Данилків О.М.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Потреба вивчення рівня показників екстер’єру молочної худоби зумовлена встановленим у багатьох випадках позитивним зв’язком з їх продуктивністю. Тваринниками помічено давно, що від розвитку зовнішніх форм тварин залежить їх рівень продуктивних якостей, працездатність, а також тривалість господарського та племінного використання. Ще древній письменник Варрон в 1 столітті до н. е. дав характеристику ідеальної за тим уявленням корові, зовнішні форми якої повинні задовольняти скотарів Стародавнього Риму [1].

Аркушина Г.Ф.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

У зв’язку із розвитком потужних міжконтинентальних транспортних засобів антропогенно індуковані фітоінвазії набули глобального характеру та виступають серйозною екологічною проблемою [1, 5]. За визначенням Конвенції з біологічного різноманіття інвазії неаборигенних видів організмів є другою за значенням загрозою для біорізноманітності на світовому рівні, після безпосереднього знищення місць існування [4]. Вивченню інвазійних видів, механізмів х вторгнення і міграціям приділяється велика увага практично в усіх країнах [3]. Значення цих досліджень посилюється у зв’язку із реалізацією Глобальної програми по інвазійних видах [5].

Топольний Ф.П.

Центральноукраїнський національний технічний університет

Пізнання законів природи, процесів і явищ, які в ній відбуваються, завжди цікавило людей. Така цікавість породила окрему науку про природу – природознавство Завдяки зусиллям дослідників різних епох і народів ця галузь знань досягла сучасного рівня. Науковий поступ не має межі і часто життя ставить перед наукою нові запитання, для знаходження відповіді на які необхідні значні зусилля. На сучасному етапі розвитку людства наукові ідеї часто можуть істотно впливати на життя людей, перетворюючись на матеріальну силу, з якою необхідно рахуватися.

Образенко А.Ф.

Науковий керівник – доцент Аркушина Г.Ф.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Синтетичні регулятори росту є одними з основних препаратів в агропромисловості, які застосовуються з метою пришвидшити та покращити ріст рослин в певні періоди розвитку. Саме тому дослідження ендогенного фітогормонального балансу та дії екзогенних гормоноподібних речовин на ранні етапи онтогенезу рослин є особливо актуальними.

Дромашко С.В.

Науковий керівник – професор Гулай О.В.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

На даний час актуальними є розробки методик вирощування шовкопрядів із застосуванням біостимуляторів, завданням яких є підвищення життєздатності, хворобостійкості, продуктивності.

Одним із нових засобів вирощування тутового шовкопряда (Bombyx mori) є використання біостимуляторів природного походження. До таких біостимуляторів, зокрема, відносять водні екстракти кормових рослин, які виготовляються декількома способами: екстрагування гарячою та холодною водою кори та листя кормового дерева (свіжого та висушеного). У використаному джерелі описувались експерименти які проводили на гусені дубового шовкопряда. Були отримані дані про те, що екстракт з висушеного листя дуба (Bombyx mori), при високій температурі, сповільнює розвиток гусені. В той час як екстраговане свіже листя холодною і кора гарячою водою сприяють поліпшенню біологічних показників гусені. Отже, можна припустити, що при вигодовуванні тутового шовкопряда з обробкою поживного середовища екстрактами будуть отримані такі ж результати [1].