КАЗКА ЯК ЗАСІБ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ У СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

Данілова Наталія

(студентка 4 курсу факультету педагогіки і психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, Т. О. Прибора

Анотація. У статті. представлені погляди В. Сухомлинського щодо значення і створення казки як засобу розумовго вихованя. Висвітлено думки про вплив казки на розвиток мислення учнів. Залучення молодших школярів до створення власних казок за допомогою “уроків на природі”.

Ключові слова: казка, книга, художні твори, творення казки.

Постановка проблеми. Кожна дитина в душі творець прекрасного, вигадник і фантазер, але її потрібно навчити бачити навколо себе прекрасне й виражати словами свої думки.

Багато видатних педагогів, психологів, письменників підкреслювали виховне і розвивальне значення казки, зокрема С. Русова, І. Франко, К. Ушинський, Л. Толстой, В. Сухомлинський та інш.

Різні аспекти роботи з казкою висвітлені у працях сучасних дослідників, педагогів-практиків (А. Богуш, Н. Вітковська, Т. Гризоглазова, Д. Джола, Н. Лисенко, Ю. Мандрик, О. Савченко, О. Чебикін, А. Щербо та інш.) та психологів (О. Запорожець, Н. Карпинська, Т. Рубцова, Н. Молдавська та інш.).

Метою даної статті є висвітлення ролі казки як засобу розумового виховання у спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.

Казка є одним із засобів розумового виховання, який сприяє збагаченню об`єму знань і словникового запасу, розвитку пам`яті, вчать послідовно і логічно викладати думки. Ще з самого дитинства наші матусі читали нам казки на різноманітні теми, цим вони прикріплювали нам любов до їх читання. Діти починають знайомитися з казками також в школі на уроках літературного читання, це твори усної народної творчості, художні твори українських та зарубіжних письменників.

Сучасний дослідник творчості В. Сухомлинського, кандидат педагогічних наук І. Г. Баранюк наголошувала на тому, що казка є однією з найголовніших категорій у педагогічній системі видатного педагога. Василь Олександрович за допомогою педагогічних технологій підводив дітей до створення казок. Це вважається найголовнішим моментом, тому що в цей час відбувається фантазування дитини. Напевно немає більш могутнього засобу розвитку в дитячому віці як творення казки. Цей процес сприяє мовному і розумовому розвитку дитини[1, 46].

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський зауважував, що розповідаючи учням казку, він ніби одночасно малював її. Діти в цей момент були наче зачаровані, і боялися порушити тишу, щоб не розвіялися чари. Без казки, без гри уявлення дитина не може жити, без казки навколишній світ перетворюється для неї на гарну, але все-таки намальовану на полотні картину[3,33].

Педагог проводив уроки на природі, на яких він давав певні завдання і школярі могли висловити свою думку тому, що кожен бачить цей світ по-різному. Неповторним було те, коли всі діти писали свої власні оповідання, казки, вірші. В. О. Сухомлинський допомагав розкрити творчі здібності до читання і написання творів своїх підопічних.

В. О. Сухомлинський завжди підкреслював, що думка дитини невіддільна від її почуттів і переживань, що емоційна насиченість процесу навчання, сприйняття навколишнього світу – важлива умова розумового розвитку дітей, творчого мислення. Дитяче мислення і пам’ять живляться яркими образами, картинами, уявленнями. Такою яркою емоціональною насиченістю відрізняються казкові образи, тому слухання і створення казок – найсильніший засіб розвитку мислення і мови дітей. Казкові образи допомагають їм відчувати красу рідної землі.

Василь Олександрович виняткову роль відводив впливу на розвиток мислення дітей казок, які розкривають малюкам на доступному рівні філософію життя, сутність загальнолюдських цінностей[2,11].

Старший науковий співробітник ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського Л. М. Заліток зазначала, саме казка, яку чує дитина в відповідному природному оточенні, жива, народжена з уст учителя, ставала оптимальною формою збудження паростків дитячого інтелекту.

Педагог стверджував: «Найголовніше – це те, щоб у казці була глибока думка». Він помітив, впливовість казки, що виражає думку, стає особливо очевидною, коли йдеться про малюків з «ослабленими, уповільненими процесами мислення й дуже слабкою пам’яттю[5, 116]. Вони були б нещасними, знедоленими, вони втратили б віру в свої розумові сили, й стали б недоучками, людьми з убогими, обмеженими інтересами…, якби не казка. …Коли я сідаю з дітьми під столітнім дубом, коли над нами спалахують у небі перші зірки, а ми, притулившись один до одного, сидимо на високій степовій могилі й слухаємо музику степу, – саме в очах отих недостатньо розвинених діток я бачу перші вогники інтелектуального інтересу. Вони чекають казку»[4, 100 ].

Василь Олександрович неодноразово наголошував, що через казку легше донести до дитини думку, здивувати, викликати бажання виразити себе, свої почуття й думки словом. Казка – це думка, втілена в художнє слово. Вона запалює вогник дитячої творчості. Під її впливом дитина починає бачити навколо себе незвичайні взаємозв’язки між предметами і явищами, досягаючи єдності образів. Водночас дитина переживає хвилюючу радість, яка породжує бажання поділитися своєю думкою з товаришами. В колективі виникають найтонші духовні стосунки між дітьми, коли своїм емоційним, напруженим життям живе думка кожної дитини.

Отже, казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона – творіння народу.Василь Олександрович визначав казку як могутній засіб виховання розуму і людських почуттів. Саме занурившись у казковий світ ми маємо можливість побути його героєм. Спробувати поставити себе на його місце й вирішити якби ми вчинили на його місці.

Бібліографія

1. Баранюк І.Г. Василь Сухомлинський про вплив природи на розумове виховання дитини / І. Г. Баранюк. [Електроний ресурс]. – Режим доступу до статті: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2

2. Нор К. Ф. В. О. Сухомлинський про розумовий розвиток учнів молодшого шкільного віку / К. Ф. Нор // Рідна школа. – 2009. – №5. – С. 9–12.

3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори / В. О. Сухомлинський. Вибрані твори : в 5-и томах. – К.: Радянська школа, 1976. – Т. 3. – С. 30 – 42.

4. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори: в 5 т. – Т. 1. – К.: Рад. шк., 1977. – С. 55–209.

5. Заліток Л. М. В. О. Сухомлинський про роль казки у вихованні та навчанні дітей з особливими потребами / Л. М. Заліток. [Електроний ресурс]. –Режим доступу до статті: http://ap.uu.edu.ua/article/79