УДК 342.9

Черкасський Руслан Анатолійович,

кандидат наук з державного управління

https://orcid.org/0000-0003-1206-7774 

Анотація

Констатовано, що специфіка структури адміністративно-правового статусу Державної митної служби України обумовлюється, перш за все, завданнями та функціями, які виконує дана інституція в процесі здійснення своєї щоденної діяльності.

Обґрунтовано, що структура адміністративно-правового статусу Державної митної служби являє собою сукупність таких груп елементів: практично-юридичні, функціональні та юридична відповідальність.

З’ясовано, що практико-юридичні елементи адміністративно-правового статусу Державної митної служби включають: принципи роботи ДМС як органу реалізації державної митної політики; гарантії діяльності Державної митної служби України та її працівників. Підкреслено, що законодавством, яке встановлює основу роботи Держмитслужби, визначено два види гарантій, зокрема: гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами, до яких, наприклад, відносяться: фінансові гарантії; гарантії професійної діяльності працівників Державної митної служби України, тощо.

Доведено, що функціональними елементами адміністративно-правового статусу ДМС є: завдання, функції, компетенція та організаційно-штатна структура. Тобто – всі ключові категорії, які окреслюють напрями і цілі діяльності, рамки та рівень державної влади, права та обов’язки, форми та методи діяльності, внутрішню будову Державної митної служби України.

Наголошено, що окремим елементом є юридична відповідальність, специфіка якої обумовлює важливість та виключність Державної митної служби України серед інших органів влади, як учасників адміністративних правовідносин, та суб’єкта запобігання та протидії злочинності.

Ключові слова: структура, елемент, адміністративно-правовий статус, Державна митна служба. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум. 2001. 656 с.
2. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкова. К.: Юрінком Інтер, 2005. 448 с.
3. Сурилов А.В. Теория государства и права / Учеб. пособие. К. Одесса, 1989. 395 с.
4. Таибова О.Ю. Государственное управление в области охраны и защиты прав несовершеннолетних: административно-правовой аспект: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Санкт-Петербург: Северо-западная академия государственной службы. 2006. 254 с.
5. Цабрия Д. Д. Статус органа управления. Советское государство и право. 1978. № 2. С. 126–128.
6. Горбач М.І. Класифікація елементів адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративного права. Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 2, ч.2. С.129-136.
7. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків: Національний університет внутрішніх справ. 2004. 185 с.
8. Кочеров М.В. Поняття адміністративно-правового статусу Національної поліції України як суб’єкта забезпечення реформ. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №3. С.294-296.
9. Бригінець О.О. Адміністративно-правовий статус державної податкової служби України: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь. 2011. 22 с.
10. Сікорвський О.П. Адміністративно-правовий статус Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків. 2011. 20 с.
11. Білоус-Осінь Т. І. Структура адміністративно-правового статусу громадянина. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України) : у 2 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 2. С. 25-29.
12. Прудон П. Война и мир: исследование о принципе и содержании международного права. М. : А. Чичерин и Ко, 1864. 245 с.

УДК 342.951

Шевченко Надія Леонідівна,

доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ,

 кандидат юридичних наук

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-8131-5757 

Анотація

Конституція України у статті 29 передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Адміністративне затримання це найбільш розповсюджений захід адміністративного припинення, шо застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій  громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку згідно ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по облікам, припинення протиправної поведінки, складання протоколу. Цей захід тісно пов'язаний з іншими адміністративно-примусовими заходами, доповнює і нерідко забезпечує можливість їх застосування. Так, при вчиненні будь-яких правопорушень, перш ніж здійснити відповідні адміністративні процесуальні дії, такі як особистий огляд речей і документів, вилучення речей і документів, складання протоколу про адміністративне правопорушення, компетентному органу або особі необхідно провести адміністративне затримання особи.

Ключові слова: законодавство, адміністративне затримання, правове регулювання затримання. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Що треба знати про адміністративне затримання URL: https://minjust.gov.ua/m/scho-treba-znati-pro-administrativne-zatrimannya
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 № 8073-X URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
3. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
4. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 2.06.2011 № 3460-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text
5. Проблемні питання в діяльності поліції URL: https://sud.ua/ru/news/blog/97145-problemn-pitannya-v-dyalnost-polts

УДК 342.922

Туровець Юрій Миколайович,

доцент кафедри кримінального права та процесу

Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

 кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України

e-mail: [email protected] 

https://orcid.org/0000-0002-1110-9234 

Анотація

Дослідження присвячено особливостям розвитку правового регулювання розвитку адміністративних послуг у сфері будівництва. Визначено правові основи зазначених послуг з найдавніших часів до сьогодні. Встановлено особливості сучасного стану правоохоронної діяльності у досліджуваній сфері. Проаналізовано дослідження науковців, законодавчі та підзаконні акти. Визначено особливості та доцільність розробки концепції містобудівного права як окремої комплексної галузі та створення єдиного законодавчого акту.

Автор відзначає наявність таких етапів правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері будівництва: княжий, дореволюційний, радянська доба, період становлення та реформування законодавства в незалежній Україні, новітній. період оцифровки.

Розвиток правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері будівництва в Україні Слід зазначити, по-перше, що розвиток міського права як такого бере свій початок із Стародавньої Греції, проте, на нашу думку, тексти важко передбачити, чи ці норми надання адміністративних послуг або спрямовані на регулювання лише особливостей будівництва як такого.

Система управління містобудуванням УРСР характеризувалася великою чисельністю, що суттєво паралізувало якість покладених на неї функцій. Як і в усій тогочасній системі управління, мало місце невиправдане дублювання управлінських рішень, що в свою чергу негативно позначилося на якості та ефективності їх реалізації.

Зі здобуттям Україною незалежності відбулося розширення системи правового регулювання досліджуваної території, але будівельна галузь завжди відзначалася масовістю.

Автор зазначає, що адміністративні послуги на досліджуваній території можна вважати інститутом міського права, який мав би ознаки комплексної галузі права. Проте становлення галузі права, з одного боку, матиме позитивний вплив у контексті розвитку наукових підходів до системного вивчення досліджуваних відносин, однак, важливою є, по-перше, правова система. Якщо говорити про сферу будівництва, то, напевно, є логіка в розробці єдиного БУД, який би визначав загальні принципи регулювання у цій сфері, однак, слід мати на увазі, що не передбачається бути єдиним актом. питання, особливо коли йдеться про надання послуг у сфері будівництва.

Автор стверджує, що сьогодні має йти не стільки про формування єдиного акту, скільки про якість правових норм для імплементації ефективного європейського досвіду управління, що дозволить спростити всі процедури та зменшити бюрократичні механізми.

Ключові слова:  правове регулювання, адміністративні послуги, будівництво, цифровізація. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Квасніцька О.О. Історичний розвиток та становлення будівельного законодавства у правовому досвіді України. Наукові праці Національн. ун-ту «Одеська юридична академія». Т.12. С.370-382.
2. Околович М.Є. Містобудівне нормотворення в Україні в «Австро-Угорський» історичний період. Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Дніпро, 3-4 лютого 2017 р. Дніпро : ГО «Правовий світ», 2017. С.50-53
3. Околович М.Є. Історичні аспекти містобудівного нормортворення в Україні: античні часи – ХІХ століття. Європейські перспективи. 2017. № 1. С. 37-44
4. Стукаленко О. Історичні та правові передумови виникнення і становлення будівельної галузі на території України. Jurnalul juridic national: teorie i practica. 2016. Iunie. C.98-101.
5. Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.
6. Архитектура античного мира / Сост. и пер. В.П. Зубова и Ф.А. Петровского. М: Изд-во Академ. Архитектуры СССР, 1940. 519 с.
7. Собчук В.Д. Устава на волоки. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К.: Наук. думка, 2013. Т. 10 : Т - Я. 784 c.
8. Вуйцик В. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том ССХLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С.113-125.
9. Комар Є.Г. Формування вітчизняної господарсько-правової системи регулювання будівельної діяльності протягом ІХ-ХІХ століть. Держава і право. Серія «Юридичні і політичні науки». 2014. Вип. 64. С. 116-121.
10. Іваночко У.І. Передумови урбаністичного розвитку Галичини наприкінці XVIII – початку XX ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 439. Архітектура. С.211-216
11. Про проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні : рішення Колегії міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 30 листоп. 2006 р. № 228. URL : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN25611.html
12. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 5 квіт. 2007 р. Відомості Верховної Ради України. № 29. Ст. 389.
13. Миронець І.М. Адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07; Нац. авіац. ун-т. К., 2012. 253 c.
14. Містобудування, територіальне і стратегічне планування: організаційно-економічні, правові, суспільні та еколого-технологічні аспекти: монографія / Під ред. проф. Богачова С.В. Макіївка: ТОВ «Цифрова типографія», 2014. 534 с.
15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва : Закон України від 17.10.2019 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/199-20#Text
16. Туровець Ю. Проблеми цифровізації надання адміністративних послуг у сфері будівництва. Університетські наукові записки. 2021. №1 (79). С. 91-99.
17. Ізарова І. Містобудівне право як галузь права. Право України. № 7. С. 229–234.
18. Миронець І. М. До питання кодифікації будівельного законодавства. Адвокат. 2010. № 3. С. 44-48.
19. Рибак К.О. щодо правової природи містобудівного права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. № 25. С. 52-54
20. Школик А.М. Система адміністративного права України та проблеми її реформування. URL: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=151&d=504
21. Матвійчук А.В. Контроль і провадження у галузі будівництва : дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.07. Харків, 2010. 215 с.

УДК 343.15

Рудниченко Світлана,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри

адміністративного права та адміністративного процесу

Херсонського факультету Одеського

державного університету внутрішніх справ

 e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-5259-9682

Анотація

Законодавство, як сукупність законів і підзаконних нормативно-правових актів, охоплює більшість сфер життєдіяльності людини. Динамізм політичних, економічних і соціальних суспільних відносин об’єктивно зумовлює потребу постійних змін чинного законодавства. Діяльність щодо зміни якісного стану чинного законодавства охоплює як створення нових нормативно-правових актів, так і покращення або усунення недоліків уже наявних. Виходячи з цього, удосконаленням законодавства в аналізованій сфері є як процес створення нових нормативно-правових актів так і внесення змін і доповнень до вже існуючих з метою слідування та підтримання суспільного та технічного прогресу. Таким чином, удосконалення законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності судової влади України – це сукупність пропозицій відносно модернізування системи судочинства з метою врегулювання нових, динамічно сформованих політичних, економічних і соціальних суспільних відносин в цій сфері.

Ключові слова: законодавство, судова влада, реформування, правові аспекти. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Адміністративно-правові методи. Мего-Інфо - Юридичний портал №1. URL: https://cutt.ly/eK49jQN
2. Концепція реформування судової системи України. Асоціація правників України URL: https://uba.ua/ukr/projects/15/
3. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. Т. 1. 592 с.
4. Галунько В. В. Адміністративно-правові відносини. Алгоритм дослідження. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. № 3. С. 126-131.
5. Баулін Ю. В. Теоретичні і прикладні проблеми відповідальності за порушення прав за кримінальним законодавством України. Харків: Вид-во «Кросроуд». 2008. С. 148.

УДК  342.951

Ніронка Юрій Миколайович,

кандидат юридичних наук,

директор ТОВ "Юрнікус", адвокат

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-5772-7540

Анотація

Проаналізовано погляди науковців зарубіжних країн з питань визначення ролі та місця цивільного контролю над збройними силами. Розглянуто трактування ними підстав сильного і слабкого цивільного контролю та наслідки цього для державної влади. Вказано на розробку науковцями  дефініцій об’єктивного цивільного контролю і суб’єктивного цивільного контролю, зазначена дія  цивільного контролю в демократичних країнах та його прояви у тоталітарних режимах. Варто відмітити, що у більшості публікацій, що є позитивним аспектом,  погляди науковців співпадають у визначенні необхідності посилення цивільного контролю, врахуванні знань і досвіду цивільних високопосадовців для успішного розвитку  оборонної сфери. А також обмеження ролі та місця збройних сил, військової еліти у складі цивільного контролю.

Ключові слова: цивільний контроль, військова еліта, військовозобов’язані, громадянське суспільство, об’єктивний цивільний контроль, суб’єктивний цивільний контроль, зовнішня загроза. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. The Spirit of Civilian Control Over the Military: Lessons from the United States Constitution. Byron SHIBATA. http://www.ritsumei.ac.jp/acd/cg/law/lex/rlr19/shibata.pdf
2. Civilian Control of the Military: why and what? By  Mr Ergun ÖZBUDUN (Member, Turkey).(2007) URL:
3. Civil-Military Relations and the Construction of Consolidated Democracy: The Case of Bulgaria Colonel Valeri Ratchev and Dr. Velichka Milina. URL: https://ciaotest.cc.columbia.edu/olj/co/co_apr02g.pdf
4. Democratization and Civilian Control in Asia | A Croissant. URL:  https://core.ac.uk/download/pdf/36735308.pdf 
5. An Essay on Civilian Control of the Militar. by Richard H. Kohn (1997) URL: https://americandiplomacy.web.unc.edu/1997/03/an-essay-on-civilian-control-of-the-military/
6. Self-Reinforcing Civilian Control: A Measurement-Based Analysis of Civil-Military Relations. Michael R Kenwick. URL: https://academic-oup-com.translate.goog/isq/article/64/1/71/
7. Democratic Civilian Control of the Military. Jack Petri. URL:  https://www.google.com/search?q=action+of+civil+control&ei=86JfYpr7C5f-rgS-66bgCg&start=90&sa=N&ved=2ahUKEwjawK3h_KH3AhUXv4sKHb61CawQ8tMDegQIARBN&biw=1350&bih=608&dpr=1#
8. Демократический контроль над вооруженными силами в теории и на практике. Саймон Лан. Контроль и управление: Актуальность парламентского контроля над сектором безопасности и его реформированием. Сборник статей. Брюсель – Женева – Киев. 2011.177 с.
9. Creation of democratic armed forces. Harold Trinkunas. URL:   https://www-journalofdemocracy-org.translate.goog/articles/books-in-review-building-democratic-militaries/?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc
10. Democratic control of armed forces’? DCAF Backgrounder. URL:  https://www.files.ethz.ch/isn/55845/17_bg_dem_control_armed_forces.pdf
11. Civilian_control_of_the_military.  URL:  https://en.wikipedia.org/wiki/