Наталія Мастилко

(м. Умань, Україна)

Номінатівна діяльність, пов'язана з практичним оволодінням, пізнанням і віддзеркаленням об'єктивного світу, для людини не вичерпується ні простим відтворенням вже готових найменувань, ні створенням абсолютно нових імен. Історія розвитку будь-якої мови, поповнення її словникового складу, що відображає багатовіковий історичний досвід людини, результат тривалого процесу пізнання навколишньої дійсності, переконливо показує, що лексика мови не може збільшуватися безмежно.

Інна Лаухіна

(м. Умань, Україна)

У сучасному мовознавстві активно розвивається такий напрямок досліджень, як антропоцентрична семантика, головним завданням якої є семантичне моделювання і реконструкція мовної картини світу людини. Вагоме значення у житті будь-якої особистості мають емоції, які є відображенням ставлення індивіда до навколишньої дійсності та пов’язані з його ментальністю, світоглядом, культурним і духовним життям. Вивчення вербального вираження емоційних станів людини в руслі останніх антропоцентричних досліджень визначило актуальність обраної теми.

Марія Кирилюк

(Умань, Україна)

Як кваліфікуюча прикмета нових медіа розглядається наразі дігітальність, яка суттєво впливає на мову та комунікацію. Під дігітальною комунікацією (ДК) розуміють комунікацію з допомогою комп’ютера в інтернеті (online-, e-mail-комунікація, Chat, Facebook, Twitter, Blog etc.). Дослідженням специфіки комунікації такого роду, її мовних аспектів та соціально-культурних впливів займається цілий ряд традиційних наукових галузей (лексикографія, історія мови, соціо- та психолінгвістика, прагматика, мовна дидактика та ін.), на часі виявляються наукові студії ДК в руслі корпусної та комп’ютерної лінгвістики, філософії мови і теорії мовленнєвих актів тощо. Об'єктом наукових інтересів німецьких мовознавців (Torsten Siever, Johannes Bittner, Sandro M. Moraldo, Peter Schlobinski etc.) стають мовні та комунікативні аспекти ДК, які визначають тенденції розвитку сучасної німецької мови.

Конончук І.В.

(Київ, Україна)

Віра в визначальний вплив мови на духовний розвиток народу лежала в основі філософії мови Вільгельма фон Гумбольдта. "Один з найвидатніших людей Німеччини" (В. Томсен), видатний представник німецького класичного гуманізму, Гумбольдт був людиною універсальних знань і різнобічної державної діяльності, філолог-класик, основоположник загального мовознавства, антрополог, юрист, філософ та дипломат, міністр в уряді Пруссії, академік Берлінської академії, засновник Берлінського університету . Останню працю Гумбольдта - тритомне дослідження "Про мову каві на острові Ява" - було надруковано після його смерті. В теоретичному вступі до цієї роботи, який мав назву "Про розходження будови людської мови та її вплив на духовний розвиток людства", Гумбольдт писав: "У кожній мові закладено самобутнє бачення світу. Як окремий звук постає між предметом та людиною, так і вся мова, в цілому, виступає між людиною і природою, що впливає на нього зсередини і ззовні [...]. І кожна мова описує навколо народу, якому вона належить, коло, звідки людині дано вийти лише остільки, оскільки вона тут же вступає в коло іншої мови " [4].

Tetiana Kibalnikova

(Kropyvnytskyi, Ukraine)

The term “synaesthesia” basically relates to neuropsychology, which considers this kind of “intersensoriality (hearing colours or seeing sounds and other such forms of cross-modal stimulation) as a very rare genetic condition which has to do with the brains of certain individuals being ‘cross-wired’” [6]. In Linguistics and Literary Studies, synaesthesia is “a metaphorical process by which one sense modality is described or characterized in terms of another” [8]. Thus, synaesthesia is viewed as a specific kind of metaphor.