Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Бурда Михайло

1. Шкільна математична освіта передбачає оптимальне співвідношення між прикладними і теоретичними компонентами її змісту. Реформи змісту стосувалися пріоритету цих компонентів, питомої їх ваги у навчанні, що суттєво впливало на результати навчання. Традиційно акцент робився на теоретичному компоненті, що сприяло формуванню переважно суто математичних умінь. Тоді як загальна вимога на сьогодні – збільшення в змісті математичної освіти питомої ваги прикладного компонента, який забезпечуватиме вироблення умінь застосовувати знання в реальних практичних ситуаціях, під час вивчення інших шкільних предметів, сприятиме успішному провадженню майбутньої професійної діяльності. Відповідно вимоги до результатів навчання включають не лише змістову і діяльнісну складові, а й ціннісну.

Ліцей «Престиж», м. Київ, Україна

Ізюмченко Людмила

Одним із найбільших викликів сучасної освіти є зниження зацікавленості учнів дисциплінами природничо-математичного циклу, що призводить до подальшого скорочення кількості висококваліфікованих фахівців технологічних галузей. А тому зусилля вчителів-предметників в умовах пандемії та війни, чергування змішаного і дистанційного навчання, спрямовані на те, аби вмотивувати, зацікавити учнів до вивчення природничо-математичних дисциплін. Пошук шляхів покращення якості шкільної освіти змушує заклади освіти вдаватися до використання нових форм організації освітньої діяльності, широкого застосування сучасних засобів та методів навчання, ІКТ, значна увага приділяється знайомству з досягненнями сучасної науки у позаурочній роботі. У своєму повідомленні ми хочемо поділитися власним досвідом і досвідом роботи колег у ліцеї, який допомагає розкривати інтелектуальний потенціал учнів, розвивати навички вирішення проблем, сприяє командній роботі.

Детальніше