Olha Sushkevych (Uman, Ukraine)

Contemporary world could be interpreted as the system of hypertexts where a human being is constantly decoding messages, produces some of his/her own. In a definite life situation a person is surrounded with a number of texts – TV programmes, books, neighbour’s talks and many others which form reality. A speaker is constantly trying to single out something of greater importance, something which really matters in the currant of information. Less meaningful aspects of the text are left without thorough consideration [2: 380]. A speaker can also render and interpret information in his/her own way.

Лариса Федорівна Соловйова (Житомир, Україна)

Наша розвідка присвячена дослідженню надслівних форм вираження предикативів оцінки у сучасній англійській мові. Словосполучення і словостягнення різних моделей можуть виступати у функції оказіональних предикативів окремої оцінки:

It’s better to be a has been than a never was (A.J.Cronin). (Mother) came toward me, and turned a cheek to be kissed. “You look thin,” she said. (...) Suddenly I was fifteen years old again. All arms and legs and no tongue (H.Robbins). “Jealous?” “No.” “Then why bother? Little boys like him are a dime a dozen” (H.Robbins). Yet it was a very ordinary face and its prettiness was strictly assembly line (R.Chandler). “Okey, Marlowe”, I said between my teeth. “You’re a tough guy. Six feet of iron man” (R.Chandler).

Svitlana Shandruk (Kropyvnytskyi)

The academic discipline of second-language acquisition (SLA) is a subdiscipline of applied linguistics . It is broad-based and relatively new. As well as the various branches of linguistics , second-language acquisition is also closely related to psychology, cognitive psychology , and education. SLA research began as an interdisciplinary field, and because of this it is difficult to identify a precise starting date [4]. However, it does appear to have developed a great deal since the mid-1960s.  The term acquisition was originally used to emphasize the subconscious nature of the learning process,  but in recent years learning and acquisition have become largely synonymous.

Ольга Побережник (м.Умань, Україна)

Пристосування запозичених слів до фонетичних особливостей чужорідної мови – це складний і тривалий процес формальної адаптації іншомовних слів до нового мовного середовища. Унаслідок фонографічної інтеграції англіцизмів орфографія та фонетика французької мови зазнали певних змін, що значно розширило парадигму існуючих та запозичених фонограм. Це питання стало об’єктом дослідження багатьох лінгвістів, однак проблема засвоєння лексики англійського походження під кутом зору її трансформації відповідно до фонетики та графіки французької мови не знайшла належного висвітлення, що й зумовило актуальність теми нашої роботи.

Інна Лаухіна (м. Умань, Україна)

Міжмовна взаємодія, яка відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, відображає не тільки сутність мови як засобу людського мислення й спілкування, а також її динамічний характер. Тому дослідження взаємовпливу мов та їх зв’язок з певними галузями людської діяльності залишаються актуальними в сучасній лінгвістиці. Хоча проблему мовних взаємопроникнень розглядало багато вчених під різними кутами зору (І. О. Бодуен де Куртене, Р. О. Будагов, В. В. Виноградов, В. Г. Гак, Л. В. Щерба, У. Вайнрайх, Ж. Вандрієс), питання про лексичні запозичення не можна вважати вирішеним, що пояснюється відкритістю лексико-семантичної системи. Отже, актуальність теми зумовлена інтересом науковців до поповнення лексичної системи французької мови іншомовними лексичними одиницями в галузі культури.