Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне

Міськова Наталія, Петронюк Віта

Одним зі шляхів оновлення змісту математичної освіти й узгодження його з сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження [1, с. 45-47].

Усні обчислення є однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою вчитель встановлює на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне

Міськова Наталія, Мокрійчук Ольга

Реформування початкової математичної освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, що відбуваються останні роки і пов'язані з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і мето­дів навчання. [1, с.12-15].

Відділ освіти, молоді та спорту Знам’янської райдержадміністрації

Віктор Слюсаренко

Освітнє середовище – це структуроване середовище, в якому основним змістом дійсності, що породжується, є спрямована зміна поведінки учня з метою одержання навчального ефекту. Всі середовища породжують ті або інші зміни в людині, навчають її. Однак не всі середовища, сконструйовані як навчальні, мають очікуваний навчальний ефект стосовно конкретного суб’єкта.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Царенко Олег, Піддубний Євгеній

Впровадження профільного навчання в 10-11 класах загальноосвітньої школи є новим етапом в здійсненні диференціації навчання, оскільки передбачає «…врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу» [1]. Потреба профілізації середньої освіти обумовлена рядом соціально-педагогічних чинників: з одного боку − посиленням вимог держави і суспільства до формування в системі безперервної освіти соціально активної, професійно компетентної та мобільної особистості, здатної до успішної трудової діяльності в обраній сфері; з іншого − потребами старшокласників в задоволенні різноманітних освітніх запитів з урахуванням їх інтересів і професійних намірів.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне)

Красовська Ольга,

Базан Ольга,

Ковач Марія

Стратегічним завданням вищої школи є формування професійної компетентності майбутнього вчителя, здатного до ефективної діяльності у фаховому полі, творчої самореалізації, спроможного розв’язувати типові й проблемні завдання у власній педагогічній діяльності. Під час переходу до компетентністної моделі навчання особливої актуальності набуває розробка технологій формування фахівців у вищій школі, максимально наближених до умов майбутньої професійної діяльності. До таких технологій належить контекстне навчання, яке моделює предметний і соціальний зміст майбутньої професії як системи широкого спектру дидактичних форм, методів, і засобів.