Accessibility Tools

filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

З Днем слов’янської писемності та культури!

… Возстав од гроба,
Слово встало,
І слово правди понесли
По всій невольничій землі
Твої апостоли святії.
Тарас Шевченко

5 травня на факультеті філології та журналістики відбувся захист навчальних проєктів на тему «Слов’янські народи та їхні мови».

Студенти І курсу презентували цікаві та змістовні наукові розвідки про політичну історію слов’ян, культуру й традиції сучасних слов’янських народів та особливості слов’янських мов. З нагоди ДНЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ ділимося з вами десятьма цікавими фактами про слов’янські мови.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:

  1. Мовою праматір’ю всіх слов’янських мов є праслов’янська, яка проіснувала майже дві тисячі років та через низку лінгвістичних та позалінгвістичних чинників розпалася приблизно в V–VI ст. нашої ери.

  2. Старослов’янська мова є унікальним явищем  у світовій мовній історії, бо вона відразу виникла як писемно-літературна, нею ніколи не говорив жоден слов’янський народ. Твердження, що старослов’янська мова є мовою-основою сучасних слов’янських мов, хибне.

  3. За різними підходами нараховують від 12 до 16 слов’янських мов. Усім відома тричленна класифікація слов’янських мов хоч і є загальноприйнятою, проте не позбавлена дискусійних моментів, зумовлених складними процесами зовнішніх впливів і зближення та віддалення слов'янських мов.

  4. Українською мовою у світі розмовляють від 41 до 45 млн. осіб; вона є другою слов'янською мовою за кількістю носіїв та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

  5. Цікава особливість польської мови – міжмовна енантіосемія. Це термін на позначення ситуації, коли одне слово має два протилежних значення з урахуванням перекладу на іншу мову. Наприклад, польське uroda означає «краса», woń – «запах, аромат», zapominać – «забувати».

  6. Словацьку мову вирізняють з-поміж близьких до неї мов такі риси: наявність закону ритмічного скорочення голосних; специфічний словацький звук [ä] (mäso «м'ясо», pamäť «пам'ять»), що реалізується як ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття [æ].

  7. На сході Німеччини розташований унікальний в етнографічному плані регіон – Лужицька Сербія, де проживають нащадки слов’янських народів, які колись населяли всю східну частину Німеччини до ріки Ельби. Незважаючи на те, що протягом тривалого історичного періоду лужицьких сербів оточували германські народи, їм вдалося зберегти свою культуру та серболужицькі мови.

  8. У чеській мові домінує фонетичний принцип правопису, наголос силовий, фіксований на першому складі, з довготою не пов’язаний, тому може помилково здаватися, що наголошеними є середина або кінець слова. Голосні в чеській мові вимовляються чітко. Особливою рисою є складотворчість [rо] та [lо], звідси й можливість існування слів без голосних: vlk "вовк", krtek "кріт", bratr "брат".

  9. Болгарська мова відрізняється від решти слов’янських мов значними проявами аналітизму. За п’ять століть османського поневолення значною мірою потурченими стали не тільки культура, а й мова, хоча фонетична, лексична й граматична основи болгарської мови як слов’янської збереглися.

  10. Македонська мова – одна наймолодших літературних слов'янських мов. До кодифікації македонську мову зараховували до діалектів сербської або болгарської мови, а деякі мовознавці досі класифікують македонську, сербську й хорватську мови як сербо-хорватську. Серед особливостей цієї мови – втрата відмінків та інфінітива; використання чотирьох форм минулого часу – аориста, імперфекта, перфекта й плюсквамперфекта; постійний наголос на третьому складі з кінця; це єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля.