ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕРІАЛОЗНАВЧИХ ПИТАНЬ У ПРОФІЛЬНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Царенко Олег, Піддубний Євгеній

Впровадження профільного навчання в 10-11 класах загальноосвітньої школи є новим етапом в здійсненні диференціації навчання, оскільки передбачає «…врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу» [1]. Потреба профілізації середньої освіти обумовлена рядом соціально-педагогічних чинників: з одного боку − посиленням вимог держави і суспільства до формування в системі безперервної освіти соціально активної, професійно компетентної та мобільної особистості, здатної до успішної трудової діяльності в обраній сфері; з іншого − потребами старшокласників в задоволенні різноманітних освітніх запитів з урахуванням їх інтересів і професійних намірів.

Ідеї диференційованого навчання реалізовувалися з 60-х років: створювалися художні, спортивні, музичні школи, навчання в яких набувало певної спрямованості: відкривалися школи і класи з поглибленим вивченням окремих предметів,  вводилися факультативи. У 70-80-ті роки широкого розвитку набули навчально-виробничі комбінати трудового навчання і професійної орієнтації, в яких учні загальноосвітніх шкіл освоювали різні робочі професії. Подальшим кроком, починаючи з 90-х років, стало створення загальноосвітніх закладів нового типу − гімназій, ліцеїв, навчально-педагогічних комплексів, а також збільшення кількості шкіл і класів з підвищеними чи поглибленими рівнями вивчення предметів.

Профільне навчання, перехід на яке здійснюється з початку 2000-х років, викликає в суспільстві великий резонанс. У вітчизняній педагогічній літературі цій проблемі приділяється значна увага, що свідчить про її актуальність. Так, значна кількість робіт  присвячена методологічним питанням розробки основ профільного навчання, загальним підходам до співвідношення базової та профільної підготовки, побудові окремих профілів, дидактичному і методичному забезпеченню профільної підготовки.

 Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів технологічного напряму технологічного профілю має спеціалізацію «Металообробка». Розділ 1 цієї Програми називається «Машинобудівні матеріали. Метали та сплави», вивчаючи який учні повинні засвоїти ряд важливих базових питань: Метали, їх класифікація. Механічні, фізико-хімічні й технологічні властивості металів, як основних машинобудівних матеріалів. Сплави заліза з вуглецем: сталі й чавуни. Відомості про виготовлення чорних металів та сплавів. Класифікація сталей та чавунів, їх маркування. Сфера застосування сталей та чавунів. Уявлення про виробництво тонколистового і листового металу, профільного прокату та заготовок (відливок, поковок, штамповок) з чорних металів. Відомості про професії та умови праці ливарників, металургів, які виготовляють чорні метали, сплави, сортовий прокат та заготовки [2].

Сутність принципу науковості в навчанні технології полягає в тому, що учні повинні опановувати науково достовірні знання [3]. Недотримання цього принципу в навчанні технології відразу ж позначається при практичному освоєнні технічних знань. Якщо, наприклад, учень отримав неправильні або неточні знання матеріалознавчого характеру про типи конструкційних матеріалів, які використовуються в машинобудівній галузі, то він недосконало буде розрізняти види металів і сплавів, їх основні властивості; можливо не зможе визначати види металів, або не розумітиме технологію виробництва чорних металів та чавунів; не зможе пояснити суть понять твердість, гнучкість, пружність тощо.

Ми виділяємо наступні шляхи реалізації цього принципу:

1) дотримання правильної технічної і технологічної термінології. Відомо, що в технології використовується дуже багато самих різних термінів. Це назви конструкційних матеріалів, їх типи, принципи класифікації, назви технологічних операцій, робочих і вимірювальних інструментів тощо. Тому важливо розкривати не тільки зміст кожного терміну, але і його вимову й навіть написання.

2) науково правильне розкриття природничо-наукових основ технічних явищ та пристроїв і технологічних процесів, оскільки це формує об᾿єктивну наукову доказовість досліджуваних явищ і процесів.

3) ознайомлення учнів з історією досліджуваних технічних явищ і законів, методів їх дослідження та впровадження у виробництво.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/tipovi-osvitni-programi-dlya-2-11-klasiv .
2. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів технологічного напряму технологічного профілю. Спеціалізація «Металообробка». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nadoest.com/tehnologiyi-dlya-10-12-klasiv-zagalenoosvitnih-navchalenih-zak-stor-17 /
3. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія та методика: Монографія. / За заг. ред. О.М. Коберника. – К.: Науковий світ, 2003. – 172 с.