Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ НОТАРІАТУ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УТВОРЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ІСПИТІВ (ЧАСТИНА 1)

УДК 347.961.311

Солошенко Ю.В.,

аспірантка заочної форми навчання

кафедри цивільного, адміністративного та фінансового права

Інституту права ім. В. Сташиса

Класичного приватного університету

e-mail: [email protected]

Анотація

Статтю присвячено проблемі аналізу структурно-організаційних чинників утворення ВКК та стартових умов участі нотаріусів в кваліфікаційних іспитах. В результаті проведеного дослідження в статті зроблено висновок про те, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату є структурним підрозділом Міністерства юстиції України, цільовим призначенням якого є визначення професійної кваліфікованості кадрів у сфері нотаріату та дотримання ними організаційно-правових вимог, необхідних для реалізації нотаріальної діяльності. Ключовою атестаційною процедурою перевірки професійної придатності нотаріусів є кваліфікаційні іспити, допущення або недопущення до яких залежить від дотримання низки проміжних умов, а результатом – отримання/неотримання нотаріусом авторизуючого документу на право здійснення нотаріальної діяльності – свідоцтва.

Визначено, що за структурними ознаками Вища кваліфікаційна комісія нотаріату є постійно діючим атестаційно-кваліфікаційним органом, що складається із професійних нотаріусів та службовців Міністерства юстиції. Враховуючи подвійне представництво в ВКК як фахівців-нотаріусів, так і державних службовців, маємо підстави вести мову про поєднання в функціях ВКК атестаційно-навчальних та дисциплінарно-контрольних повноважень. Наголошено на тому, що зазначене є пов’язаним із кадровим поповненням ВКК за рахунок Нотаріальної палати та виконанням управліннями та відділами юстиції Міністерства юстиції України контрольно-наглядових функцій щодо державних та приватних нотаріусів.

Ключові слова: Вища кваліфікаційна комісія нотаріату, нотаріат, Міністерство юстиції, Нотаріальна палата, атестаційно-кваліфікаційні процедури, кваліфікаційний іспит, свідоцтво на право здійснення нотаріальної діяльності.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Білько К.Ф. Адміністративно-правове забезпечення організації та діяльності нотаріату в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Київ, 2015. 206 с.
  2. Гулєвська Г. Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання нотаріальною діяльністю та пріоритети запозичення в Україні. Підприємництво, госп-во і право. 2003. № 7. С. 57–61
  3. Долинська М.С. Становлення та розвиток законодавства про нотаріальну діяльність в Україні: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2017. 40 с.
  4. Єрух А. М. Довідник нотаріуса. К., 2000. Вип. 1–4.
  5. Ільєва Н.В. Нотаріальна діяльність як предмет адміністративно-правового регулювання. Правова держава. 2014. № 17. С. 27-31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2014_17_7
  6. Комаров В.В. Нотариат и нотариальный процесс. Харьков, 1999.
  7. Марченко В. Нотаріат у фокусі реформ. Нотаріальна палата України. Електронні данні. URL: http://npu.in.ua/smiaboutnotary/ yurgazeta_020917.
  8. Радзієвська Л. К. Нотаріат в Україні. К., 2001. 528 с.
  9. Сємаков Г. С. Нотаріат в Україні. К., 2001. 120 с.
  10. Фурса С. Я. Нотаріальний процес: Теоретичні основи. К., 2002. 320 с.
  11. Фурса С. Я. Нотаріат в Україні. К., 2001. 478 с.
  12. Спектор О. М., Негода В. О. Шляхи реформування нотаріальної діяльності в Україні в контексті міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду. Сучасні питання економіки і права. 2014. Вип. 1. С. 108-112. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spep_2014_1_23
  13. Про нотаріат: Закон України № 3425-XII від 02.09.1993. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12
  14. Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства: Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 N 3253/5. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10
  15. Нотаріальна палата України. Офіційний сайт. URL: http://npu.in.ua/pro-npu/pro-npu#
  16. Статут Нотаріальної палати України від 20.04.2018 року. URL: http://npu.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/СтатутНПУ-нова-редакція-від-20.04.2018.pdf.pdf
  17. Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України № 228 від 2.07.2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF
  18. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату: Постанова Кабінету Міністрів України N 923 від 31. 08.2011 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/923-2011-%D0%BF
  19. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса: Наказ Міністерства юстиції України N 871/5 від 22.03.2011 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11
  20. Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності: Наказ Міністерства юстиції України N 888/5 від 23.03.2011 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-11
  21. Про забезпечення організації доступності населення до нотаріальних послуг та поліпшення роботи з надання таких послуг: Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2014 N 1066/5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0734-14
  22. Етика та правила організації нотаріату. URL: http://npu.in.ua/mizhnarodnij-notariat/profesiyna_etika_ta_pravila_organizatsiЇ_notariatu#
  23. Кодекс правил професійної етики нотаріусів від 04.2018. URL: https://npu.org.ua/palata/etyka/

ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ В КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ

УДК 343.1

Панченко В.,

аспірантка Академії праці, соціальних відносин та туризму,

https://orcid.org/0000-0002-9867-4753

Анотація

У статті аналізуються характерні риси кримінального процесу України, крізь призму відповідності його змісту охоронної функції держави та реалізації проголошених в Конституції України цінностей. На основі аналізу чинного законодавства з’ясовано, що кримінальному процесу України властиві фокусування на інтересах держави та каральний підхід. Встановлено, що при сучасній моделі кримінального процесу сторонами кримінального провадження є держава та підозрюваний (обвинувачений) у вчиненні кримінального правопорушення, а потерпілий залишається осторонь. А всі покарання, які передбачені законодавством про кримінальну відповідальність, виконуються на користь держави та мають на меті, в першу чергу, покарати засудженого. Відповідно до цього, розкрита необхідність запровадження в Україні інституту медіації, яка спрямована на відновлення прав та інтересів потерпілої особи і примирення їй з правопорушником. А примирення, при виконанні необхідних умов, може бути підставою звільнення від кримінальної відповідальності та дозволяє правопорушнику бути прийнятим у суспільстві.

Ключові слова: кримінальний процес, кримінальне провадження, правосуддя, правопорушник, потерпіла особа, пробація, медіація.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Застосування програм відновного правосуддя у кримінальних провадженнях на досудовому етапі: практичні рекомендації. URL: https://www.uaa.org.ua/pub/uploads/articles/about-komitety-presa-mechanizm_v05.pdf
  2. Конституція України: Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 
  3. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14  
  4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України № 4651-VI від 13.04.2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
  5. Кріцак І. Правоохоронна функція держави та її вплив на формування функції надання послуг населенню органами внутрішніх справ України. Форум права. 2009. № 3. С. 365-372.
  6. Лаврінчук І. Обставини встановлення правового статуту державного службовця. Право України. 1999. № 9. С. 98-102.
  7. Лившиц Р. З. Теория права: учебник. М.: БЕК, 1994. 224 с.
  8. Лобойко Л.М., Банчук О.А. Кримінальний процес: навчальний посібник. К.: Ваіте, 2014. 280 с.
  9. Про пробацію: Закон України від 05.02.2015 № 160-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19 
  10. Рекомендація № R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах від 15.09.1999 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_828
  11. Шай Р. Окремі аспекти дослідження генезису правоохоронної функціїдержави.URL: http://science2016.lp.edu.ua/sites/default/files/Full_text_of_%20papers/vnulpurn_2015_824_58.pdf

СУБ’ЄКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ

УДК 347.961.4:340.113

Красногор В.О.,

аспірант Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

Стаття присвячена виявленню та характеристиці суб’єктів забезпечення нотаріальної таємниці. Аналіз суб’єктів нотаріальної діяльності свідчить про широке коло осіб на яких покладається обов’язок дотримання та забезпечення нотаріальної таємниці. Автор зазначає, що додержання таємниці нотаріальних дій полягає в тому, що нотаріальні дії необхідно виконувати лише в присутності зацікавленої особи (або осіб), і лише в разі необхідності – у присутності тих, хто їм допомагає (представників, перекладачів, громадян, які підписують документи за хворих чи неписьменних, та інших осіб). До суб’єктів нотаріального процесу належать нотаріальні органи й особи, що беруть участь у здійсненні нотаріальних дій. Вказаний обов’язок покладається  на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Аналіз законодавства говорить про значно ширше коло суб’єктів, яким заборонено розголошувати інформацію, що є предметом нотаріальної таємниці. Зокрема, до таких осіб відноситься також помічник нотаріуса, консультант, секретар, діловод нотаріуса, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія не вчинялась.

Здійснено аналіз повноважень та обов’язків, які покладенні на суб’єктів, щодо забезпечення нотаріальної таємниці. Автор підкреслює, що на сьогодні є доволі дискусійне питання щодо відповідності вимог, які висуваються до посадової особи місцевого самоврядування для отримання права вчиняти нотаріальні дії. Зроблено висновок, щодо обставин за яких суб’єкт автоматично наділяється обов’язком збереження нотаріальної таємниці.

Ключові слова: нотаріат, нотаріальна таємниця, нотаріальна діяльність, адміністративно-правове регулювання; суб’єкти забезпечення нотаріальної таємниці.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Долинська М.С. Нотаріальний процес: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 652 с.
  2. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993, підстава - 159-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/ed20191102 
  3. Положення про вимоги до робочого місця (контори), приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності затверджене наказом Міністерством юстиції України № 888/5 23.03.2011 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-11
  4. Нотаріат в Україні. Загальна частина / С. Фурса, Є. Фурса. К. : Вентурі, 1999. 264 с.
  5. Святецька І. Деякі питання юридичної відповідальності нотаріуса. Мала енциклопедія нотаріуса. Науково-практичний журнал МЕН №2. 2013. 4 с.
  6. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України № 1952-IV від 25.12.2015 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 
  7. Договір про надання послуг приватним нотаріусам (редакція від 19.10.2019): інформація з сайту Державного підприємства "Національні інформаційні системи" URL: https://nais.gov.ua/files/general/2020/02/20/20200220100527-38.pdf 
  8. Нелін О. Нотаріат і квазінотаріат в Україні: окремі дискусійні питання. Юридична Україна. 2012. № 8. – С. 19.
  9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України 280/97-ВР від 21.03.1997 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80  
  10. Лазько В. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування. 2019. №12 URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2019/december/issue-12/article-105955.html 
  11. Цивільний кодекс України: документ № 435-IV від 16.01.2003 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 
  12. Про Консульський  статут України: указ Президента України №127/94 від 21.05.2002 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127/94 
  13. Долинська М.С. До питання компетенції посадових і службових осіб, які вчиняють дії, прирівняні до нотаріально посвідчених. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2017. №3. С.55-64
  14. Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n87 
  15. Теорія нотаріального процесу: Науково-практичний посібник / За заг. ред. С. Я. Фурси. К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2012. 920 с.
  16. Положення про Міністерство юстиції України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF

ЗАВДАННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВСТАНОВЛЕННЯ ДАВНОСТІ ДОКУМЕНТУ

УДК 343.983.25

Стратонов С.Ю.,

слідчий Державного бюро розслідувань

[email protected]

Анотація

У статті зазначається, що під час розслідування кримінальних правопорушень особа, яка проводить досудове розслідування, часто стикається з необхідністю пошуку та вивчення документів, які мали важливе значення для вчинення цих протиправних дій. Зокрема, мова йде про використання неправдивих документів для оскарження досягнення незаконного плану, а також для приховування факту вчинення правопорушень або причетності до зазначених діянь конкретної особи. Тому часто працівники органів досудового розслідування вимагають використовувати спеціальні знання у своїй роботі щодо своєчасного виявлення, розкриття та розслідування кримінальних злочинів. Однією з форм використання таких знань є призначення відповідних судових експертиз. Так, для вивчення документів, що використовуються в механізмі вчинення кримінальних правопорушень, призначається та проводиться експертиза встановлення обмеження документа. У зв'язку з вищевикладеним, питання теоретико-методологічної бази експертизи обмеження документа.

Проаналізовано наукові та нормативно-правові джерела, що регулюють діяльність щодо експертно-криміналістичного забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Виокремлено та охарактеризовано завдання вивчення припису документа, який за своєю природою є діагностичним. Основними завданнями експертизи позовної давності документа є: визначення відносного припису документа або його фрагментів, а також послідовності застосування перекреслених рядків; встановлення відповідності часу нанесення відбитків штампів, штампів дати виготовлення документа; визначення абсолютного часу обведення рукописних відміток у документах; встановлення документа, виготовленого методом копіювання та копіювання, та за допомогою комп'ютерного редагування; встановлення факту агресивної дії сторонньої сторони щодо документа та визначення придатності зазначеного документа для його подальшого розслідування з метою встановлення його припису. За своєю природою завдання вивчення строків давності документа є діагностичними.

Ключові слова: судова експертиза, експертиза встановлення давності документу, кримінальне провадження, експертно-криміналістичне забезпечення розслідування, завдання.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Паладійчук О.Ю. Значення судової експертизи у вирішенні завдань кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2015. Випуск 34. Том 3. С. 87-89.
  2. Гонгало С. Й. Судова техніко-криміналістична експертиза документів: сучасні можливості дослідження та перспективи розвитку: авторе. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. К., 2013. 22 с.
  3. Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів: наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694. Офіційний вісник України. 2015. № 17. Стор. 278. Стаття 468. Код акта 75939/2015.
  4. Топорова М.В. Криминалистическая экспертиза установления относительной давности выполнения реквизитов документов: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Москва, 2014. 202 с.
  5. Експертизи в судовій практиці: навч. посібник / В. Г. Гончаренко та ін. К.: Либідь, 1993. 197 с.
  6. Волохова О.В., Егоров Н.Н., Жижина М.В. Криминалистика: учебник / под ред. Е.П. Ищенко. М.: «Проспект», 2011. 349 с.
  7. Родюкова О.С., Шовкова Г.В. Питання необхідності встановлення факту сторонньої агресивної дії на документи. Криміналістика і судова експертиза. 2018. Випуск 63. С. 377-384.
  8. Методика визначення абсолютного віку документів / Міністерство юстиції України, КНДІСЕ. Москва, 2001. (Реєстр методик проведення судових експертиз; 2.1.16).
  9. Методика встановлення змін хімічного складу барвників речовин у часі / Міністерство юстиції України, КНДІСЕ, Київ, 2015. (Реєстр методик проведення судових експертиз; 8.11.41).
  10. Основи судової експертизи: навчальний посібник для фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта / авт.-уклад.: Л.М. Головченко, А.І. Лозовий, Е.Б. Сімакова-Єфремян та ін. Х.: Право, 2016. 928 с.
  11. Корухов Ю.Г., Майлис Н.П., Орлова В.Ф. Криминалистическая экспертная диагностика: методическое пособие. М.: РФЦСЭ, 2003. 199 с.
  12. Щербаковський М.Г. Типові завдання судово-експертного дослідження. Право і Безпека. 2016. № 4 (63). С. 6-11.

ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО РОЗШУКУ У СПЕЦІАЛЬНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

УДК 343.132

Шумейко Д.О.,

кандидат юридичних наук,

викладач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ

 Анотація

Метою цієї роботи є аналіз сучасних проблем нормативного регулювання міжнародного розшуку під час здійснення спеціального кримінального провадження та практики його реалізації. Визначено проблеми практичної реалізації нормативної вимоги щодо оголошення у міжнародний розшук, як умови здійснення спеціального кримінального провадження: 1) визначення моменту, з якого особа вважається оголошеною у міжнародний розшук; 2) документи, що підтверджують здійснення міжнародного розшуку; 3) процесуальна проблема підстав постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного; 3) наявність ознак політичного переслідування як підстава для відмови у здійсненні міжнародного розшуку або його припинення. З’ясовано, що на практиці встановлення (доведення) факту оголошення в міжнародний розшук викликає складності, зокрема щодо визначення моменту, з якого вважається, що особа оголошена у міжнародний розшук. Зроблено висновок, що для виконання завдань кримінального провадження мають значення реальні дії щодо розшуку підозрюваного, обвинуваченого, забезпечення його участі у процесі та притягнення до відповідальності, а саме у сенсі безпосереднього (фізичного) застосування визначеного судом покарання. Спеціальне кримінальне провадження не можна вважати самоціллю, це компромісний механізм, що робить можливим здійснення судочинства у випадку намагання ухилення особи від відповідальності, проте забезпечення особистої участі підозрюваного, обвинуваченого у процесі залишається важливою умовою та обов’язком сторони обвинувачення. До чинників, що впливають на ефективність організації і здійснення міжнародного розшуку нами віднесено: 1) відсутність ознак, які дозволяють припущення про політичний мотив спеціального кримінального провадження; 2) якісна та повна інформація про причетність особи до злочину для внутрішньої перевірки підстав для публікації «червоних повідомлень»; 3) необхідність постійного діалогу органу досудового розслідування, Національного Центрального Бюро та Інтерполу у межах певного кримінального провадження.

Ключові слова: міжнародний розшук, спеціальне досудове розслідування, спеціальне кримінальне провадження.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Договір держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про міждержавний розшук осіб від 10 грудня 2010 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_n30.
  2. Бараннік Р. Кримінальний розшук поза територією держави: деякі термінологічні та організаційні питання його проведення. Право України. 2006. № 5. С. 136.
  3. Методичні рекомендації щодо прядку та умов екстрадиції до України обвинувачених на стадії досудового слідства: станом на 01 травня 2011 року: затв. М-вом внутр. справ України, Голов. слідче упр. К., 2011. 25 с.
  4. Лата М. М. Особливості міждержавного розшуку. Розшукова робота ОВС: проблеми та шляхи їх розв’язання: матер. міжвуз. наук.-практ. семінару (Донецьк, 28 берез. 2008 р.) / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. Донецьк: ДЮІЛДУВС, 2008. С. 120–122.
  5. Гузела М, Проблеми розшуку підозрюваного у процесі кримінального провадження: деякі аспекти міжнародного співробітництва. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 855. С. 487‒493.
  6. Ахтирська Н.М. Актуальні питання міжнародного розшуку у світлі судової практики. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. № 54. С. 175‒ 180.
  7. Міжнародний розшук та видача особи, яка вчинила кримінальне правопорушення: навчальний посібник / І. В. Басиста, В. І. Галаган, О. М. Калачова, Л. В. Максимів. Київ. 2016. 277 с.
  8. Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті і розслідувані злочинів: наказ Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України. № 3/1/2/5/2/2 від 9 січня 1997 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0054-97/conv.
  9. Шаров Д. Інтерпол: як працює міжнародна організація кримінальної поліції? Українське право. URL: https://ukrainepravo.com/scientific-thought/legal_analyst/interpol-yak-pratsyuye-mizhnarodna-organizatsiya-kryminalnoyi-politsiyi/.
  10. Через які шпарини в законодавстві Інтерпол зняв з розшуку Януковича і К°? Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2463178-interol-vze-nihto-nide-nikogo-ne-sukae.html.
  11. Фаринник В. Інтерпол застеріг проти використання його каналів для отримання ордерів на арешт. Закон і бізнес. в„‒24 (1426) 22.06‒28.06.2019. URL: https://zib.com.ua/ua/138155-interpol_zasterig_proti_vikoristannya_yogo_kanaliv_dlya_otri.html.
  12.  Abusive recourse to the Interpol system: the need for more stringent legal safeguards: Resolution 2161 (2017). URL: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=23714&lang=en Резолюція ПАРЄ щодо Інтерполу. URL: http://ariev.info/?p=3796.
  13. Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України: лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0511740-13.
  14. Ухвала Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року. Справа № 11-cc/824/523/2018. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77582920.