Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В ПИТАННЯХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИТНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 349.2

Сімчук В.П.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

 Анотація

У статті досліджено організаційно-правові засади взаємодії Державної митної служби України з міжнародними організаціями в питаннях забезпечення митної безпеки. Зазначається, що серед визначених Угодою цілей асоціації є поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС. Автором зазачається, що сьогодні актуальності набуває питання вивчення стану взаємодії та співробітництва Державної митної служби України з міжнародними організаціями у сфері забезпечення митної безпеки, якому останнім часом не приділялось належної уваги. У статті згадується Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), до якої Україна приєдналась в рамках міжнародної співпраці митних служб. Розглянуто законодавче закріплення та наукові позиції з приводу формування поняття митна безпека в міжнародному контексті. Акцентовано увагу на посиленні взаємодії між досліджуваними суб’єктами. За основу взято окремі міжнародні організації, які спеціалізуються в питаннях забезпечення митної безпеки. Серед завдань, які мають бути виконані Україною та Державною митною службою України, для розвитку міжнародного митного співробітництва з міжнародними організаціями в сфері забезпечення митної безпеки є, зокрема, приведення національного законодавства у сфері митних відносин у відповідність до вимог міжнародного права; запровадження спільних заходів боротьби з порушенням митних правил; запровадження в діяльність митної служби інформаційних технологій та систем, які забезпечують спрощений порядок проведення митних процедур, та як наслідок застосування нових форм здійснення митного контролю.

Ключові слова: безпека, національна безпека, митна безпека, митні органи, державні органи, міжнародні організації, взаємодія.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, Міжнародний документ від 27.06.2014 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011.
  2. «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» Закон України від 16.09.2014 № 1678-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#n2.
  3. Гудов Я. Співробітництво України та Європейського Союзу в галузі митної справи. Вісник Київського нац. університету ім. Т.Г. Шевченко. Сер.: Юридичні науки. 01/2010. Вип.82. С. 107­109 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Yur_2010_82_34.
  4. Перепьолкін С.М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва Європейських держав: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11. Х., 2009. 20 с.
  5. Новікова К.І. Глобалізаційні виклики митній безпеці держави. Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. 2012. № 4 (16). С. 174–180. URL: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/eco-4-2012/174-180.pdf.
  6. Осадча Н.В. Вплив міжнародних організацій на роботу Державної митної служби України. Економічний вісник Донбасу. 2008. № 3 С. 150-155.
  7. Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації; Стандарт, Програма, Резолюція від 01.06.2005 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976_003.
  8. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур ( Кіотська конвенція ) Рада Митного Співробітництва; Конвенція, Положення, Правила від 18.05.1973 URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/995_643.
  9. Борисенко А.С., Ємець А.В. Сучасна інформаційна форма митного контролю в концепції «Єдиного вікна» і підвищення митної безпеки держави. Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. 2017. Т. 22, Вип. 5. С. 61-65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2017_22_5_14.
  10. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
  11. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі; Протокол, Міжнародний документ від 05.02.2008 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_049.
  12. Угода про заснування Світової організації торгівлі; Угода, Міжнародний документ, Перелік від 15.04.1994. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_342.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ МЕХАНІЗМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ НАДАННЯ ОХОРОННИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

УДК 351.745-057.36(477)

Костяков І.А.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права 

Анотація

У статті досліджено структуру механізму адміністративно-правового регулювання та визначено, які елементи зазначеного механізму відносяться до сфери надання охоронних послуг. Акцентовано, що з метою систематизації елементів механізму адміністративно-правового регулювання науковці придержуються тенденції до поділу їх на окремі блоки (групи). Визначено, що елементи механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг доцільно поділяти на загальні, тобто ті, які притаманні адміністративно-правовому регулюванню будь-яких сфер суспільного життя, та допоміжні. Наголошено, що до ключових елементів механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг доцільно відносити норми права, адміністративно-правові відносини та акти реалізації норм права.

Ключові слова: елементи механізму правового регулювання, механізм адміністративно-правового регулювання, охоронна діяльність, надання охоронних послуг, елементи механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Онищук О.О. Механізм адміністративно-правового запобігання та протидії корупції. Форум права. 2010. № 4. С. 686-689.
  2. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку ХХI століття) : монографія / за заг. ред. В. В. Галунька. Херсон : ВАТ «Херсонська міська друкарня», 2010. 376 с.
  3. Мосьондз С. О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах : навч. посібник. К. : Прецедент, 2006. 176 с.
  4. Коренев А. П. Административное право России : учебник. В 3-х частях. Часть I. M. : МЮИ МВД России. Изд-во «Щит-М», 1998. 280 с.
  5. Ярмакі Х. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: дис… д-ра юрид. наук: 12.00.07. Х., 2006. 438 с.
  6. Теория права и государства / под ред. проф. В. В. Лазарева. М. : Новый юрист, 432 с.
  7. Слабунова Ю.В. Структура адміністративно-правового механізму забезпечення прав громадян органами прокуратури. Форум права. 2013. № 2. С. 508-512.
  8. Гладун З.С. Адміністративне право України : навчальний посібник – довідник для підготовки до іспиту. Тернопіль : ТНЕУ, 2008. 172 с.
  9. Безпалова О. І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: сутність і структура. Наукові праці Національного університету «Одеська юридичної академія». Одеса: Юрид. л-ра, 2014. Т. 15. С. 218-226.
  10. Голосніченко І. П. Адміністративне право України: основні категорії і поняття. К. : Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. 52 с.
  11. Корнійченко А. Поняття та елементи адміністративно-правового механізму запобігання булінгу в Україні. Наукові записки. Серія: Право. Випуск 7. С. 99-105.
  12. Стеценко С. Механізм адміністративно-правового регулювання: сучасні проблемні питання. Актуальнi проблеми держави i права. 2007. Вип. 35. С. 31-34.
  13. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа: дис…докт. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2004. 435 с.

КОЕФІЦІЄНТ ДОВІРИ ДО ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЯК ДОПОМІЖНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

УДК 351.74.(477)

Козар Д.,

аспірант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ,

інспектор відділу безпеки дорожнього руху

управління патрульної поліції в Дніпропетровській області

Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

https://orcid.org/0000-0002-8072-8223

Анотація

Стаття присвячена дослідженню коефіцієнта довіри до патрульної поліції як допоміжний чинник розвитку правової держави. Зазначено, що сучасні євроінтеграційні намагання та орієнтири української держави вказують на необхідність постійного та системного вдосконалення законодавства. Автором акцентується увага на тому, що проблема рівня довіри населення до патрульної поліції, метою функціонування якої є організація безпеки дорожнього руху залишається відкритим питанням. В статті наведено фактичні дані, отримані в ході соціологічного дослідження матеріалів інтернет-ресурсів на тему: «Організаційно-правове забезпечення безпеки дорожнього руху патрульної поліцією». Автором у ході дослідження було проведено аналіз інтернет-ресурсів, пов’язаних з інформацією щодо забезпечення безпеки дорожнього руху патрульною поліцією за період 2015-2019. Дані свідчать про те, що після реформи поліції загалом та створення Департаменту патрульної поліції, як органу що організовує безпеку дорожнього руху, всі інституції поліції, що пов’язані із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина перебувають в полі зору як окремих громадських діячів, що представляють інтереси суспільства так і конкретних видавництв чи ресурсів (інтернет-сайтів, онлайн газет та інших).

Досліджено понятійно-категоріальний апарат відповідної тематики та встановлено тісний взаємозв’язок між розвитком правової держави в Україні та питаннями забезпечення безпеки дорожнього руху. Зроблено аналіз інтернет-публікацій  та визначено, що основними проблемами у діяльності поліцейських є проблемами нормативно-правового характеру, непрофесіоналізм самих поліцейських, проблеми матеріально-технічного та кадрового характеру.

Ключові слова: довіра, дослідження, патрульна поліція, безпека, дорожній рух.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педаг. ВНЗ / за заг. ред. : К.О. Ващенка, В. О. Корнієнка. К. : Вид-во ім.М. П. Драгоманова, 2011. URL: http://posibnyky.vntu.edu.ua/politolog/84..htm.
  2. Гринюк Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація. К., 2004. 388 с.
  3. Заєць А.П. Правова держава в Україні : концепція і механізм реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01. К., 1999. 26 с.
  4. Положення про Департамент патрульної поліції URL: http://patrol.police.gov.ua/wp-content/uploads/2016/03/n594-polozhennya-pro-dpp_compressed.pdf.

ДО ХАРАКТЕРИСТИК ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

УДК 349.2

Журавльов С.В.,

здобувач кафедри правового забезпечення господарської

діяльності факультету № 6

Харківського національного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, обґрунтовано, що принципи є неодмінною та однією із ключових складових правового регулювання дисциплінарних стягнень працівників ДБР, вони (принципи) формують ідейне підґрунтя та виражають соціально-правову природу даних стягнень. Спираючись на положення нормативно-правових актів, а також враховуючи існуючі дослідницькі позиці і точки зору, до основних принципів правового регулювання дисциплінарних стягнень працівників Державного бюро розслідувань автором віднесено такі: верховенство права, законність, невідворотність, обґрунтованість та відповідність застосованого стягнення вчиненому правопорушенню, визначеність та прозорість застосування дисциплінарних стягнень,підконтрольність громадськості, оскаржуваність. Зокрема, у статті зазначається, що один з головних правових принципів – принцип верховенства права у контексті правового регулювання дисциплінарних стягнень працівників ДБР слід розуміти як вимогу, про те, що права і свободи людини мають найвищу соціальну цінність; застосування відповідальності здійснюється з метою захисту зазначених цінностей, підтримки існуючого правового порядку та відновлення правової справедливості. Автором акцентується увага на тому, що принципи встановлюють ті відправні начала та пріоритети з у рахуванням яких має організовуватися й функціонувати інститут дисциплінарних стягнень у демократичній, правовій державі, для того, щоб забезпечувати належну реалізацію правоохоронної, правовиховної, правовідновлюючої, профілактичної та інших функцій юридичної відповідальності.

Ключові слова: принципи, принципи права, правове регулювання, дисциплінарні стягнення, Державне бюро розслідувань.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Невольчук Т. С. Організаційні аспекти дисциплінарної відповідальності працівників Державного бюро розслідувань. Державне бюро розслідувань: на шляху розбудови : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 16 червня 2018 р.) / редкол.: Г. О. Ульянова (голова ред.), В. М. Дрьомін, Є. Л. Стрельцов [та ін.] ; НУ "ОЮА". Одеса : Юридична література, 2018. С. 181-185.
  2. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. 2-ге видання. К.: Алерта; КНТ;ЦУЛ, 2010. 520 с.
  3. Теорія держави і права: модульний курс : навч. посіб. / Кириченко В. М., Куракін О. М. К. : Центр учбової літератури, 2010. С. 172-173.
  4. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
  5. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 48, ст.436). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15
  6. Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 02.11.2015 р. № 794-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19
  7. Постанова №9 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0009700-96
  8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 02.11.2004 № 15-рп/2004. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-04/.
  9. Копєйчиков В. В. Правознавство. К. : Юрінком Інтер, 2006. 748 с.
  10. Козюбра М.І. Верховенство права i Україна. Право України. 2012. № 1–2. С. 30-63. URL: https://npu.edu.ua/media/kunena/attachments/legacy/files/03.pdf
  11. Доповідь Венеціанської комісії «Про верховенство права» від 25–26 березня 2011 року / ПРАВО УКРАЇНИ 2011. № 10. URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev-ukr
  12. Теория государства и права : курс лекций / Иванов А. А., Иванов В. П. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. 303
  13. Кравцова Т. Правова визначеність: основні принципи та практика Європейського суду. URL: https://protocol.ua/ua/pravova_viznachenist_osnovni_printsipi_ta_praktika_evropeyskogo_sudu/

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ

УДК 342.9

Диська Д.Г.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

У статті проводиться оцінка можливостей застосування зарубіжного досвіду підготовки кадрів у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання шляхом застосування власної системи, яка дозволяє у повній мірі проаналізувати підхід тієї чи іншої держави в означеній сфері. Автором підкреслено, що дослідження можливості застосування досвіду зарубіжних країн стане в нагоді для розгляду перспектив удосконалення національного законодавства з метою застосування кращих підходів до організації освітнього процесу, функціонування ЗВО зі специфічними умовами навчання, що зумовлює актуальність обраної тематики. Серед напрямків, на які варто звернути увагу при вивченні досвіду зарубіжних країн було відмічено розгалуженість і різноманітність поліцейських систем, розподіл поліцейських систем за джерелами фінансування, соціальна спрямованість роботи поліції, високий професіоналізм поліції, позапартійність в роботі поліції та ін. Беручи до уваги, виокремлені напрямки, виходячи з довготривалої історії становлення, розвитку та функціонування ЗВО зі специфічними умовами навчання, а також зважаючи на досить розгалужену систему органів у означеній сфері у статті було розглянуто досвід таких країн як США, Німеччина, Франція та Польща.

Розкриваються фактори, що виступають визначальними в обранні країни положення, якої можуть використовуватись під час процесу  реформування системи вищої освіти, адаптації національних нормативно-правових актів до законодавства розвинутих світових країн. Важливою складовою реформаційних процесів, що відбуваються у сфері вищої освіти визначено особливості організації освітнього процесу, впровадження нових методик та технологій, створення необхідних умов для забезпечення безперервності отримання нових знань та удосконалення вже наявних, а також напрацювання необхідних практичних вмінь та навичок, зокрема, в частині застосування різного роду озброєння та власних фізичних можливостей.

Ключові слова: освітні процес, заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання, адміністративне право, професійна підготовка.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Боголіб Т.М. Конкуренція університетів: світовий досвід і українські реалії. Вісник Національної академії наук України. № 10. С. 31-41.
  2. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : куpc лекций. М. : Юрид. лит., 1997.400 с.
  3. Губанов А. В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. М. : МАЭП, 1999. 288 с.
  4. Закордонний досвід підготовки кадрів для сил сектору безпеки та можливості його використання в Україні : наук.-метод. рек. / К. Л. Бугайчук, І. Б. Гончаренко, Ю. О. Михайлова та ін. Харків : ХНУВС, 2016. 120 с.
  5. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.