ЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Національний університету цивільного захисту України

Кришталь Аліна, Ващенко Дарія

Проблема професійного здоров’я людини в умовах сьогодення є однією з актуальних. У процесі трудової діяльності юрист систематично піддається різним психоемоційним впливам, а стрес стає невід’ємною частиною його повсякденного життя. Нездатність або невміння людини долати стреси є чинником подальшого розладу здоров’я або погіршення якості життя у різних сферах. Зокрема, найвищий рівень стресів спостерігається у фахівців, які регулярно працюють з різними соціальними групами, допомагають розв’язувати їхніми проблеми і задовольняти потреби. Зважаючи на зазначене, важливим у підготовці майбутніх юристів є формування професійної стресостійкості.

Метою дослідження є встановлення значення професійної стресостійкості у процесі підготовки майбутніх юристів.

Теоретико-методологічні засади формування стресостійкості висвітлено у працях С. Богданова, А. Гірник, Н. Лунченко, О. Макаренко, Т. Рудої, О. Тимченко та ін. У психологічних наукових джерелах знаходимо трактування поняття «стресостійкість», що становить «структурно-функціональну, динамічну, інтегративну властивість особистості, як результат транзактного процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором, що містить процес саморегуляції, когнітивну репрезентацію, об’єктивну характеристику ситуації та вимоги до особистості. Адекватність оцінки ситуації та власних ресурсів визначає інтенсивність реакцій, спрямованих особистістю на зміну компонентів стресової ситуації, зміну когнітивної репрезентації, ставлення, мотиваційної, вольової орієнтації, копінгової поведінки. Вони здійснюються через провідну її функцію когнітивно-феноменологічної перспективи та функції її окремих структурних компонентів, що зумовлюють рівень стресостійкості» [1, 215–216]. Таким чином, стресостійкість забезпечує ефективність діяльності особистості, гарантує її психічне і фізичне здоров’я.

У юридичних джерелах [2] поняття «юрист» трактують як професіонал, який стоїть на сторожі закону, володіє фаховими знаннями і компетентностями, захищає інтереси громадян, які звернулися до нього за допомогою. Запропоноване визначення має узагальнений характер. Найбільш визначальним і чітким показником професіоналізму юриста є розвинене професійне мислення. Висококваліфікований юрист здатний мислити логічно: осмислювати факти за допомогою чітких юридичних понять та конструкцій, зокрема – давати правильну юридичну оцінку таким фактам. У професійному мисленні юриста встановлюється зв’язок між діяльністю та метою, здійснюється перенесення юридичних знань з однієї ситуації на іншу. Уміння юридично мислити означає уміння цілеспрямовано оперувати поняттями в умовах юридично значимої практичної задачі.

У процесі професійної діяльності юристам доводиться регулярно виконувати складні завдання у стислі терміни, неупереджено і виважено приймати важливі рішення. Надзвичайно важливо при цьому не піддаватися емоціям і усвідомлювати наслідки власних дій, вчинків, рішень, можливих помилок і неточностей.

Здатність залишатися спокійним навіть в умовах постійних труднощів, уміння долати перешкоди і отримувати безцінний досвід є запорукою становлення професіоналізму. Формування та розвиток стресостійкості у майбутніх юристів нині набуває особливого значення.

Професія юриста в Україні є однією з найпопулярніших, адже повсякденні потреби і запити громадян регулюється нормативно-правовою базою. Зважаючи на це, успішний фахівець повинен володіти широким спектром професійних умінь, навичок і професійно важливих якостей, зокрема – стресостійкості. Образ юриста змінюється разом зі стрімким розвитком сучасного світу, тому існує необхідність постійного саморозвитку і самовдосконалення [3]. В умовах війни зросла необхідність своєчасного і ефективного надання допомоги особам, які стали жертвами надзвичайних і психотравмуючих ситуацій, прогнозування можливої поведінки цих людей, визначення наслідків впливу травмуючих подій, готовність до можливої неадекватної, агресивної поведінки з боку інших людей, а також володіння адекватними стратегіями поведінки в стресогенних умовах.

На думку В. Корольчук, формування і розвиток стресостійкості у професійній діяльності досягається, насамперед, шляхом «формування у кожного фахівця колективу високих психологічних якостей і функціональних можливостей, мотивації, дисциплінованості й ініціативи, що охоплює: розвиток мотиваційної сфери в звичайних і екстремальних умовах; всебічний розвиток сукупності емоційно-вольових якостей (цілеспрямованості, активності, ініціативи, самовладання, витримки); формування особливих якостей психофізіологічної надійності (стійкість до тривалого напруження організму, до небезпеки, ризику, готовність до негайних дій); підвищення загальної і спеціальної тренованості, спрямованих на розвиток і збільшення психічних і фізичних функціональних можливостей фахівця; розвиток здатності до оптимальної мобілізації особистих можливостей та самоконтролю організму; набуття досвіду подолання перешкод при роботі в екстремальних умовах; всебічний розвиток якостей професійного мислення в аварійних ситуаціях; розвиток стійкості до монотонії у звичайних умовах» [1, 213–214].

Таким чином, значення стресостійкості у професії юриста полягає у готовності адекватно реагувати на різного роду ситуації, об’єктивно сприймати реальність і мати змогу ефективно надавати допомогу особам, які стали жертвами надзвичайних і психотравмуючих ситуацій, володіти знаннями і стратегіями поведінки особистості у стресогенних умовах. Висока стресостійкість юристів забезпечує успішність виконання професійних завдань, особливо в критичних і екстремальних ситуаціях, гарантує збереження власної працездатності, фізичного і психічного здоров’я тощо. Перспективним у дослідженні вважаємо вивчення сучасних підходів до формування й розвитку стресостійкості у студентів юридичних факультетів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Корольчук В.М. Обґрунтування організаційної моделі дослідження стресостійкості особистості // Проблеми екстремальної та кризової психології. 2010. Вип.7. С. 210–218.

2. Професія «юрист»: плюси і мінуси, опис функцій і обов`язків // Протокол. Юридичний ресурс, 2014. URL: https://protocol.ua/ua/profesiya_yurist_plyusi_i_minusi_opis_funktsiy_i_obov_yazkiv.html

3. Яких навичок від юриста вимагає ХХІ століття // Юридична газета онлайн. Всеукраїнське юридичне видання. URL: https://yur-gazeta.com/publications/legal-business-in-ukraine/ne-yurisprudencieyu-edinoyu-yakih-navichok-vid-uspishnogo-yurista-vimagae-hhi-stolittya.html.