ФАХОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ ЕТНОДИЗАЙНУ

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Свиридюк Наталія

Етнодизайн дає простір для творчих пошуків у мистецькій практиці, бо ґрунтується на синтезі архаїчного, автентичного, етнічного матеріалу й сучасних форм культури. Організація спілкування молоді із справжніми цінностями народного мистецтва дає можливість їм засвоювати нагромаджений життєвий досвід людства, сприяє моральному розвитку, духовному збагаченню [2]. Тому етнодизайнерська підготовка майбутніх учителів технологій є важливою складовою сучасного освітнього процесу.

Професійна підготовка майбутніх учителів засобами етнодизайну є процесом в ході якого формується особистістісно професійні навички, що включають формування сучасного патріотичного світогляду, орієнтування в сучасних інноваційних технологіях як педагогічних так і в галузі етнодизайну, готові удосконалюватися в фаховій компетентності, володіючи навичками безперервної самоосвіти.

Питання етнодизайну та упровадження його в систему технологічної освіти досліджують Є. Антонович, А. Бровченко, В. Бутенко, О. Гервас, В. Гриньова, Л. Корницька, Л. Оршанський, Т. Паньок, Р. Силко, П. Татаївський, В. Тименко, В. Титаренко та інші. Дослідженню народної іграшки, в тому числі вузлової ляльки приділили велику увагу у своїй науковій діяльності К. Біляшівський\Мощенко, Я.  Риженко, М. Русов, К. Матейко, М. Грушевський, Л. Сморж, Л. Герус, О. Скляренко, Т. Саєнко та інші.

Етнодизайн є синергією народного мистецтва та дизайну. Концептуальною основою українського національного дизайну (етнодизайну) виступає традиційне народне мистецтво. Таким чином, без глибокого розуміння засад народного мистецтва ми не можемо розглядати поняття етнодизайн. Народне мистецтво має багато спільного з декоративно-ужитковим мистецтвом, але не є тотожнім йому. На відміну від декоративно-ужиткового мистецтва, що розвивається в руслі історичних подій та соціально-економічних перетворень, активно з ними взаємодіє та відгукується зміною стилю, народне мистецтво не знає змін художніх стилів і є невід’ємною частиною надто повільно трансформуючогося народного побуту.

В процесі фахової підготовки майбутніх учителів технологій важливои етапом є формування у здобувачів освіти розуміння, що народне мистецтво є потужним підґрунтям і надає поштовх та силу задля розвитку актуального дизайну, спричиняє звернення, впродовж всього ХХ ст., передових дизайнерів до народних ремесел, різних видів народного мистецтва, виступає потужним та невичерпним джерелом для творчості у різних видах мистецтва та дизайну.

З метою збереження надбання людства і збереження для наступних поколінь мистецьких практик, що демонстрували унікальність мистецького обличчя етносів триває робота багатьох науковців та практиків щодо національного патріотичного виховання учнів сякої молоді на народних традиціях та привиття любові й пошани до народного мистецтва та національної культури [1]. В цьому напрямку зросла роль Національної спілки майстрів народного мистецтва України, як авторитетного, високопрофесійного об’єднання майстрів, більшість з яких є водночас і мистецтвознавцями, етнографами, дослідниками народних ремесел, педагогами, дизайнерами і утворюють потужну мистецьку силу, що стоїть на обороні чистоти традицій народного мистецтва. Вивчення та знайомство з роботами сучасних народних майстрів формує базовий стержень у творчих пошуках майбутніх учителів технологій та плекає їх готовність до здійснення професійної педагогічної діяльності з використанням кращих мистецьких традицій у поєднанні з інноваційними освітніми технологіями.

Здатність прикрашати всій побут є унікальної рисою українців. Цю думку розгортає А. Макаров «До творчих секретів українського народу належить і вміння прикрашати світ найпростішими, найдоступнішими, а коли йдеться про кошти, то й найдешевшими засобами. Українська краса демократична, і тому вона не вимагає особливих умов для своєї реалізації. Де з’являється людина, що почуває себе українцем, там з’являється й особливий, естетично насичений побут» [3, с. 211]. Ця властивість творів народного мистецтва – ергономічність, економність виражальних засобів, досягнення оптимальність технологічних процесів при створенні творів високого мистецького значення без втрати їх ужиткового призначення єднає народну творчість з дизайном, його сучасними викликами.

Перенести таку властивість у різні види технологічної діяльності з учнівською молоддю зможе лише нове покоління учителів технологій, які гартуються у сучасних нелегких умовах здобуття вищої освіти, готових до патріотичного виховання підростаючого покоління на засадах народного мистецтва та сучасного етнодизайну.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бровченко А. І. Формування фахової компетентності з основ етнодизайну у майбутніх учителів трудового навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 13. Київ, 2008. С. 38–43.
2. Кучер С. Л. Концептуальні засади організації неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». педагогічні науки. 2016. № 2 (12). С. 222–227.
3. Макаров А. М. Світло українського бароко. Київ : Мистецтво, 1994. 288 с.
4. Найден О. Перший збирач народної іграшки. Народне мистецтво. 1998 № 1-2. С. 60–62.