Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ДО ПИТАННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПЕРЕДАЧІ ОКРЕМИХ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ЗА АВТОРСЬКИМ ДОГОВОРОМ

УДК 347.45/47

Яблокова Ольга Ігорівна,

аспірантка  кафедри цивільно-правових дисциплін

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

[email protected]

Анотація

У статті розглядаються питання, пов'язані із правомірністю й доцільністю передачі окремих особистих  немайнових прав за авторським договором. Акцентується увага на тому, що у відповідності із міжнародними актами, зокрема Бернською Конвенцією про охорону літературних і художніх творів, а також національним законодавством, Цивільним кодексом України й Законом України «Про авторське право й суміжні права», передача яким-небудь способом особистих немайнових прав автора неприпустима в чинність неможливості відчуження особистих немайнових прав. У статті відзначається, що в доктрині існують різні точки зору щодо даної проблеми. Одні вчені дотримуються чіткої позиції про непередаваність особистих немайнових прав авторів.  Інші вважають, що у випадку,  коли в договорі немає положення про передачу особистих немайнових прав, то вони відповідно не відчужувані. Таким чином, можна допустити передачу, якщо вона допускається сторонами авторського договору.  Аргументовано, що подібна позиція неприйнятна оскільки, всі немайнові права невід'ємні від особистості автора. У статті звернена увага на окремі випадки, так званої «тіньової» можливості передачі особистих немайнових прав. Зокрема, розглянутий приклад про укладання договору між «замовником» оригінального тексту й виконавцем (гетеренимом),  у чинність якого сторони виступають як співавтори. При цьому фактичний автор (гетереним) не вказує свого ім'я, тобто є анонімом. У статті зроблений висновок про те, що будь-яка модель відносин по передачі особистих немайнових прав автора буде носити неправомірних характер.       

Ключові слова: особисті немайнові права, право авторства, невідчужуваність, авторський договір, гетереніми.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Цивільний Kодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003. К.: Алерта, 2017.
  2. Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001  №2627-III/ Верховна Рада України. URL:  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4
  3. Барышев С.А. Авторский договор в гражданском праве России, Франции и Швейцарии (Сравнительно-правовой анализ):  дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03. Казань,  2002. 212 с.
  4. Липцик Д. Авторское право и смежные права. М.: Ладомир, Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
  5. Международные конвенции об авторском праве: комментарий / под редакцией Э.П. Гаврилова.  М.: Погресс, 1982. 423 с.
  6. Судариков С.А. Основы авторского права.   Минск: Амалфея, 2000. 511 с.

МІСЦЕ АРТИСТІВ-ВИКОНАВЦІВ У КОЛІ УЧАСНИКІВ СТВОРЕННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ТВОРУ

УДК 347.1

Смирнов Андрій Ігорович,

 аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

[email protected]

Анотація

У статті розглядаються питання, пов'язані з визначенням місця артистів-виконавців у колі учасників створення аудіовізуального твору. Установлено, що артист-виконавець є одним з повноправних і безпосередніх учасників створення кінофільму. Без його активної участі неможливо створити зазначений об'єкт авторського права. У статті аналізуються різні підходи до визначення правового статусу артистів-виконавців. Розглянуті теорії юридичної природи прав артистів-виконавців, які аргументуються їхніми представниками, не є безперечними. Не можна однозначно стверджувати, що артисти-виконавці є співавторами інших учасників створення аудіовізуального твору. Встановлено, що артист-виконавець не може бути переробником первісного твору. Артист-виконавець, будучи суб'єктом суміжних прав, має самостійні ознаки й наділений комплексом особистих немайнових і майнових прав, що свідчить про самостійну роль акторів. У статті розкриті питання про особисті немайнові й майнові права артистів-виконавців. Установлено, що комплекс особистих немайнових прав виконавців не може бути переданий яким-небудь способом у чинність непередаваності зазначених прав. Основними особистими немайновими правами артистів-виконавців є право на ім'я й право на захист від усякого перекручування або іншого зазіхання. Зазначені права повною мірою забезпечують недоторканність честі й гідності артистів-виконавців. З'ясовано, що майновими правами  артистів-виконавців є виключні права дозволяти або забороняти іншим особам здійснювати ті або інші дії у відношенні, створеного ними об'єктів. Зроблено висновок про доцільність і практичну можливість реалізовувати артистами-виконавцями такого майнового права, як право самостійно використовувати своє виконання як об'єкт права.    

Ключові слова: актори-виконавці, аудіовізуальний твір, виконання, суб'єкти права на аудіовізуальний твір, особисті немайнові права, виключне право дозволяти і забороняти виконання.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001  №2627-III / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4  
  2. Бызина А.Ю. Охрана прав исполнителей авторских произведений по законодательству Российской Федерации: автореф. диссертации на соискание науч.степени канд. юр. наук. Москва, 2005. 20 с.
  3. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей.  М.: «Статут», 2003. 416 с.
  4. Липцик Д. Авторское право и смежные права.  М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
  5. Сергеев С.А. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. М.: Проспект, 2004. 752 с.

НАУКОВІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ АСПЕКТИ ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

УДК 347.942 (477)                    

Симбірська Єлизавета Володимирівна,

аспірант кафедри цивільного права і процесу

Національної академії внутрішніх справ

[email protected]

Анотація

У статті розглядається питання наукового та законодавчого забезпечення доказування в цивільному процесі. Аналізуються конкретні елементи діючого законодавства щодо практики доказування. Дається правова оцінка сучасного стану проблематики доказування та прогалин у законодавстві. Пропонуються конкретні зміни до законодавства для удосконалення нормативної техніки використання доказів у цивільному процесі.  

Ключові слова: докази, цивільне право, доказування, процес, суд.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Штефан М.Й. Цивільний процес. К.: Ін Юре, 2007. 696 с.
  2. Питання юридичної теорії і практики «Вісник Вищої ради юстиції» № 3 (7) 2011 93.
  3. Маташова В.В. Доказательственный процесс в России: история и современность. Арбитражний и гражданский процесс. 2003. № 7. С. 48.
  4. Чечот Д.М. Судебные доказательства. Гражданский процесс / Под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. М., 2016. С. 185.
  5. Фурса С.Я. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: у 2 т. / За заг. ред. С.Я. Фурси. К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2015. Т. 1. 1044 с.
  6. Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник (Серія: Процесуальні науки). К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2015. 256 с.

ПОСЛУГИ ХОСТИНГУ В СИСТЕМІ ПОСЛУГ

УДК 347.1

Клейменова Світлана Миколаївна,

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри цивільно-правових наук

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена дослідженню  питань, пов'язаних з визначенням сутності послуг хостингу. Акцентовано увагу на технічні особливості послуг хостингу, оскільки саме вони й визначають не тільки юридичні ознаки даних послуг, але й впливають на критерії якості послуг хостингу. Відзначено, що через установлення ряду технічних властивостей послуг хостингу, можливо виділити юридичні особливості цих послуг. Дано оцінку терміну «хост» [host -господар],  що з технічної сторони означає будь-який комп'ютер, що має повний двосторонній доступ до інших комп'ютерів ви Інтернеті.  Визначено, що хостинг можна розглядати як послугу з надання ресурсів на сервері для розміщення інформації в мережі Інтернет. Аргументовано, що технічні особливості послуг хостингу істотно впливають на визначення правової сутності даних послуг. З'ясовано, що послугам хостингу властиві загальні юридичні ознаки послуг як цивільно-правової категорії. Зокрема, послуги хостинга, так само як і більшість послуг нематеріальні. Однак, деякі загальні ознаки послугам хостингу не властиві. Так, ознака «синхронності»  надання й  споживання до послуг хостингу не застосуємо. Це пов'язано, знову таки, з технічними особливостями послуг хостингу. Крім того, аргументовано, що загальні ознаки послуг як несохранність і неможливість виконавця гарантувати результат послуги,  також не прийнятні для послуг хостингу. У статті звертається увага на те, що хостинг має свої види, вибір одного або декількох видів впливає на правильності визначення предмета договору на надання послуг хостингу. Крім того, від правильності вибору « хостинг-пакета» залежить і якість, надаваної послуги.

Ключові слова: хостинг, послуги хостинга, Інтернет, сервер, послуги, ознаки послуг.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Алябьева Н. В. Договор о предоставлении услуг хостинга. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/dogovor-o-predostavlenii-uslug-hostinga-1 (дата звернення 29.01.2019).
  2. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг : монографія. Івано-Франківськ : ВДВ ЦІП Прикарпат. нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2016. 346 с.
  3. Степанов Д.И. Услуги как объект гражданских прав. М. : Статут, 2005. 349 с.
  4. Цивільне право України: підручник : у 2т. / В.І. Борисова (кер. авт. кол.), Л.І. Баранова, І.В. Жилінкова та ін. К. : Юрінком Інтер, 2004, Т. 2. 552 с.

ПЕРЕДУМОВИ ВСТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТ.

УДК 34(091)(477.8)’’192’’

Трошкіна Катерина Євгенівна,

кандидат юридичних наук,

викладач кафедри державно-правових дисциплін

та адміністративного права

Центральноукраїнського державного педагогічного

університету імені Володимира Винниченка

[email protected]

Анотація

Розглянуто політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель на початку XX ст. Проаналізовано фактори, які сприяли його формуванню інституту громадянства на західноукраїнських землях в першій чверті ХХ ст. До основних передумов становлення українського громадянства на західноукраїнських можна віднести: 1) широке тлумачення поняття підданства, у тому числі як і громадянства в Австро-Угорській імперії, та реалізація відповідних засад у практичному житті; 2) наявність у західноукраїнського населення, хоча і мінімальних, політичних (виборчих) прав, можливість отримати освіту на рідній мові, які виховували його політично, робили більш свідомим, дозволяли вести боротьбу за національну державність; 3) розпад Австро-Угорської імперії та поява об’єктивної можливості для створення Західноукраїнської народної республіки.

Ключові слова: українське громадянство, західноукраїнські землі, громадянин, підданство, права та обов’язки.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації. Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів / Авт. кол.: А. Галушка, І. Гирич, І. Глизь, В. Масненко, І. Монолатій, Ю. Присяжнюк, С. Шамара, В. Шандра. Х., 2016. 352 с.
  2. Лемак В.В., Роман Н.М. Конфедерація як правовий феномен (на прикладі Австро-Угорщини 1867-1918 рр.). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2016. Випуск 38. Том 1. С.22–
  3. Роман Н.М. Конституювання Австро-Угорщини 1867 р.: історико-правові аспекти. Форум права. 2010. №-3. С.380–383.
  4. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року. 3-тє вид. К.: Либідь, 1995. 608 с.
  5. Рибалко І. Історія України. Частина друга. 1995. URL: http://readbookz.com/book/201/7688.html
  6. Економічний розвиток українських земель і соціально-політичне становище населення у складі Австро-Угорського імперії на початку ХХ ст. URL: http://zno.academia.in.ua/mod/book/tool/print/index.php?id=3514
  7. Лісна І.С. Становлення державності в Галичині (1918-1923 рр.). Монографія. Тернопіль, 2001. 92 с.
  8. Геополітична ситуація та соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття URL: http://histua.com/knigi/aktualni-problemi-istorii-ukraini/geopolitichna-situaciya-ta-socialno-ekonomichnij-rozvitok-ukrainskix-zemel-na-pochatku-xx-stolittya#
  9. Бойко О. Історія України: питання і відповіді. К. : «Академія», 319 с.
  10. Гончаренко В. Законодавчі органи Австро-Угорської імперії під час перебування в її складі західноукраїнських земель. Вісник Академії правових наук України. №4 (43). С. 52–60.
  11. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. К. : Юринком Інтер, 2006. 496 с.
  12. Центральний державний історичний архів м.Львова. Ф.146. Оп.1 Спр.14. 14 аркушів. Проект графа Потоцкого про улучшение положення подданных с приложением ведомости по определению налогов.
  13. Гриб Н.П. Австрійська Конституція 1849 р.: особливості прийняття, структура та основні положення. Часопис Київського університету права. 2001. Вип. 4. С. 81–84.
  14. Державний архів Львіської області (ДАЛО). Ф.350. Оп. 1. Спр.253. 18 арк. Копия проекта закона о праве гражданства изданного Министерством внутренних дел.
  15. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Томь Х. Отделение второе. 1955. Оть 8357 – 8759. Санкт-Петербургь, URL: https://books.google.com.ua/books?isbn=5445803414
  16. Гессен В.М. Подданство, его возникновение и прекращение. Т. 1 / В.М.Гессен. СПб.: Тип. Правда, 1909. 448 с.
  17. Малов-Гра А.Г. Австрийское дворянство. 1806-1919 гг. Рейтар. Военно-исторический журнал. № 41 (3/2008). С. 67–75. URL: http://ah.milua.org/avstrijskoe-dvoryanstvo-1806%E2%80%931919-gg
  18. Державний архів Львіської області (ДАЛО). Ф.350. Оп.1 Спр.2153. 52 арк. Заявления артистов польского театра Адама Малашевского во Львове – русских подданых – с просьбой о выдаче им разрешения на временное пребывание в Галиции и о представлении им австрийского гражданства.
  19. Гриб Н. Правове регулювання основних прав громадян за австрійською Конституцією 1867 р. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». № 54. С. 53–54.
  20. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.ІІ. (від половини ХVІІ століття). 1966. Вид-во «ДНІПРОВСЬКА ХВИЛЯ». Мюнхен: «Глобус» Київ. 1922. 350 с.