Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

УДК 342.98(477)

Василенко Віктор,

заступник декана факультету № 5
Харківського національного університету
внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, окреслено найбільш проблемні питання забезпечення здійснення громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Сформовано авторський підхід до покращення адміністративно-правового забезпечення здійснення громадського контролю за діяльністю Національної поліції. Доведена необхідність розробити стратегічно орієнтований документ, який буде направлено на забезпечення планомірного удосконалення адміністративних та інших засад громадського контролю за діяльністю Національної поліції.

Ключові слова: громадський контроль, Національна поліція, адміністративне забезпечення, удосконалення. 

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Про міліцію: закон від 20.12.1990 №565-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. ст.20.
  2. Про Національну поліцію: закон від 02.07.2015 №580-VIII/ Відомості Верховної Ради України. 2015. №40 41. ст.379.
  3. План основних заходів Національної поліції України на 2019 рік: від 19.12.2018.
  4. Терещук О.Д. Механізм оптимізації громадського контролю за правоохоронною діяльністю в Україні/ Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. Випуск 1-2. С.153-157.
  5. Клочко А.М., Собина В.О. Громадський контроль за діяльністю поліції України. Вісник НУЦЗУ. Серія: Державне управління. 2017. Вип.1(6). С.194-201.
  6. Медведенко С.В. Адміністративно-правові основи взаємодії Національної поліції України з громадськістю в правоохоронній діяльності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ України. 2020. 283 с.
  7. Ткаченко Р.О. Стан та розвиток громадського контролю за діяльністю органів Національної поліції України. Науковий вісник. 2018. №4. С.198-205.
  8. Миронюк Р. Громадський контроль за діяльністю поліції: монографія. Дніпро: Дніпровський державний університет внутрішніх справ. 2020. 134 с.
  9. Поклад О.В. Громадський контроль за діяльністю поліції: автореферат. Запоріжжя: Запорізький Національний університет. 2018. 17 с.

ОБ’ЄКТ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

УДК 347.998.85

Арестова Людмила Валеріївна,

аспірант Державного університету
інфраструктури та технологій

Анотація

У статті характеризується зміст та особливості об’єкту правовідносин у сфері адміністративного судочинства. Особливість правовідносин у сфері адміністративного судочинства полягає у тому, що в ході їх здійснення оспорюється процес застосування суб’єктом владних повноважень матеріальної правової норми. У результаті запропонована методика розмежування об’єкта матеріальних та процесуальних адміністративно-правових відносин.

Доведено, що матеріальні правовідносини виражають поведінку суб’єктів по відношенню до певних предметів, тобто по відношенню до того або у зв’язку з чим суб’єкти вступають у правовий зв’язок між собою. Отже, об’єктом матеріальних відносин є те, на що вони направлені – на врегулювання поведінки суб’єктів, а предметом таких відносин можуть бути матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають такі відносини (речі та інші матеріальні цінності, продукти духовної творчості, нематеріальні цінності, послуги, дії, бездіяльність та результати їх вчинення або акти їх реалізації, події).

Процесуальні правовідносини забезпечують реалізацію розпоряджень матеріальних правових норм, та складаються заради вирішення конкретних спорів. Крім того, правовідносини у судовому адміністративному процесі виникають при порушенні вимог адміністративно-правової норми і невиконанні адміністративного обов’язку. Вони виникають на підставі публічно-правової конфліктної ситуації, спрямовані на вирішення спору і захист прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Особливість правовідносин у сфері адміністративного судочинства полягає у тому, що в ході їх здійснення оспорюється процес застосування суб’єктом владних повноважень матеріальної правової норми.

Визначено, що невладний суб’єкт захищає своє право на реалізацію прав та інтересів передбачених матеріально-правовою нормою, а суб’єкт владних повноважень захищає порядок реалізації ним своїх обов’язків і процес застосування ним матеріальної норми. Як бачимо, те, з приводу чого виникають ці відносини для суб’єктів може різнитися, адже для невладного суб’єкта правовідносини виникають з приводу суб’єктивного права чи інтересу, а для суб’єкта владних повноважень – з приводу порядку реалізації свого обов’язку, що опосередковано передбачає захист публічного інтересу.

Ключові слова: адміністративне судочинство, методика розмежування, об’єкт правовідносин, правова норма, адміністративна справа.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособия для вузов / Под.ред. проф. В.Г. Стрекозова М., 2001. 377 с.
  2. Адміністративне право: підр./ Ю.П. Битяк (кер.авт.кол.), В.М. Гарашук та ін; за заг.ред.Ю.П.Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй 2-ге вид., перероб.та допов. X.: Право, 2012. 656 с.
  3. Кісіль З.Р., Кісіль Р.В Адміністративне право : навч.посіб. 3-те вид. К : Алерта; ЦУЛ., 2011. 696 с.
  4. Великий енциклопедичний юридичний словник / За заг.ред. акад.. НАН України Ю.С. Шемшученка. 2-ге вид., переробл. і доповн. К.: Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.
  5. Адміністративна юстиція в Україні: Навчальний посібник / За заг.ред. А.Т. Комзюка-К.: Прецедент, 2009. 198 с.
  6. Курс адміністративного процесу: навч.посіб./ О.В. Кузьменко. К.: Юрінком Інтер, 2012. 208 с.
  7. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. 2-ге видання, змінене і доповнене. К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 368 с.
  8. Бевзенко В.М. Суб'єкти владних повноважень в адміністративному судочинстві України: дис. ... доктора юрид.наук: 12.00.07. Харків, 2010. 463 с.
  9. Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. М., Госюриздат, 1956. 438 с.
  10. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч.посіб. К.: Юрінком Інстер, 2008. 496 с.
  11. Адміністративний процес України: Навч.посіб. / Комзюк А.Г., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. К.: Прецедент, 2007. 531 с.
  12. Бринцева JI.B. Сутність адміністративно-правових спорів та особливості адміністративного порядку їх вирішення в Україні : монографія. X.: Юрайт, 2012. 208 с.
  13. Засади правового регулювання правовідносин у сфері адміністративного судочинства: навчальний посібник / Беззубов Д.О., Заросило В.О., Подоляка С.А та ін. К. МП «Леся», 2015. 120 с.
  14. Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар / Армаш Н.О., Бандурка О.М., Басов А.В. / За заг.ред Комзюка А.Т. К. Прецедент, Істина. 823 с.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

УДК

Рубцова Ірина Михайлівна

аспірант кафедри конституційного та адміністративного права
Національного авіаційного університету

Анотація

В даній науковій статті автором здійснено загальну характеристику окремих видів попереджувальних адміністративно-правових заходів охорони атмосферного повітря.

Ознаками, які характерні для попереджувальних адміністративно-правових заходів охорони атмосферного повітря є: - наявність правового припущення щодо можливості порушення норм приписів; - не передбачає настання для суб’єкта по відношенню до кого вони застосовані настання юридичних наслідків персоніфікованого та майнового характеру; - здійснюється як імператив; - є сукупністю правових засобів; - застосовує суб’єкт владно-управлінських повноважень; - застосовуються за відсутності самого факту вчинення правопорушення; - є суто мірами індивідуальної превенції, тобто застосовуються до конкретних учасників відносин; - юридичною підставою для вжиття даного виду державно-примусових заходів є закріплена в положеннях Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та інших законодавчих актах правова презумпція можливості порушення відповідних норм, які охороняються.

Визначено, що попереджувальні адміністративно-правові заходи охорони атмосферного повітря - це система правових засобів, які використовують суб’єкти, які наділені владно-управлінськими повноваженнями з метою попередження порушення норм, якими урегульовано відносини у галузі охорони атмосферного повітря.

Запропоновано адміністративно-запобіжні заходи охорони атмосферного повітря поділити за наступними критеріями: 1) залежно від вибору правового засобу охорони атмосферного повітря: - нормування; - стандартизація; - планування; - експертиза; - проектування; 2) залежно від суб’єкта: - суб’єкти господарювання приватного права; - суб’єкти господарювання публічного права; 3) залежно від форми процесуального вираження: - акти перевірки; - результати контролю; - облікова документація; - результати оцінки якості атмосферного повітря; - дані державного та громадського моніторингу кості атмосферного повітря; - звіт з оцінки впливу на довкілля; 4) залежно від характеру впливу на суб’єкта: - майнові; - організаційні; 5) залежно від нормативно-правового закріплення: - в законах України; - в підзаконних нормативно-правових актах.

Ключові слова: атмосферне повітря, адміністративно-правова охорона, заходи охорони, нормування викидів, забруднюючі речовини, юридична відповідальність.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. 166 с.
  2. Веремеенко И.И. О классификации мер административного принужденик. Весник МГУ. 1978. № 5. С. 89-93.
  3. Рябов Ю.С. Административно-предупредительные меры: Теоретические вопросы. Пермь: Кн. изд-во, 1974. 82 с.
  4. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: дис. на здоб наук. ступ. докт. юрид. наук зі спеціальності 12.00.07. Харків. 2002. 363 с.
  5. Полоніков В.В. Заходи адміністративного примусу в діяльності Державної прикордонної служби України. : дис. ... канд. юрид. наук зі спеціальності 12.00.07. Х., 2007. 320 с.
  6. Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827.
  7. Екологічне право : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / за ред. А. П. Гетьмана. X.: Право, 2013. 432 с. URL: https://www.ebk.net.ua/Book/law/getman_ekopu/part17/1702.htm
  8. Яворська О.М. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря. Науковий вісник. 2005. Вип. 15.7. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kontrol-u-galuzi-ohoroni-atmosfernogo-povitrya
  9. Транспортна екологія: навчальний посібник / О. І. Запорожець, С. В. Бойченко, О. Л. Матвєєва, С. Й. Шаманський, Т. І. Дмитруха, С. М. Маджд; за заг. редакцією С. В. Бойченка. К.: НАУ, 2017. 507 с.
  10. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) ( ДСП-201-97 ): затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.07.97 № 201. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0201282-97#Text
  11. Про затвердження Порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 301. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2002-%D0%BF#Text
  12. Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1655-2001-%D0%BF
  13. Програма інтеграції України до Європейського Союзу. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001100-00#Text 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ

УДК: 342.95 (477)

Полянський Антон Олександрович

кандидат юридичних наук,
здобувач Університету сучасних знань

Анотація

Наголошено, що враховуючи ту суспільну місію, що виконують судово-експертні установи та правоохоронні органи, а також виходячи із цілей та завдань взаємодії між цими суб’єктами, до критеріїв оцінювання досліджуваної взаємодії віднесено такі: 1) стан нормативно-правового забезпечення взаємодії; 2) стан досягнення цілей взаємодії; 3) економічна ефективність – критерій на підставі якого визначається співвідношення отриманих результатів та витрачених на це ресурсів; 4) відповідність організаційно-інституційної структури механізму взаємодії її завданням; 5) вплив взаємодії на оновлення та удосконалення форм і методів судово-експертної та правоохоронної діяльності; 6) вплив взаємодії на якість та ефективність правоохоронної діяльності; 7) вплив взаємодії на стан матеріально-технічного, науково-методичного, інформаційно-аналітичного та кадрового забезпечення правоохоронної діяльності; 8) рівень задоволеності якістю та результативністю взаємодії працівниками судово-експертних установ і правоохоронних органів.

Наголошено на тому, що оцінювання ефективності взаємодії судово-експертних установ та правоохоронних органів є важливим та необхідним елементом управління нею. Для того, щоб дане оцінювання мало практичну цінність, в його основу мають бути покладені відповідні критерії, тобто такі, що дозволяють реально визначити стан якості, дієвості та результативності досліджуваної взаємодії. Визначений у статті перелік критеріїв оцінки взаємодії судово-експертних установ та правоохоронних органів, не має виключного характеру, втім він є найбільш оптимальним, оскільки дозволяє з’ясувати найважливіші показники ефективності даної взаємодії і не враховує її несуттєві аспекти.

Ключові слова: критерії, оцінювання, взаємодія, правоохоронні органи, судово-експертні установи.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Федорчак О. В. Оцінювання діяльності обласних державних адміністрацій на основі збалансованої системи показників. Демократичне врядування. 2012. Вип. 10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2012_10_15
  2. Таньчук О. А. Основні підходи до оцінювання ефективності публічного управління. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2015. № 3. С. 63-71. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2015_3_11
  3. Малиновський В. Я. Державне управління: Навчальний посібник - Вид. 2-ге, доп. та перероб.- К.: Атіка, 2003. 576 с.
  4. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. К. : НАДУ, 2010. 820 с.
  5. Оболенський О. Ю. Державна служба : підручник / О. Ю. Оболенський. К. : КНЕУ, 2006. 472 с.
  6. Наказ МВС «Про встановлення індикаторів, за якими здійснюється проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції України» від 09.11.2018 № 900 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1358-18#Text
  7. Концепція «100 днів якості Національної поліції України» URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/avakov/564cefc6b8aa2/
  8. Наказ МВС «Про затвердження Стратегії розвитку Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України на період до 2020 року та Плану заходів щодо її реалізації» від 15.03.2017 р. N 229 URL: https://ips.ligazakon.net/document/MVS717

АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

УДК 342.9

Павловська Наталія Володимирівна

кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри теорії та історії права
ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана»

Анотація

У представленій статті проводиться аналіз теоретичних підходів до розуміння категорії «адміністративно-деліктне законодавство», розкриваються поняття, джерела адміністративно-деліктного права, а також проводиться систематизація джерел адміністративно-деліктного права України. На основі проведеного аналізу локального та міжнародного законодавства автор пропонує власну класифікацію джерел адміністративно-деліктного права.

Відзначено, що для упорядкування системи адміністративно-деліктного законодавства потрібно встановлення: 1) загальних положень і принципів законодавства про адміністративні правопорушення; 2) переліку видів адміністративних покарань та правил їх застосування; 3) адміністративної відповідальності з питань, які мають суттєве значення при вирішенні адміністративних спорів; 4) порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі встановлення заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 5) порядку виконання постанов про призначення адміністративних покарань, що знайшло відповідне відображення і закріплення в КУпАП, проте адміністративно-деліктні відносини постійно змінюються і розвиваються, ряд регулюючих їх норм застаріває, не виконує основних функцій адміністративно-деліктного законодавства в сфері покарання, перевиховання, попередження і вимагає внесення відповідних змін і доповнень, що викликає неодноразові спроби законодавців прийняти новий Кодекс в сфері врегулювання адміністративно-деліктних відносин або кардинально змінити діючий.

Перераховані спроби формування та систематизації адміністративно-деліктного законодавства обґрунтовують важливу роль при розгляді справ про адміністративні правопорушення нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування у сфері регламентації адміністративно-деліктних відносин, які також займають своє окреме місце. Окрім того, проблемним залишається питання про віднесення до джерел адміністративно-деліктного права рішень міжнародних судових органів, юрисдикція яких визнана Україною.

Ключові слова: адміністративно-деліктне право; адміністративно-деліктне законодавство; джерела адміністративно-деліктного права; система адміністративно-деліктного законодавства.

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Колпаков В. К.Деліктний феномен в адміністративному праві України : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07; Національна академія внутрішніх справ України. К., 2005. 455 с.
  2. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение. К.: Головное изд-во издательского объединения «Вища школа», 1979. С. 40.
  3. Поспелова Л.И. Проблемы кодификации административно-деликтного законодательства: дисс. канд. юрид. наук: 12.00.14. М., 2001. С.147.
  4. Самбор М. А. Адміністративно-деліктні правовідносини: окремі погляди на поняття та зміст. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. №6. С. 38.
  5. Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах: Закон України від 11 серпня 2013 року № 677-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-17#Text
  6. Дрозд О. Ю. Удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності в контексті міжнародного досвіду. Прикарпатський юридичний вісник. 2015. №2 (8). С. 89.
  7. Денисенко В. В. Теория административно-деликтных отношений : автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.14. Санкт-Петербург. URL: http://www.dissercat.com/