: Кафедра менеджменту організацій і адміністрування ЖДТУ, 2014. 51 с. URL: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/oprniy-konspekt-lektsiy-publichne-administruvannya.pdf
14. Журавльов Д. В. Критерії ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія: Юридична. 2012. № 2(2). С. 30-38.
15. Романенко В. В. Програмно-цільові підходи оцінювання податкової політики України. Economics Bulletin. 2015. № 2. С. 94-104. URL: https://ev.nmu.org.ua/docs/2015/2/EV20152_094-104.pdf
16. Малініна Н. М. Система показників оцінювання ефективності оподаткування у сільському господарстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2014. Вип. 8(5). С. 169-172.
17. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: навчальний посібник. Київ: КНЕУ, 2005. 508 с. 

УДК 342.95

Єфремов Артем Олександрович,

кандидат юридичних наук,
начальник Головного управління ДПС у Харківській області
як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

Анотація

Аналіз організаційно-функціональної структури окремих елементів системи суб’єктів реалізації державної податкової політики, а саме Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України (податкової міліції) та Ради бізнес-омбудсмена, дав можливість зробити наступні висновки.

По-перше, доведено недоцільність функціонування Департаменту методології, оскільки по суті він здійснює функції, котрі можуть бути розподілена між Юридичним департаментом і Департаментом міжнародного співробітництва, за умови розширення функцій останнього, в частині здійснення взаємодії з міжнародними організаціями та іншими суб’єктами в сфері оподаткування, а також національними органами державної влади та місцевого самоврядування. В свою чергу розширення функцій Департаменту міжнародного співробітництва потребує зміни його назви, яка б у в повному обсязі відображатиме весь спектр діяльності даного структурного підрозділу, наприклад, Департамент міжнародного та національного співробітництва.

По-друге, підкреслено актуальність реорганізації ДФС України, та віднесення повноважень податкової міліції до спеціальних правоохоронних органів.

По-третє, обґрунтовано необхідність розширення повноважень Ради бізнес-омбудсмена як нормотворчих так і організаційних. Наразі, відсутні належні умови для діалогу між податковими органами та основними суб’єктами платників податків – представниками бізнес середовища, з метою обговорення проблем пов’язаних із процесом оподаткування та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. З метою розв’язання викладених вище проблем вважаємо необхідним розширити завдання Ради бізнес-омбудсмена, зокрема віднести до їх переліку посередництво між суб’єктами господарювання та податковими органами, фактично використовуючи її як платформу для налагодження діалогу між вказаними суб’єктами.

Ключові слова: суб’єкти реалізації державної податкової політики, організаційно-функціональна структура, податкові органи, система, Державна податкова служба України, Державна фіскальна служба України, Рада бізнес-омбудсмена. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Руденко Ю. М. Сутність податкової політики держави та вплив громадянського суспільства на її вироблення та реалізацію. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2017. № 3 (59). С. 94-99.
2. Литвин В. В. Теоретичні засади та удосконалення механізмів реалізації державної податкової політики України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 12. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1358.
3. Третякова О. В. Вплив податкової політики на економічний стан та подальший розвиток країни. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2014. Вип. 5(4). С. 147-149.
4. Податкова політика держави. Ще один великий компроміс /за заг. ред. К. І. Швабія. Ірпінь: Університет ДФС України, 2018. 61 с.
5. Ясько І. В. Теоретико-правові засади податкового адміністрування в Україні: дис. ... канд. юрид. нпук: 12.00.07. Київ, 2018. 196 с.
6. Завдання і функції // Юридичний департамент // Апарат // Структура // Про Службу/ Офіційний веб-сайт державної податкової служби України. URL: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/aparat-dps/yuridichniy-departament/zavdannya-i-funktsii/.
7. Завдання і функції // Департамент методології // Апарат // Структура // Про Службу/ Офіційний веб-сайт державної податкової служби України. URL: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/aparat-dps/departament-metodologii/zavdannya-i-funktsii/.
8. Про Державну фіскальну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236. Офіційний вісник України. 2014. № 55. Ст. 1507.
9. Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ: постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730. Офіційний вісник України. 2015. № 76. Ст. 2526.
10. Про утворення Ради бізнес-омбудсмена: постанова Кабінету Міністрів України 26.11.2014 № 691. Офіційний вісник України. 2014. Ст. 2847.