Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР СУДОВОЇ СИСТЕМИ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

УДК 342.9

Шевченко А.В.,

кандидат юридичних наук,

суддя Київського окружного адміністративного суду

Анотація 

У статі проаналізовано ретроспективу правового регулювання кадрової роботи в судовій системі України. Кадровий менеджмент – це самостійна функція в системі організації судової гілки влади, яка охоплює як поточні hr-завдання (добір, підготовку, становлення, розвиток, оцінку професійних компетентностей, звільнення), так і стратегічну мету (підвищення рівня правової захищеності шляхом підвищення якості підправлення правосуддя) у сфері управління людськими ресурсами. Характер сучасного правового забезпечення кадрової роботи в обумовлений наступними чинниками: судовою реформою та посиленням громадської участі у формуванні якісного суддівського корпусу; підвищенням вимог до дисциплінарної поведінки суддів; підвищенням антикорупційних стандартів в державі стосовно державних службовців та патронатної служби. Прослідковується модернізація кадрової діяльності в судових органах про що свідчить поява законодавчих норм щодо розширенням кадрових процедур на етапі відбору суддів та розширенням кола суб’єктів залучених до кадрових процесів.

Ключові слова: кадрова діяльність, суд, доброчесність, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація, громадська участь.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Москвич Л.М. Cтановлення та розвиток судових систем. Вісник Вищої ради юстиції. 2010. № 3. С. 73-81.
  2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.
  3. Судова реформа в Україні: поточні результати та найближчі перспективи. Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії на тему «Судова реформа 2010 р.: чи наближає вона правосуддя в Україні до європейських норм і стандартів?» 4 квітня 2013 року. URL: http://razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf
  4. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 28. Ст. 532.
  5. Cудова реформа. URL: https://minjust.gov.ua/cat_414
  6. Про Вищу раду правосуддя: Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ

УДК 343.341

Часова Т.О.,

кандидат юридичних наук, старший викладач

кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Академії праці, соціальних відносин та туризму,
https://orcid.org/0000-0002-0293-6123,
[email protected]

Анотація

Стаття присвячена розвитку та становленню антикорупційних органів в Україні. Підкреслюється, що імпульс у реалізації антикорупційної стратегії держави насамперед обґрунтований участю України в міжнародних антикорупційних програмах, зокрема, приєднання до Групи держав Ради Європи проти корупції.  Зауважено, що антикорупційні органи створюють необхідні умови для викорінення такого негативного явища як корупція. Розглянуто та охарактеризовано деякі антикорупційні органи, які здійснюють свою діяльність на території України, серед яких: Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У статті досліджено хронологію створення вказаних органів по запобіганню та протидії корупції та їх значення в реалізації антикорупційної політики держави. Акцентується увага на тому, що антикорупційний механізм в Україні має недостатній напрацьований досвід у сфері протидії корупції. Створені антикорупційні органи проходять своєрідний процес формування кадрової політики, підготовки спеціалістів, які можуть ефективно здійснювати розслідування кримінальних проваджень, підтримання обвинувачення в суді та винесення справедливих рішень.

Автором зроблено висновок щодо розвитку антикорупційних органів в Україні та їх належного функціонування. У статті особлива увага приділена нормативно-правовому регулюванню діяльності вказаних інституцій.

Ключові слова: протидія корупції, запобігання корупції, антикорупційні органи, антикорупційна політика, кримінальне провадження, розслідування, судовий розгляд.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Кузьменко В. Визначення поняття та витоків корупції. Актуальні питання протидії корупції: стан, проблеми та перспективи на майбутнє: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (17 жовт. 2014 р.). Дніпропетровськ: ДДУВС, 2014. С. 78.
  2. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: [монографія]. Київ: Атіка, 2001. С. 34.
  3. Новак А. Формування та реалізація національної антикорупційної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Науковий вісник “Демократичне врядування”. 2017. Вип. 18/19.
  4. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року : Закон України від 18.10.2006. Відомості Верховної Ради. 2006. № 50. Ст. 496.
  5. Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14.10.2014 № 1698- VII. Відомості Верховної ради (ВВР), 2014, № 47, ст. 2051 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2447-19
  6. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст. 12 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18
  7. Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 1, ст. 2 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19
  8. Про Вищий антикорупційний суд: Закон України від 07.06.2018  № 2447- VIII. Відомості Верховної ради (ВВР), 2018, № 24, ст. 212 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-19
  9. Ярошенко М. Боротьба з корупцією в Україні. Юрид. журн. 2011. № 10. С. 50.

ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ ФАРМАЦІЇ

УДК [342.951:351.73](477)

Ховпун О.С.,

кандидат юридичних наук, доцент,

завідувач кафедри кримінального права,

процесу та криміналістики

Академії праці, соціальних відносин і туризму

orcid.org/0000-0002-5753-966X

[email protected]

Анотація

Автор статті на основі проаналізованих наукових праць та нормативно-правових актів сформулював власне визначення поняття "адміністративна процедура у галузі фармації" та визначив її особливості.

Було заявлено, що фармація є важливою і досить широкою сферою соціально-економічного життя, охоплює різні суспільні відносини, і тому в галузі фармації проводяться різні види адміністративних процедур, які пропонують класифікувати за багатьма критеріями.

Розглянуті та проаналізовані такі фармакологічні процедури: реєстрація (реєстрація лікарського засобу), дозволи (дозвіл на ввезення (експорт) наркотичних речовин), ліцензування (ліцензування роздрібної та оптової торгівлі лікарськими засобами), контроль та нагляд (якість контроль за лікарськими засобами, фармаконагляду), експертизи (підготовка ліцензованих інтегрованих іспитів «Крок» студентами спеціальності «Фармація, промислова фармація» та інтерни), експерт (проведення експертизи лікарських засобів), акредитація (добровільна акредитація аптечних закладів ), про розгляд звернень громадян (розгляд звернень громадян до Державної медичної служби та суб'єктів фармацевтичної діяльності), притягнення до адміністративної відповідальності у сфері фармації (за продаж лікарських засобів без рецепта у випадках заборонено законом тощо).

Адміністративні процедури у фармації за характером ініціації поділяються на заяви, ініційовані заявою фармацевтичної організації або на прохання фізичної особи, а також процедури втручання, ініційовані адміністративним органом.

Ключові слова: фармація, адміністративні процедури, класифікація адміністративних процедур, ознаки адміністративних процедур у фармації, види адміністративних процедур у фармації.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Луцик А.М. Види адміністративних процедур у сфері оподаткування в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2014. Вип. 5-2. Т. 3. С. 142–145.
  2. Теремецький В. І. Податкові  правовідносини в Україні: монографія. Харків: Диса плюс, 2012. 648 с.
  3. Теремецький В. І. Адміністративні процедури у сфері податкових правовідносин. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2012. № 2. С. 100–104.
  4. Волков О. Є. Адміністративно-правове забезпечення використання й охорони лісового фонду в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Тернопіль, 2020. 24 с.
  5. Книш С. В. Специфіка адміністративних процедур у сфері охорони здоров’я (на прикладі реєстраційних і дозвільних процедур). Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Ч. 2. C. 48–51.
  6. Логвиненко Б. О. Публічне адміністрування сферою охорони здоров’я в Україні: теорія і практика: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. 40 с.
  7. Клочко Т. Ю. Цивільно-правовий режим лікарських засобів як об’єктів права інтелектуальної власності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Харків, 2016. 19 с.
  8. Теремецький В.І. Адміністративні процедури у сфері податкових правовідносин. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2012. № 2. С. 100–104.
  9. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 № 3687-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12.
  10. Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель: наказ Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 № 22. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01.
  11. Про затвердження Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи: наказ Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 № 291. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0379-01.
  12. Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель: наказ Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02.
  13. Про затвердження Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об’єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 № 298. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0453-02.
  14. Український інститут інтелектуальної власності. URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/about.
  15. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996 № 123/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80.
  16. Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію): постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-2005-%D0%BF.
  17. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 № 877-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
  18. Деякі питання державного контролю якості лікарських засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 № 260. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2010-%D0%BF.
  19. Про затвердження Порядку здійснення фармаконагляду: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2006 № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-07.
  20. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19.
  21. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів): постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF.
  22. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
  23. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
  24. Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань “22 Охорона здоров’я”: постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 334. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2018-%D0%BF.
  25. Про затвердження Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів: наказ МОЗ України від 19.02.2019 № 419. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0279-19.
  26. Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація»: наказ МОЗ України від 14.08.1998 № 251. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-98.
  27. Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.1998 р. № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація»: наказ МОЗ України від 15.01.1999 № 7. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0091-99.
  28. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2801-12.
  29. Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я: постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 765. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-97-%D0%BF.
  30. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15.
  31. Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності: Закон України від 19.05.2011 № 3392-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17.
  32. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 № 4004-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.
  33. Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 12.12.2006 № 818. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1366-06.
  34. Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 647. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-2015-%D0%BF.
  35. Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України: постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/267-2015-%D0%BF.
  36. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19.
  37. Деякі питання реімбурсації лікарських засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 135. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-2019-%D0%BF.
  38. Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію: постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 136. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2019-%D0%BF.

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ЇХ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

УДК 347.73

Фесенко О.М.,

докторант Науково-дослідного інституту публічного права,

кандидат юридичних наук

Анотація

У статті робиться аналіз теоретичних основ розвитку інституту інвестицій в Україні на основі їх розвитку в історичній ретроспективі. Акцентовано на необхідності формулювання єдиних принципів правового захисту інвестицій. Визначено, що в Україні значний імпульс для розвитку теорії інвестицій був даний становленням системи приватного підприємництва та конкуренції й характеризувався активною роллю держави у створенні сприятливого інвестиційного клімату та здійсненні вкладень державних інвестицій в суспільну інфраструктуру, стимулюванням приватних інвесторів шляхом надання державної фінансової підтримки на конкурсній основі.

Констатовано, що трансформаційні зміни, які відбулися у процесі адміністративної реформи органів виконавчої влади, що здійснюють правове регулювання інвестицій та забезпечують управління процесом адміністративно-правового захисту інвестицій потребують формулювання єдиних принципів захисту інвестицій, і, відповідно, таких визначальних понять, як «захист інвестицій», «адміністративно-правовий захист прав інвесторів» та інші.

Ключові слова: інвестиції, іноземні інвестиції, реальні інвестиції, інвестиційна діяльність, захист інвестицій, адміністративно-правовий захист.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Самотоєнкова О.В. Інвестиційна діяльність в Україні: тенденції та перспективи. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/5_2019/48.pdf (дата звернення 04.07.2019).
  2. Березніченко Н. О. Зарубіжні інвестиції в системі факторів економічної модернізації України: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2002. 21 с.
  3. Лісніченко С.М. Фінансово-правове регулювання іноземного інвестування в Україні (за законодавством України та країн ЄС і США): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07; Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1999. 18 с.
  4. Федоренко І.А. Механізм державного регулювання і планування залучення інвестицій: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Х., 2002. 20 с.
  5. Бліхар М. М. Правова природа інвестиційних відносин: фінансово-правове регулювання :  дис. … докт. юрид. наук: 12.00.07. Львів, 2018. 488 с.
  6. Мороз С. П. Теоретические проблемы инвестиционного права (гражданско-правовой аспект) : автореф. дисс. … докт. юрид. наук : 12.00.03.  Алматы, 2005. 54 с.
  7. Ковалев В. В. Инвестиции: Учебник / Под ред В. В. Ковалева, В. В. Иванова, В. А. Лялина. М.: ООО «ТК Велби», 2003. 440 с.
  8. Доронина Н. Г., Семилютина Н. Г. Государство и регулирование инвестиций. М.: Городец-издат, 2003. 272 с.
  9. Венедиктов А.В. Новая система управления промышленностью // Правовые вопросы управления промышленностью и строительством в СССР: Сб. ст. М.: Госюриздат, 1960. С. 3−53.
  10. Кабатов В. А. Некоторые правовые вопросы дальнейшего совершенствования управления капитальным строительством // Правовые вопросы управления промышленностью и строительством в СССР: Сб. ст. М.: Госюриздат, 1960. С. 285−302.
  11. Strange S. States and Markets. An Introduction to International Political Economy. London: Pinter Publishers, 1988. P. 94.
  12. Кропотов Л. Г. Очерк истории правового регулирования инвестиционной деятельности в России. Вестник СПбГУ. Серия 14. Право. 2011. №3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ocherk-istorii-pravovogo-regulirovaniya-investitsionnoy-deyatelnosti-v-rossii (дата звернення 03.07.2019).
  13. Антипова О. М. Правовое регулирование инвестиционной деятельности : (анализ теоретических и практических проблем). Москва : Волтерс Клувер, 2010. 236 с.
  14. О порядке создания на территории СССР и деятельности совместных предприятий с участием советских организаций и фирм капиталистических и развивающихся стран: Постановлением Совета Министров СССР от 13.01.1987 года № 49. URL: http://docs.cntd.ru/document/9026950 (дата звернення 15.07.2019).
  15. О дальнейшем развитии внешнеэкономической деятельности государственных, кооперативных и иных общественных предприятий, объединений и организаций: Постановление Совета Министров СССР от 02.12.1988  года № 1405. URL: http://docs.cntd.ru/document/901700166 (дата звернення 15.07.2019).
  16. Мороз С. П. Инвестиционное право Республики Казахстан: научное издание. Алматы : НИИ частного права КазГЮУ, 2006. 509 с.
  17. Татаренко Н. О., Поручник А. М. Теорії інвестицій: навч. посіб. К.: КНЕУ, 2000. 160 с.
  18. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом. К.: Лібра, 2002. 472 с.
  19. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі : монографія. К. : Наук. думка, 1998. 390 с.
  20. Шевченко С.Ю. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/1_2010/4.pdf (дата звернення 06.06.2019).
  21. Орешин В. П. Государственное регулирование инвестиций. Издательство: М.: Наука, 2000. 150 с.
  22. Терещенко В. Л. Проблеми та перспективи покращення інвестиційного клімату в Україні. URL: http://global-national.in.ua/archive/4-2015/195.pdf (дата звернення 09.06.2019).

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ПОВАГУ ДО ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ Й ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

УДК 351.741:342.7

Танько А.,

кандидат юридичних наук,

докторант відділу організації освітньо-наукової підготовки,

Харківський національний університет  внутрішніх справ,

майор поліції

https://orcid.org/0000-0001-8425-2202

Анотація

У статті розглянуто проблему забезпечення права на повагу до людської гідності й права на свободу й особисту недоторканність в адміністративній діяльності Національної поліції України.

Провідна функція поліції на сучасному етапі розвитку адміністративно-правової системи України розкрита в контексті сприяння забезпеченню рівноправного і справедливого соціального оточення, в якому права і відповідальність індивідуумів, соціальних груп, громад є гармонійно збалансованими. Доведено, що право на повагу до людської гідності становить важливий орієнтир діяльності Національної поліції, оскільки рівень його забезпеченості в суспільстві визначає життєвий сенс людини, значення її існування для себе й інших людей. На основі аналізу нормативних документів щодо прав і свобод людини встановлено, що право на повагу до людської гідності в роботі Національної поліції часто поєднується з правом на свободу й особисту недоторканність, оскільки ці права мають спільну природу і споріднені механізми реалізації, що полягають у дотриманні поліцейськими меж особистої безпеки людини як у моральному, так і у фізичному сенсі.

Шляхами забезпечення права на повагу до людської гідності й права на свободу та особисту недоторканність в адміністративній діяльності Національної поліції України визнано: впровадження у діяльність Національної поліції процедур і нормативних актів, які унеможливлюють здійснення свавільних арештів і затримань громадян; здійснення заходів під час охорони мирних зібрань з метою забезпечення права громадян на свободу слова, вираження поглядів і переконань; запровадження спеціального навчання персоналу задля забезпечення взаємодії з громадянами на високих етичних засадах, у межах коректності та недопущення застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства; суворого регламентування й законодавчого унормування випадків застосування поліцією сили та фізичного примусу тощо.

Ключові слова: право на повагу до людської гідності, права на свободу й особисту недоторканність, адміністративна діяльність, Національна поліція.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Римаренко Ю.І. (Ред.). Приватне життя і поліція: Концептуальні підходи. Київ: КНТ, 2006.
  2. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. № 995_085. (1998). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085
  3. Європейська Конвенція про захист прав людини. № 995_004. (2013). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004
  4. Коноваленко-Монзолевська Н. В. Свободи людини і можливості їхнього забезпечення державою: еволюція соціально-філософського дослідження. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2013. Вип. 41(2). С.16-27.
  5. Швець Д. В. Захист прав і свобод людини та громадянина – пріоритет діяльності національної поліції України. Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми. Харків, 2017. С.13-15.
  6. Руководство по демократическим основам полицейской деятельности. (2008). URL: https://www.osce.org/ru/secretariat/ 23805?download=true
  7. Криштанович М. Діяльність ОВС щодо захисту прав і свобод людини як важлива умова забезпечення національної безпеки України. Науковий вісник. 2013. Вип. 12. С.34–38.
  8. Bayley, David H. The Contemporary Practices of Policing: A Comparative View. A Role for Democratic Policing. Washington: National Institute of Justice, 1999.
  9. Громадська спілка «Мережа правового розвитку» (2020). Якими є вимоги до етичної поведінки поліцейських. URL: https://ldn.org.ua/consultations/yakymy-je-vymohy-do-etychnoji-povedinky-politsejskyh/