Accessibility Tools

pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УДК 346.11

Матвійчук Анатолій Васильович,

кандидат юридичних наук,

доцент кафедри правосуддя юридичного факультету

Державного університету інфраструктури та технологій

[email protected]

Анотація

У статті розглядається проблема регулювання господарської діяльності нормами міжнародного права. Подаються принципи і методи такого регулювання. На основі міжгалузевих здобутків визначаються шляхи щодо вдосконалення господарської діяльності нормами міжнародного права. Систематизуються норми міжнародного права щодо регулювання господарської діяльності. У статті розглядається проблема формування норм міжнародного права в умовах постійної трансформації економічних відносин. Визначаються методи досягнення стабільного стану суб’єкта економічних відносин з урахуванням економічних та юридичних важелів. Встановлюються та констатуються фактори міжнародного підприємництва як необхідної умови розвитку суб’єкта економічної діяльності. Визначається авторське бачення місця і ролі держави в міжнародній співпраці суб’єктів господарювання, межі регулювання міжнародних відносин та методи втручання у діяльність міжнародного співробітництва за визначених умов.

Ключові слова: господарська діяльність, міжнародне право, норма права, принципи , методи.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Актуальні проблеми господарського права : навчальний посібник / Беляневич О.А. [та ін]; за заг. ред. В.С. Щербини; КНУТШ. Київ : Юрінком Інтер, 2012. 528 с.
  2. Вінник О.М. Господарське право : навчальний посібник. 2-ге вид., змінене та доп. Київ : Правова єдність, 2009. 768 с.
  3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник; пер. з рос. Харків : Консум, 2006. 656 с.
  4. Господарський кодекс України. Офіційний вісник України. 2003. № 11. С. 303.
  5. Вінник О.М. Господарське право : навчальний посібник. 2-ге вид., змінене та доп. Київ : Правова єдність, 2009. 768 с.
  6. Новошицкий А.Н. Эффективность выполнения системой санкций компенсационной функции. Донецк, 1975. 23 с.
  7. Армаш Н.О., Слінько І.В. Методика отримання, перевірки та реалізації інформації щодо корупційних діянь. Держава та регіони (Серія «Право»). № 1. С. 7-14.
  8. Беззубов Д.О. Правова безпека підприємства в Україні (господарсько-правовий аспект). Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»: Зб. наук. пр..К.: НАУ, 2015. № 3 (36). С.119 – 125.

ПРАВОЗАСТОСОВЧА ПРАКТИКА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ГРОМАДЯН НА МИРНІ ЗІБРАННЯ

УДК 331.25

Кучеренко Олексій Миколайович,

кандидат юридичних наук,

старший викладач кафедри  цивільно-правових дисциплін

Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена аналізу досвіду зарубіжних країн у сфері правового регулювання реалізації права громадян на мирні зібрання. Визначено правовий механізм забезпечення масових засобів. Розглянуто класифікацію кoнституційних пoлoжень pізних деpжав, стосовно закpіплення свoбoди миpних збopів.

Ключові слова: конституція, маніфестація, мирні зібрання, масові заходи, публічні заходи.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Сpавнительнoе кoнституциoннoе пpавo / [Б.Н.Тoпopнин, В.Е.Чиpкин, Ю.А.Юдин и дp.]; пoд pед. В.Е.Чиpкина. М.: МАНУСКPИПТ, 1996. 729 с.
  2. Сіган Б.Г. Ствopення кoнституції для наpoду чи pеспубліки, які здoбули свoбoду. К.: Інститут демoкpатії імені Пилипа Opлика, 1993. 126 с.
  3. Кoнституция Сoединенных Штатoв Амеpики // Кoнституции заpубежных гoсудаpств / Сoст. В. В. Маклакoв. М.: БЕК, 1999. С. 3–56.
  4. Кoнституция Нopвежскoгo Кopoлевства // Кoнституции гoсудаpств Евpoпы: В 3 т. / Пoд oбщ. pед. Л.А.Oкунькoва. М.: НOPМА, 2001. Т. 2. С. 645–672.
  5. Кoнституции гoсудаpств Евpoпейскoгo Сoюза / Пoд oбщ. pед. Л.А.Oкунькoва. М.: НOPМА-ИНФА, 1999. 816 с.
  6. Кoнституция Фpанцузскoй Pеспублики // Сoвpеменные заpубежные кoнституции: Сб. дoкументoв пo кoнституц. пpаву заpубеж. стpан. М.: Б. и., 1996. С. 72–97.
  7. Люшеp Ф. Кoнституциoнная защита пpав и свoбoд личнoсти: пеp. с фp. М.: Пpoгpесс–Унивеpс, 1993. 384 с.
  8. Кoнституция Итальянскoй Pеспублики // Сoвpеменные заpубежные кoнституции: Сб. дoкументoв пo кoнституц. пpаву заpубеж. стpан. М.: Б. и., 1996. С. 102–137.
  9. Oснoвнoй Закoн Федеpативнoй Pеспублики Геpмании // Сoвpеменные заpубежные кoнституции: Сб. дoкументoв пo кoнституц. пpаву заpубеж. стpан. М.: Б. и., 1996. 285 c.
  10. Ливанцев К.Е. Истopия буpжуазнoгo гoсудаpства и пpава. Л.: Изд-вo Ленингpад. ун-та, 1986. 288 с.
  11. Кoнституция Pеспублики Гpеция // Кoнституции заpубежных гoсудаpств / Сoст. В.В.Маклакoв. М.: БЕК, 1999. С. 355–432.
  12. Кoнституция Княжества Андoppа // Кoнституции гoсудаpств Евpoпы: В 3 т. / Пoд oбщ. pед. Л.А.Oкунькoва. М.: НOPМА, 2001. Т. 1. С. 219–250.
  13. Кoнституция Великoгo геpцoгства Люксембуpг // Кoнституции гoсудаpств Евpoпы: В 3 т. / Пoд oбщ. pед. Л.А.Oкунькoва. М.: НOPМА, 2001. Т.2. С. 395–418.

ПОНЯТТЯ ПРОСТУПКУ ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

УДК 342.922

Коміссаров Сергій Анатолійович,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри правознавства Сєвєродонецького інституту

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена аналізу дефініції «проступок проти публічного порядку». З різних позицій науки адміністративного права розкрито похідні поняття «проступок», «делікт», «адміністративне правопорушення» та «публічний порядок». Підкреслено, якщо історичний процес запровадження в законодавство поняття «проступок» є наслідком, головним чином, необхідності виокремлення злочинів серед інших протиправних діянь, то виникнення поняття «адміністративне правопорушення» в законодавстві західноєвропейських країн пов’язане із становленням і розвитком адміністративного судочинства (адміністративної юстиції). Встановлено, що при наданні характеристики проступку проти публічного порядку слід абстрагуватись від поняття «адміністративний проступок», «адміністративний делікт» та перейти до поняття «публічний проступок», «публічний делікт». Запропоновано прийняття в державі єдиного законодавчого акту у сфері охорони публічного порядку.

Ключові слова: проступок, публічний порядок, публічна безпека, правопорушення, адміністративне законодавство.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Бачинин В.А. Философия права : краткий словарь / В.А. Бачинин, В.П. Сальников. СПб. : Лань, 2000. 400 с.
  2. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1989. 204 с.
  3. Агапов А.Б. Административная ответственность : учебник. М. : Статут, 2000. 250 с.
  4. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В.К. Колпаков. К. : ЮрінкомІнтер, 2008. 258 с.
  5. Основы законодательства союза ССР и союзных республик об административных правонарушениях (приняты ВС СССР 23.10.1980) URL: http://www.lawrussia.ru/texts/legal_346/doc346a803x554.htm.
  6. Кодекс Украины об административных правонарушениях : научно-практический комментарий / А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др. ; под общей ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. Х., 2008. 1024 с.
  7. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. К. : Укр. енцикл., 1999. Т. 2. 744 c.
  8. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Х., 2002. 243 c.
  9. Скакун О.Ф. Теория государства и права. Харьков : Консум, 2006. 656 с.
  10. Пєтков С.В. Класифікація проступків за ознаками: теоретичні та практичні питання. Право та управління. 2012. № 2. С. 591–614.
  11. Манжула А.В. Проступок: Історія виникнення поняття, ознаки та особливості прояву в законодавстві. Митна справа. 2011. № 4 (76). Ч. 2. С. 142–148.
  12. Новий тлумачний словник української мови : в 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. К. : Аконіт, 1998. Т. ІІІ: О-Р. 927 с.
  13. Манжула А.А. Дефініція “проступок” як категорія публічно-правової відповідальності. Форум права. 2011. № 3. С. 505–511. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11maappv.pdf.
  14. Гогин А.А. Общая концепция правонарушений: проблемы методологии, теории и практики : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук : 12.00.01. Тольятти, 2011. 40 c.
  15. Стефанюк B.C. Правова обумовленість запровадження адміністративної юстиції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2000. 20 с.
  16. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. Одеса : Юрид. літ., 2003. 896 с.
  17. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. Л. : Львівський ін-т внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ, 1995. 312 с.
  18. Васильєв A.C. Административное право Украины (Общая часть) : учеб. пособ. Xарьков : Одиссей, 2003. 288 c.
  19. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-ге вид., перероб. і доп. X. : Ун-т внутр. справ, 2000. 99 c.
  20. Бaxpax Д.Н. Административное право России : учеб. для вузов. М. : НОРМА, 2002. 640 с.
  21. Андреева Л.А. К вопросу разграничения административного правонарушения и проступка / Л.А. Андреева, А.Г. Богданов. URL: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3542-2012-08-14-04-39-06.
  22. Конституція України. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141.
  23. Манжула А.А. Правова основа відповідальності за вчинення проступків, що посягають на громадський порядок. Вісник Харківського національного університету ім. В.М. Карамзіна. Серія «Право». № 988. С. 140-145.
  24. Манжула А.А. Адміністративна відповідальність за проступки, що посягають на громадський порядок: проблеми та перспективи їх вирішення. Право і безпека. 2011. № 4. С. 67–72.
  25. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. К.: Вища школа, 1991. 207 с.
  26. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : монографія. К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2001. 220 с.
  27. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ

УДК 342.95 (477)

Безпалова Ольга Ігорівна,

доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

завідувач кафедри адміністративної діяльності поліції факультету № 3

Харківського національного університету внутрішніх справ

[email protected]

Шорский Павло Олександрович,

здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ

[email protected]

Анотація

Сутність процесу взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян розкрито через: а) систему суб’єктів забезпечення виборчих прав в Україні; б) спільну мету вказаних суб’єктів, яка полягає у забезпеченні виборчих прав громадян, тобто права обирати представників органів державної влади та бути безпосередньо обраними у якості таких представників, приймати участь в референдумах, а також реалізовувати в межах встановлених законом права, пов’язані з організацією та проведенням виборів та референдумів; в) внутрішній аспект організації такої взаємодії (конкретно визначені засоби, прийоми та способи, що застосовуються суб’єктами взаємодії під час здійснення їх діяльності задля досягнення спільної мети); г) зовнішні прояви (спільну зовнішню діяльність уповноважених суб’єктів, що виникає на підставі застосування різних методів взаємодії, яка спрямована на досягнення єдиної мети). Сформульовано пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства в частині вироблення дієвого механізму взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні.

Ключові слова: взаємодія, виборчі права громадян, суб’єкти, органи державної влади, вибори, референдум, адміністративно-правовий механізм, методи, форми.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Безпалова О. І. Особливості взаємодії суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави. Право і Безпека. 2014. № 1 (52). С. 21–28.
  2. Словник української мови: в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iншi; Акад. наук Укр. РСР, Iн-т мовознавства iм. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1970–1980 Т. 3. 1972. 744 с.
  3. Заброда Д. Г. Адміністративно-правові засади: сутність та зміст категорії. Адміністративне право і процес: науково-практичний журнал. 2012. № 2. С. 45–51.
  4. Про Державний реєстр виборців: Закон України від 22.02.2007 р. № 698-V. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/698-16.
  5. Про регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 № 1861-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР). № 14–15, № 16–17. Ст. 133.
  6. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 № 794-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). № 13. Ст. 222.
  7. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). № 40–41. Ст. 379.
  8. Про заходи щодо забезпечення виконання деяких положень Закону України «Про Державний реєстр виборців»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 895-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/895-2009-%D1%80.
  9. Шорський П.О. Адміністративно-правовий механізм забезпечення виборчих прав громадян в Україні: дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.07. Суми, 2018. 266 с.
  10. Безпалова О. І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Х.: НікаНова, 2014. 544 с.

АДМІНІСТРУВАННЯ СИСТЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА РЕЛІГІЙНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

УДК 342.951:351.857

Беззубов Дмитро Олександрович,

доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри конституційного та адміністративного права

юридичного факультету

Державного університету інфраструктури та технологій

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена проблемам правового регулювання суспільних відносин, які виникають між державними органами і релігійними організаціями. Аналізуються питання використання потенціалу релігійних організацій у профілактиці наркоманії, СНІДу, для навчання і виховання віруючих в дусі поваги до законів і правил співжиття. Наводяться приклади такого позитивного досвіду.

Ключові слова: адміністрування, органи виконавчої влади, регулювання, церква.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Інтровігне М. Свобода релігій в Європі // Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії: Науковий щорічник. За заг. ред. д.філос.н. А. Колодного і к.філос.н. В. Єленського. К.: Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди HAH України, 1999. С. 12.
  2. Там само.
  3. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 № 987-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12
  4. Архієпископ Львівський і Галицький Августин. Духовно-пастирська опіка військовослужбовців: стан і перспективи / Архієпископ Львівський і Галицький Августин // Офіційний сайт Української Православної Церкви. URL: http://www.pravoslavye.org.ua/.
  5. Основи соціальної концепції Української Православної Церкви URL: www.pravoslavye.org.ua.
  6. Волох О. К. Попередження адміністративних деліктів органами внутрішніх справ : дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07. Дніпропетровськ., 2009. 218 с.
  7. Про затвердження Положення про Державний комітет у справах національностей та релігій : Постанова Кабінету Міністрів від 14.02.2007 р. № 201 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/201-2007-%D0%BF.
  8. Армаш Н. Органи виконавчої влади та правовий статус його керівника: Монографія // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Аверянова. К.: Факт, 2003. С.130-137.