УДК 373.3/.5.016:51]:004-028.22(043.2)

Білошапка Наталія

Сучасний учитель має бути здатним ефективно використовувати високотехнологічний педагогічний інструментарій для проектування предметно-навчального середовища, створення комфортних умов для набуття кожним учнем тих нових предметних і ключових компетенцій, які визнані необхідними для життя, діяльності, здобуття подальшої освіти в суспільстві ХХІ століття. У цьому ракурсі гостро постає питання готовності педагога швидко опановувати новітні засоби подання навчального матеріалу, творчо й ефективно використовувати їх у практиці навчання. Тому вчителю треба обирати такі технології подання навчального матеріалу, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання, з одного боку, та полегшили процес сприйняття, з іншого боку. Однією з таких технологій є скрайбінг (термін «скрайбінг» походить від англійського «scribe» у значенні «drive a pen» – водити ручкою). Загальноприйняте визначення характеризує скрайбінг як новітню технологію презентації, сутність якої полягає у синхронному супроводі усного повідомлення (доповіді, викладу навчального матеріалу) малюнками фломастером на білій дошці (аркуші паперу). Скрайбінг передбачає специфічний вид такого супроводу – ілюстрування «на льоту», що надає йому особливої емоційності і можливості концентрувати увагу слухача на основних смислових об’єктах. Появу скрайбінгу пов’язують з британським художником Ендрю Парком, який запропонував цю технологію для популяризації наукових знань [1]. Як виявилося, такий спосіб подачі інформації став більш ефективним, продуктивним та найшвидшим для пояснення слухачам, оскільки використовує «ефект паралельного слідування», коли аудиторія одночасно чує і бачить приблизно одне й те ж, при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах аудіоряду [2].

УДК 004.94, 378.04

Болілий Василь, Копотій Вікторія, Фоменко Катерина

Анотація. У Центральноукраїнському педуніверситеті (ЦДПУ) успішно функціонує вікі-сайт Вікі-ЦДПУ, що заснований на MediaWiki. Але для повноцінної системи управління навчанням Вікі-ЦДПУ не вистачає засобів для тестування. Для MediaWiki сторонніми розробниками були створені додаткові програмні модулі, серед яких обрали Extension Mediawiki Quizzer. Після апробації виявили недоліки модуля – можна створювати тільки один тип тестового завдання (множинний вибір із однією правильною відповіддю). Для виправлення цього дефекту розробили програмний модуль для MediaWiki для тестування – EasyTests. В основу програмного коду EasyTests поклали код MediawikiQuizzer.

EasyTests сумісний із сучасними браузерами, підтримує тестові завдання з відкритою відповіддю, множинний вибір із однією правильною відповіддю та множинний вибір із декількома правильними відповідями.

Розроблений програмний модуль EasyTests перетворює вікі-сайт у повноцінну систему управління навчанням.

Ключові слова: вікі-сайт, комп’ютеризована система тестування, розробка програмного модуля.

Детальніше

УДК:378.147:53

Ткаченко Анна, Миндрул Борис

Анотація. В статті здійснено аналіз дидактичних можливостей гаджетів у навчально-виховному процесі з фізики, а також визначено роль, місце та дидактичні функції мобільних додатків у навчанні учнів фізики. Виокремлено сервіс підтримки навчання Google Classroom, що поєднує в собі можливості Google Docs, Google Drive і Gmail, який завдяки зручному та якісному поєднанню основних інструментів підтримки навчального процесу може бути повною мірою зреалізований навчальними закладами для запровадження «дистанційної» та змішаної форм освіти. Визначено та описано основні дидактичні можливості сервісу Google Classroom для навчання учнів фізики. Показано роль і місце навчальних програмних тренажерів та симуляторів, що імітують той чи інший вид навчальної діяльності учнів, у навчально-виховному процесі з фізики. Наведено приклад застосування технології мобільного навчання на уроках фізики, зокрема представлено віртуальну лабораторну роботу «Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра й вольтметра», яку учні виконують, використовуючи сервіси Google Classroom. Подано покрокову інструкцію виконання учнями зазначеної лабораторної роботи з використанням смартфонів та відповідних мобільних додатків.

Ключові слова: методика навчання фізики, технологія мобільного навчання, середовище GOOGLE CLASSROOM, віртуальна лабораторна робота з фізики, гаджети у навчанні.

Детальніше

Оксана Медведовская¹, Валерий Яценко²

¹Сумской государственный педагогический университет им. А. С. Макаренко

²Сумский государственный университет

Аннотация. Использованию облачных технологий в образовательном пространстве посвящено много методических разработок и научных публикаций зарубежных и отечественных учёных. Однако все ещё недостаточное количество педагогического опыта в области использования сетевых инструментов вызывает необходимость детального обсуждения данного вопроса и обмена опытом внедрения в учебный процесс высших учебных заведений. В работе описаны возможности использования облачного хранилища Dropbox в образовательном процессе. Рассмотрены основные инструменты для эффективной работы в облачном сервисе. Обращено внимание на основные преимущества работы в файловом хостинге Dropbox от компании Dropbox Inc. Указано на необходимость использования современных методов обучения для подготовки высококвалифицированных специалистов системой высшего образования. Сделан вывод о необходимости применения cloud computing в профессиональной деятельности преподавателей нового поколения с целью повышения качества их подготовки.

Ключевые слова: облачные технологии, SaaS-модель, облачные хранилища данных, Dropbox, облачные сервисы, файловый хостинг.

Детальніше

УДК 373.5.091.33:044.354.3]:51

Ботузова Юлія

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені  Володимира Винниченка

Новікова Анна

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Анотація. Стаття присвячена проблемам, що пов’язані з розробкою методики впровадження інтерактивних технологій у освітній процес навчальних закладів. Здійснено аналіз досліджень пов’язаних із засобами та особливостями використання інтерактивної дошки. З’ясовано, що навчання з використанням інтерактивної дошки забезпечує можливості динамічного і наочного відображення матеріалу на екрані. Розкриті методичні аспекти використання інтерактивної дошки на уроках математики у основній і старшій школі. Проаналізовані функції та описана специфіка застосування програмного забезпечення і онлайн-сервісів, при роботі з інтерактивною дошкою, наведені фрагменти уроків. Здійснено порівняння програмного забезпечення GeoGebra і “Живая математика”. Розглянуто приклади створення і використання інтерактивних вправ засобами програми Smart Notebook, а також за допомогою онлайн-сервісу learningapps.

Ключові слова: інтерактивна дошка, SmartNotebook, GeoGebra, “Живая математика”, learningapps, інформаційно-комунікаційні технології.

Детальніше